Справа № 554/12124/21 Номер провадження 11-сс/814/360/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
16 травня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Полтава матеріали клопотання по кримінальному провадженню за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2022 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 про арешт майна ОСОБА_9 за матеріалами досудового розслідування , внесеного до ЄРДР за № 12021175420001202 від 11 грудня 2021 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України .
Зобов'язано слідчих та процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні повернути власнику майна ОСОБА_9 рушницю ИЖ/58М № И30563.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що слідчий не довів необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачен7их ч. 1 ст. 170 КПК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
На вказану ухвалу суду прокурором подана апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна, вилученого в ході обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , а саме рушниці ИЖ/58М № НОМЕР_1 , належної ОСОБА_9 з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання при наявності підстав та ризиків, викладених у ст. 170 КПК України ( можливості приховування , пошкодження, псування , знищення, перетворення, відчуження), не дослідив обставини, з'ясування яких мало значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Позиція учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Захисник заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
ОСОБА_9 будучи належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду апеляційної скарги у судове засідання не з'явився, його інтереси представляє адвокат ОСОБА_7 .
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об'єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.2 зазначеної норми права, метою накладення арешту на майно є:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що у провадженні ПРУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР №12021175420001202 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. У ході досудового розслідування установлено, що 10.12.2021 близько 18 години неподалік лісового масиву по вул. Великотирнівська у м. Решетилівка, група осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_13 та відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки « SUMSUNGM52 5G», чим завдали останньому матеріальних збитків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України внесено до ЄРДР 11.12.2021 року за № 12021175420001202. В подальшому правова кваліфікацію кримінального правопорушення була змінена на ч. 2 ст. 186 КК України.
11 квітня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави 05 квітня 2022 року , слідчим СВ ПРУП ГУ НП в Полтавській області проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вогнепальної зброї , мобільного телефону зазначених в ухвалі слідчого судді виявлено не було, що слідує із протоколу обшуку від 11.04.2022.
Також слідчим було проведено обшук автомобіля Джип Грандчерокі, реєстрайційний номер НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено та вилучено рушницю «ИЖ/58М» НОМЕР_3 .
При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання, дозвіл на проведення обшуку автомобіля Джип Грандчерокі, реєстрайційний номер НОМЕР_2 ухвалою слідчого судді не надавався. Крім того, ні слідчий , ні прокурор з клопотанням про легалізацію проведеного обшуку 11.04.2022 не зверталися . Ухвала суду про легалізацію проведеного обшуку відсутня.
12 квітня 2022 року постановою слідчого СВ Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 рушницю «ИЖ/58М» В30563 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021175420001202 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Крім того, по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021175420001202 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підозра нікому не пред'явлена, в тому числі ОСОБА_9 .
Відомості в ЄРДР внесені за фактом спричинення тілесних ушкоджень та заволодіння мобільним телефоном.
Згідно офіційних даних, вилучена в ході обшуку рушниця зареєстрована на ОСОБА_9 .
За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що слідчим в клопотанні про арешт майна у кримінальному провадженні №12021175420001202 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не доведено, що вилучене під час обшуку майно використовувалося, як знаряддя злочину та зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Оцінюючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021175420001202 від 11.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відсутні підстава та мета, передбачені ст.170 КПК України, для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні слідчого від 12.04.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам КПК України, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376,404, 405, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про арешт майна ОСОБА_9 за матеріалами досудового розслідування , внесеного до ЄРДР за № 12021175420001202 від 11 грудня 2021 року , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4