Справа № 552/4050/21 Номер провадження 11-кп/814/934/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
18 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12021170000000034 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 травня 2022 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Гребінка Полтавської області, українцю, громадянину України, із вищою освітою, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому: буд. АДРЕСА_1 , не судимому,
обвинуваченому за ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 липня 2022 року включно.
Визначено розмір застави в сумі 3 000 940 грн., та покладено обв'язки у разі внесення застави.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він, будучи посадовою особою - директором СТОВ «Прогрес» в різний час, в період з січня 2018 року по січень 2021 року здійснив привласнення майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, мають юридичне значення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; привласнення майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб; вчинення правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі; організація внесення до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисного подання для проведення такої реєстрації юридичної особи документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб; організація протиправного заволодіння майном підприємства, у тому числі частками засновника, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що спричинило велику шкоду, вчинене організованою групою; складання та видача завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції мотивував тим, що судовий розгляд по даному кримінальному провадженні не закінчено і потребує значного часу для розгляду. Крім того, не встановлено даних, що вказують на відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому обвинуваченому неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Свої вимоги мотивував відсутністю у клопотанні прокурора викладення обставин, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, відсутністю посилань на матеріали, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також, у клопотанні відсутнє обгрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також обставини, що свідчать про те, що вказані ризики не зменшилися чи з'явилися нові. Крім того, сама по собі тяжкість покарання не є підставою для встановлення ризику втечі обвинуваченого. Просить взяти до уваги, що ОСОБА_8 не вчиняв дій, що свідчили б про його намір переховуватись від слідства чи суду. Обвинувачений має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, а саме сім'ю, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, має позитивні характеристики за місцем проживання та за місцем відбування покарання. Також, захисник зазначає, що ризик незаконно впливати на свідків є лише припущенням, оскільки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були неодноразово допитані та попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, крім того за їх участі із застосуванням відеозйомки було проведено слідчі експерименти.
Також звертає увагу, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, обмежено виїзд чоловіків за межі території України та посилено контроль за діяльністю громадян, що унеможливлює вчинення обвинуваченим нових злочинів. Також зазначає, що ОСОБА_8 є військовозобов'язаним та за умов загальної мобілізації готовий захищати територію України.
Зазначає, що на даний час відсутня перспектива завершення судового розгляду, а перебування під вартою ОСОБА_8 фактично перетворюється у відбування покарання без рішення суду. Крім того, судом не вказано жодного належного обгрунтування висновків щодо неможливості застосування ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, та не надано належної оцінки доводам сторони захисту.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого, захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021170000000034 за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205-1, ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 206-6, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_13 за ч.3 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України. В судовому засіданні 05 травня 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 02 липня 2022 включно.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст. 199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що не встановлено даних, що вказують на відсутність чи зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншою особою, кримінальні правопорушення вчинили за короткий проміжок часу, судове слідство по даному провадженню не закінчено і потребує значного часу для судового розгляду, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про те, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, сім'ю, має на утриманні двох неповнолітніх дітей раніше не судимий, є військовозобов'язаним, має позитивні характеристики за місцем проживання та за місцем відбування покарання, не зменшують наявність ризиків у кримінальному провадженні.
Відповідно до роз'яснень ВС №1/0/2-22 від 03 березня 2022 року, суди при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу, мають ураховувати як відповідний ризик запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Крім того, у п. 8 рекомендацій РСУ щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року зазначено, що до нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, слід віднести військову агресію проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку. Тому, доводи захисника про те, що введення на території України воєнного стану запобігає вчиненню обвинуваченим нових злочинів, не відповідають об'єктивним обставинам.
Посилання на обставину, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були неодноразово допитані та попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, не свідчать про зменшення ризику незаконного впливу на свідків, оскільки судовий розгляд не завершений та суд вправі допитувати учасників провадження повторно або додатково, досліджувати докази для об'єктивного встановлення фактичних обставин справи.
Тобто, обвинувачений та захисник не навели переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 05 травня 2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4