справа№380/14366/21
20 травня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Самбірська квартирно-експлуатаційна частина району.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати незаконними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 року №579ад та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі від 04.08.2021 року №14 в частині щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 в списку квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням черговості та часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації.
Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу з 06.07.1993 по 12.08.2019. Під час проходження військової служби був зарахований на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що вислуга років ОСОБА_1 у Збройних силах становить: загальна: 26 років, календарна: 25 років 09 місяців 2 дні та у зв'язку з його звільненням у запас по закінченню строку дії контракту відбулося засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №14 від 04.08.2021, яке було оформлено протоколом та яким житловою комісією було постановлено зняти з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 майора запасу ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 . На виконання зазначеного рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №14 від 04.08.2021 яке було оформлено протоколом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 №579ад "Про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов" - знято з квартирного обліку майора запасу ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 . Вважає, що зазначене рішення житлової комісії №14 від 04.08.2021 і, як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 №579ад є незаконним та таким, що прийнятий із порушенням норм чинного законодавства. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що у разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами, не зазначеними в Законі, в тому числі у зв'язку з закінченням терміну дії контракту, не передбачено залишення їх на квартирному обліку у військових частинах. Відповідач вказує, що хоча Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006р № 1081 не містить прямої норми щодо зняття з квартирного обліку військовослужбовців звільнених з військової служби за у зв'язку з закінченням терміну дії контракту, пункт 31 містить імперативні вимоги, що житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством. Стверджує, що законодавець визначає виключні підстави залишення особи на квартирному обліку, зважаючи на вищенаведене, житлова комісія військової частини НОМЕР_1 на час звільнення позивача з військової служби мала правові підстави для прийняття рішення про його зняття з квартирного обліку, а командування військової частини - для видачі наказу №579ад від 04.08.2021 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Просить суд відмовити в позовних вимогах.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, та вказує, що виключення позивача із числа осіб, що потребують поліпшення житлових умов відбулося всупереч ч. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Вважає, що системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку. Зазначає, що встановивши, що ОСОБА_1 має вислугу на військовій службі понад 20 років, перебував на квартирному обліку та знятий з такого у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас, а тому зазначені обставини, не є підставою згідно чинного законодавства для зняття позивача з квартирного обліку у військовій частині, вважає, що довів у своєму позові про наявність правових підстав для задоволення його позову.
Представник третьої особи надав пояснення, де вказує, що у разі звільнення військовослужбовця за підставами не зазначеними в Законі, в тому числі у зв'язку з закінченням строку контракту, не передбачено залишення на квартирному обліку. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 17 грудня 2021 року залучено до участі у справі третю особу.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року відмовлено в розгляді справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ОСОБА_1 проходив військову службу з 06.07.1993 по 12.08.2019. Під час проходження військової служби був зарахований на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2019 року №175 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас.
Вислуга років ОСОБА_1 у Збройних силах становить: загальна: 26 років, календарна: 25 років 09 місяців 2 дні, згідно розрахунку №446 вислуги років військово службовця на пенсію.
У зв'язку із звільненням позивача у запас по закінченню строку дії контракту відбулося засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №14 від 04.08.2021 року, яке оформлено протоколом, житловою комісією постановлено зняти з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 майора запасу ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
На виконання зазначеного рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №14 від 04.08.2021, що оформлено протоколом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 року №579ад "Про зняття з обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов" - знято з квартирного обліку майора запасу ОСОБА_1 та виключено зі списків осіб, які перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
Вказане рішення житлової комісії №14 від 04.08.2021 і, як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 року №579ад позивач вважає протиправним, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Частиною першою ст.12 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - ЗУ №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:
1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;
2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;
4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;
5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
У разі смерті громадянина, який перебував на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, за членами його сім'ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім'ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів і був знятий з обліку з підстав, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Вказаний перелік випадків для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов вичерпний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).
Він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Порядком визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім'я безпосереднього командира (начальника).
Відповідно до п.22. Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Пунктом 24 Порядку встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
На засіданні житлової комісії має право бути присутнім військовослужбовець, стосовно якого вирішується питання зарахування на облік.
Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.
Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
Згідно з п.29 Порядку військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Суд врахував, що позивач знятий з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення постійними жилими приміщеннями складом сім'ї чотири особи у зв'язку із звільненням у запас за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду).
Відповідно до п.30. Порядку військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, вказаний перелік підстав для зняття військовослужбовців з обліку не є вичерпним.
Згідно з п.31 Порядку житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, право на житло мають військовослужбовці, які перебувають на обліку.
Відповідно до п.32. Порядку військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.
Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Пунктом 33 Порядку встановлено, що житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Згідно з п.34 Порядку на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.
Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.
Відповідно до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081, Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №450, та Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція).
Інструкція визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Як вже було вище встановлено судом, вислуга календарних років позивача становить 25 років 09 місяців 02 дні.
Згідно з п.2. розділу VІ. Інструкції військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 Житлового кодексу Української УРСР.
Потребуючими поліпшення житлових умов також визнаються:
військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають в одній квартирі по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, та особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (у тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
військовослужбовці з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11, 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та члени їх сімей;
члени сімей загиблих, визначені абзацами шостим та восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
військовослужбовці та члени їх сімей, які були забезпечені житловими приміщеннями на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, - із урахуванням вимог законодавства України щодо тимчасово окупованих територій.
Відповідно до п.3. розділу VІ Інструкції облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об'єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Відповідно до п.22 розділу V Інструкції зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Наявності таких підстав судом не встановлено.
Відповідно до п.3 ст.12 ЗУ №2011-XII військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", жилі приміщення надаються позачергово за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби. При цьому для військовослужбовців, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини четвертої статті 20 зазначеного Закону, до часу перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зараховується час перебування на такому обліку за місцем проживання до прийняття на військову службу за контрактом.
Згідно з ч.4 ст.20 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - ЗУ №2232-XII) громадяни України, які не досягли граничного віку перебування в запасі, у разі настання особливого періоду можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на строк військової служби в календарному обчисленні, встановлений частиною третьою статті 23 цього Закону.
Відповідно до ч.10 ст.23 ЗУ №2232-XII для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Суд враховує, що позивач проходив військову службу за контрактом та його звільнено в запас за закінченням строку дії такого контракту.
Згідно з п.9 ст.12 ЗУ №2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Отже, існує вичерпний перелік підстав, при яких військовослужбовці мають право залишатися на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при звільненні з військової служби. Крім того, згідно з чинним законодавством звільнення з військової служби в запас не є підставою для зняття позивача та членів його сім'ї з квартирного обліку у військовій частині.
До подібних (як у даному позову) правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2019 року у справі №359/2295/17, від 08 квітня 2020 року у справі №683/2197/18, від 20 травня 2019 року у справі №487/6514/17, від 20 січня 2021 року у справі №460/6031/18.
З урахуванням зазначених норм права та обставин справи, а саме того, що позивач має календарну вислугу на військовій службі 25 років, має статус учасника бойових дій, під час проходження військової служби до звільнення перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 , суд дійшов висновку, що позивач має право на залишення на квартирному обліку у відповідача і після звільнення його з військової служби.
Тому наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 № 579ад та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі від 04.08.2021 № 14 в частині щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку є протиправними та підлягають скасуванню. У цій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 в списку квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням черговості та часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що такі необхідно задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2021 №579ад та рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі від 04.08.2021 №14 в частині щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ : НОМЕР_2 ) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в списку квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням черговості та часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ : НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 20.05.2022.
Суддя Коморний О.І.