Справа № 525/1225/20 Номер провадження 22-ц/814/598/22Головуючий у 1-й інстанції Прасол Я. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
17 травня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Абрамова П.С., Панченка О.О.,
за участю секретаря Владімірова Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акрітов Кіріак Костянтинович на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року (повний текст рішення складено 07 грудня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості з виплати надбавки за почесне звання,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради (далі - КНП «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги») про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості з виплати надбавки за почесне звання.
В обґрунтування позову зазначено, що Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 вересня 1990 року їй було присвоєно почесне звання «Заслужений лікар Української РСР».
У листопаді 2018 року їй не було нараховано надбавку за відповідне почесне звання. При зверненні до бухгалтера відповідача, остання повідомила, що нарахування надбавки не проведені помилково та починаючи з грудня 2018 року по лютий 2020 року позивачу здійснювалося нарахування та виплата надбавки за почесне звання у розмірі 10 % від окладу, що у половину менше від розміру встановленого законом.
З лютого 2020 року виплату надбавки за почесне звання припинено взагалі. В обґрунтування припинення виплати надбавки за почесне звання позивач надала письмову відповідь відповідача про те, що оскільки у колективному договорі від 20 серпня 2018 року у КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» відсутнє посилання на Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці закладів хорони здоров'я та установ соціального захисту населення», то відсутні підстави для нарахування та виплати надбавки за почесне звання « Заслужений лікар Української РСР», оскільки вони не передбачені умовами діючого колективного договору.
Звернення позивача до Великобагачанської районної державної адміністрації, Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації, Управління Держпраці в Полтавській області не дало результатів.
З посиланням на норми чинного законодавства та колективного договору, позивач прохала суд визнати дії відповідача щодо не нарахування їй надбавки за почесне звання - незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати належної до виплати позивачу та виплатити заборгованість з виплати надбавки за почесне звання «Заслужений лікар Української РСР» у сумі 22 689, 62 грн за період з листопада 2018 року по вересень 2020 року включно.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КНП «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради про стягнення заборгованості з виплати надбавки за почесне звання та зобов'язання здійснити нарахування надбавки до зарплати відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що положення Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки колективний договір від 20 серпня 2018 року не містить посилання на нього.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в передбаченому цивільним процесуальним законодавством України порядку.
Прохав скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі зазначено, що висновок суду першої інстанції про належне ознайомлення ОСОБА_2 зі зміною умов праці не відповідає фактичним обставинам справи, адже в наказі №80 від 20 липня 2018 року не зазначено, з якими саме змінами істотних умов праці були ознайомлені працівники установи.
Також позивачем вказано, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про незастосування до спірних правовідносин положень Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», оскільки в пункті 5.1.7 колективного договору встановлено, що оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи зі встановленого посадового окладу, з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та премій, передбачених чинним законодавством та цим договором.
Доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу представник КНП «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради зазначає, що з 17 квітня 2018 року відповідач діє у формі комунального некомерційного підприємства та не має статусу бюджетної установи.
Оскільки Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» знаходиться у сфері регулювання Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», то його дія обмежена дією цієї Постанови, а отже норми вищевказаного Наказу поширюються лише на установи, заклади та організації бюджетної сфери, до якої відповідач не відноситься.
Представник відповідача прохала залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Позиція учасників справи у суді апеляційної інстанції
Представник позивача - адвокат Акрітов К.К. у суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав та прохав їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 11 вересня 1990 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР первісному позивачу ОСОБА_2 присвоєно почесне звання «Заслужений лікар Української РСР», що підтверджується копією посвідчення №1220 від 11 вересня 1990 року (а.с. 11).
ОСОБА_2 працювала у комунальному закладі «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області на посаді лікаря-педіатра дільничного Великобагачанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 01 січня 2013 року.
03 грудня 2018 року ОСОБА_2 переведена на посаду лікаря-педіатра Великобагачанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 9-11).
Рішенням Великобагачанської районної ради Полтавської області від 22 грудня 2017 року «Про створення Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області» вирішено Комунальний заклад «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області реорганізувати шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області (а.с. 108).
Позивач ОСОБА_2 , відповідно до наказу КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №80 від 20 липня 2018 року, була повідомлена 22 серпня 2018 року про зміну істотних умов праці та оплату праці (а.с. 109-110).
Відповідно до витягу з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу працівників КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 20 серпня 2018 року, на загальних зборах трудового колективу було затверджено колективний договір трудового колективу працівників КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на 2018-2023 роки, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 30 жовтня 2018 року №238, реєстраційний номер 208 від 30 жовтня 2018 року (а.с. 111, 112).
Згідно наказу КПН «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №104 від 30 жовтня 2018 року, працівники підприємства, у тому числі і ОСОБА_2 ознайомлені з умовами Колективного договору (а.с. 117-120).
Відповідно до пункту 1.2.5. Колективного договору, сторони визнають цей Договір нормативним актом, на підставі якого здійснюватиметься регулювання усіх соціально-економічних, виробничих і трудових відносин на Підприємстві протягом усього періоду його дії.
