справа№380/14589/21
20 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 21423,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про наявність у відповідача податкового боргу, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №7888/5/13-01-13-06-12 від 05.07.2021 в розмірі 21423,13 грн.
Ухвалою судді від 11.10.2021 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 22.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно інформації, наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області вх. №69874 від 27.09.2021, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 з 29.07.2020.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 22.11.2021 року направлено відповідачу за адресою, інформацію про яку надано відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання. Проте поштове відправлення повернуто на адресу у зв'язку із відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою ”.
Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений законом та судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Таким чином, суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на наступне.
Згідно інформації, наданої ГУ ДПС у Львівській області на виконання вимог ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, на підтвердження податкової адреси позивача, встановлено, що податковою адресою позивача є: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що згідно довідки ГУ ДПС у Львівській області від 05.07.2021 №7888/5/13-01-13-06-12 станом на 02.07.2021 відповідач має податковий борг у сумі 21423,13 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Як встановлено з матеріалів справи, податковий боргу ОСОБА_1 у сумі 21423,13 грн. виник в зв'язку з несплатою нею грошових зобов'язань, нарахованих податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень:
- від 13.11.2020 №0071986-0422-1315 , яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 3095,32 грн.;
- від 13.11.2020 №0071987-0422-1315, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9150,76 грн.;
- від 13.11.2020 №0071985-0422-1315, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі на суму 9177,05 грн.
З матеріалів справи видно, що відповідач суми узгоджених грошових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) строки не сплатив.
Судом встановлено, що позивач скеровував на адресу податкову адресу ОСОБА_1 вимогу форми "Ф" від 01.03.2021 №44577-13 на суму 21423,13 грн.
Оскільки податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення.
Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права.
Згідно ст. 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою податку на майно (підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПК України).
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування - об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно правил, установлених підпунктом 266.7.2 пункту 266.7, підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 13.11.2020 №0071986-0422-1315, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 3095,32 грн.; від 13.11.2020 №0071987-0422-1315, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9150,76 грн.; від 13.11.2020 №0071985-0422-1315, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 9177,05 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання, що є його податковою адресою у розумінні пункту 45.1 статті 45 ПК України, а саме: АДРЕСА_3 . Однак такі повернулися в Головне управління ДПС у Львівській області без вручення з незалежних від контролюючого органу причин.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 63.5 ст. 63 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 розроблено та затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення № 822 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
До облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) вноситься така інформація: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання/місцеперебування; громадянство; для іноземців - податковий номер у країні громадянства (за наявності); реквізити документа, що посвідчує особу (назва документа, серія та/або номер, дата видачі та уповноважений суб'єкт, що видав документ) (п. 5 розділу ІІІ Положення № 822).
Державний реєстр формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (п. 1 розділу IV Положення № 822).
Згідно з п. 1 розділу V Положення № 822, до Державного реєстру включаються: 1) інформація з Облікових карток, Повідомлень, Заяв про внесення змін; 2) дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; 3) відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: дати, номери записів, свідоцтв та інших документів, а також підстави державної реєстрації, реєстрації та взяття на облік, припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності, інші реєстраційні дані; інформація про державну реєстрацію, реєстрацію та взяття на облік змін у даних про особу, заміну чи продовження дії довідок про взяття на облік; місце провадження діяльності, телефони та інша додаткова інформація для зв'язку з фізичною особою - підприємцем чи особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність; види діяльності; громадянство та номер, що використовується під час оподаткування в країні громадянства, - для іноземців; системи оподаткування із зазначенням періодів її дії.
Відтак, зважаючи на вищевикладені норми права, суд зазначає, у ГУ ДПС у Львівській області відсутні будь-які інші офіційні дані, які б свідчили про нову адресу проживання позивача, а сам позивач не повідомляв контролюючий орган про зміну власної податкової адреси. У суду відсутні сумніви щодо достовірності відомостей про останнє відоме місцезнаходження фізичної особи позивача станом на момент направлення податкових рішень.
У свою чергу ОСОБА_1 податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у строк, визначений підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, не сплатив, податкові повідомлення-рішення не оскаржив.
Тому такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
01.03.2021 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу форми “Ф” №44577-13, з якої вбачається, що станом на 28.02.2021 загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 21423,13 грн.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги форми “Ф” від 01.03.2021 №44577-13 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.
Як визначено підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене ОСОБА_1 податкове зобов'язання у сумі 21423,13 грн. є узгодженим та не сплаченим ним у встановлений строк, відповідачем не надано доказів погашення боргу, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають до задоволення.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, оскільки позивачем не надано суду доказів понесення інших судових витрат, ніж сплата судового збору, підстави для їх стягнення з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 244-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 21423 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 13 коп.
Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.05.2022.
Суддя Потабенко В.А.