СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3718/22
пр. № 1-кп/759/815/22
23 травня 2022 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за № 120221050800003132, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Херсонської області, Бериславського району, села Львове, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, тимчасово не працюючого, проходить службу в Добровільному формуванні №34 територіальної громади м. Києва "Святошинського району Батальйон №01 "К 08", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 10.06.2020 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену у законному порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 , 07.12.2021, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 12702 гривні 20 копійок.
ОСОБА_3 , 07.12.2021, приблизно о 15 годині 00 хвилин знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , разом розпивали алкогольні напої та останній будучи в стані алкогольного сп'яніння, ліг на ліжко після чого заснув.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , 07.12.2021, приблизно о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, пересвідчившись в тому, що ОСОБА_6 спить, ОСОБА_3 , шляхом вільного доступу з тумби, яка знаходилась в спальній кімнаті вищевказаної квартири, викрав ноутбук марки «HP 255 G6» (2HG36ES), сірого кольору, вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №712 становить 6200 грн та ноутбук марки «Dell Latitude е5450» SN:4WNW662, чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №712 становить 6502 гривні 20 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 12702 гривні 20 копійок.
Після чого, ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, отримавши в такий спосіб, чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення втік та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснив, що 07.12.2021, приблизно о 15 годині 00 хвилин знаходячись за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , разом розпивали алкогольні напої та останній будучи в стані алкогольного сп'яніння, ліг на ліжко після чого заснув, а він шляхом вільного доступу з тумби, яка знаходилась в спальній кімнаті вищевказаної квартири, викрав ноутбук марки «HP 255 G6» (2HG36ES), та ноутбук марки «Dell Latitude е5450» SN:4WNW662. Після чого втік.
У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого та вивчення доказів, які характеризують його особу.
Суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, повне визнання своєї вини - ту обставину, що один з викрадених ноутбуків було повернуто потерпілій /а.с. 44/; обставинами, що пом'якшують покарання за скоєне. Крім того, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить активну громадянську позицію обвинуваченого, який після початку збройної агресії російської федерації проти України став до лав територіальної оборони, підписав відповідний контракт /а.с. 35-38/, має намір долучитися до Збройних Сил України для подальшого захисту держави.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його молодий вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога /а.п. 41-42/, а також враховує, факт часткового відшкодування завданої шкоди потерпілій /а.с. 44/.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, зважаючи на те, що існують обставини, які пом'якшують покарання та відсутні обставини, які його обтяжують, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання в межах мінімальної санкцій передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту строком на три місяці.
Не зважаючи на наявність значних пом'якшуючих вину обставин, зокрема і проходження служби в ТРО, суд не вправі призначити покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України зі звільненням особи від відбування покарання, оскільки чинним КК України така можливість для особи, яка уже була звільнена від відбування покарання і вчинила новий злочин в період відбуття іспитового строку - не передбачена.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України до покарання за цим вироком слід приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 10.06.2020 ЄУ №759/5630/20 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді арешту строком на 3 /три/ місяці.
На підставі ст. 72 КК України перевести покарання у вигляді арешту у більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі з розрахунку де одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 10.06.2020 ЄУ №759/5630/20 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді 3 /трьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Речові докази:
- ноутбук марки «Dell Latitude e5450» SN:4WNW662, чорного кольору та зарядним пристроєм до нього переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити у її власності.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 1201,34 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Арешт майна, у кримінальному провадженні не накладався.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, надіслати потерпілій.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною другою ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1