Умови оплати праці регулюються розділом 5 Колективного договору. Так, відповідно до положень пункту 5.1.1. Колективного договору, оплата праці здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, Генеральної, регіональної та галузевих угод, цього договору в межах надходжень з дотриманням гарантій, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 5.1.3. винагорода працівникам Підприємства за виконану роботу проводиться за погодинно-преміальною системою оплати праці.
Пунктом 5.1.7. Колективного договору передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи із встановленого посадового окладу, з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та премій, передбачених чинним законодавством та цим Договором. При цьому обов'язковим є додержання встановленої законодавством тривалості робочого часу та виконання працівником посадових обов'язків (норм праці) (а.с. 174-199).
Відповідно до рішення Великобагачанської селищної ради від 04 листопада 2020 року «Про затвердження Статуту КНП «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» було змінено назву з Комунального некомерційного підприємства «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області на Комунальне некомерційне підприємство «Великобагачанський центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської селищної ради (а.с. 93).
Починаючи з 01 листопада 2018 року позивачу виплачувалася надбавка у розмірі 10 % посадового окладу за високі показники та організацію проведення щеплень дитячого населення в шкільних та дошкільних закладах, організацію туберкулінодіагностики у дітей, навчання медичних працівників щодо планування імунопрофілактики дитячого наведення, на підставі витягу з наказу №117-к від 17 грудня 2018 року (а.с. 107).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24 жовтня 2020 року , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 34).
Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 травня 2021 року у порядку статті 55 ЦПК України залучено до участі в цивільній справі №525/1225/20 за позовом ОСОБА_2 до КНП «Великобагачанський районний центр медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області про стягнення заборгованості з виплати надбавки за почесне звання та зобов'язання здійснити нарахування надбавки до зарплати - правонаступника померлого позивача у справі ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (а.с. 52).
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої та другої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані з оплатою праці є Закон України «Про оплату праці».
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати.
Зокрема, до структури заробітної плати можуть входити: додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників. Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Ці Умови розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Однак на Комунальне некомерційне підприємство в частині здійснення оплати праці медичним працівникам первинної ланки вимоги щодо визначення Кабінетом Міністрів України розміру оплати праці не поширюються, оскільки фінансування із бюджету оплати праці вказаних працівників не здійснюється, а тому вищевказані нормативно-правові акти не беруться колегією суддів до уваги. Кошти передбачені на фінансування оплати праці вказаних працівників надходять згідно Договору, укладеного між відповідачем та Національною службою здоров'я України.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»).
Частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (частина четверта статті 97 КЗпП України).
Відповідно до підпункту 3.2. розділу 3 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України, Об'єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України та Центральною радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2017-2020 роки, підприємства самостійно, через колективні договори, встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.
Відповідно до витягу з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу працівників КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 20 серпня 2018 року, на загальних зборах трудового колективу було затверджено колективний договір трудового колективу працівників КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на 2018-2023 роки, який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 30 жовтня 2018 №238, реєстраційний номер 208 від 30 жовтня 2018 року.
Згідно наказу КПН «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №104 від 30 жовтня 2018 року, працівники підприємства, у тому числі і ОСОБА_2 , ознайомлені з умовами Колективного договору.
Таким чином, нарахування та виплата заробітної плати працівникам первинної ланки здійснюється у відповідності до вимог вказаного Договору, з врахуванням вимог статті 97 КЗпП України та статті 15 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до пункту 1.2.5. Колективного договору, сторони визнають цей Договір нормативним актом, на підставі якого здійснюватиметься регулювання усіх соціально-економічних, виробничих і трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії.
Умови оплати праці регулюються розділом 5 Колективного договору.
Так, відповідно до положень пункту 5.1.1. Колективного договору, оплата праці здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, Генеральної, регіональної та галузевих угод, цього договору в межах надходжень з дотриманням гарантій, встановлених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 5.1.3. винагорода працівникам підприємства за виконану роботу проводиться за погодинно-преміальною системою оплати праці.
Пунктом 5.1.7. Колективного договору передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи із встановленого посадового окладу, з урахуванням підвищень, доплат, надбавок та премій, передбачених чинним законодавством та цим Договором. При цьому обов'язковим є додержання встановленої законодавством тривалості робочого часу та виконання працівником посадових обов'язків ( норм праці).
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що в Колективному договорі між адміністрацією та трудовим колективом КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Великобагачанської районної ради Полтавської області на 2018-2023 роки виплата надбавки за почесне звання не передбачена, а тому відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу надбавки за почесне звання.
Що ж стосується твердження позивача щодо неналежного ознайомлення ОСОБА_2 зі зміною істотних умов праці, то дане твердження спростовується матеріалами справи.
Відповідно до положень частини третьої статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Так, з матеріалів прави вбачається, що позивач ОСОБА_2 , відповідно до наказу КНП «Великобагачанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №80 від 20 липня 2018, була повідомлена 22 серпня 2018 року про зміну істотних умов праці та оплату праці, які були зумовлені затвердженням нового Колективного договору, який укладено на строк із 30 жовтня 2018 року до 31 грудня 2023 року.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Акрітов Кіріак Костянтинович - залишити без задоволення.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 травня 2022 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді П.С. Абрамов
О.О. Панченко