Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1224/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.539 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 травня 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2022 року,
Засуджений ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2016 року покарання, у зв'язку з відбуттям ѕ строку покарання.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2022 року вказану заяву залишено без задоволення.
В ухвалі суду зазначено, що засуджений хоча і відбув передбачену Законом частину строку призначеного покарання, позитивно характеризується, однак матеріали особової справи містять і іншу інформацію, зокрема, що засуджений задовільно реагує на заходи виховного та профілактичного впливу, задовільно ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, після заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та прибуття до виправного центру, має лише одне заохочення, що в сукупності із тяжкістю вчиненого ним злочину, за який він відбуває покарання, тривалості невідбутої частини покарання, не дозволяє зробити висновок про досягнення мети покарання.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою звільнити засудженого ОСОБА_8 умовно-достроково від подальшого відбування покарання. Звертає увагу, що в судовому засіданні представник установи підтримав заяву засудженого та вважав за доцільне застосувати до нього положення ст.81 КК України. Пояснив, що ОСОБА_8 за час відбування покарання в ДУ «Бердичівський виправний центр (№108)» характеризується позитивно, працевлаштований на контрагентському об'єкті за межами виправного центру, до роботи ставиться сумлінно, за що тричі заохочувався адміністрацією установи. Крім того, на заходи виховного та профілактичного впливу реагує добре, також добре ставиться до виконання робіт із благоустрою установи. Звертає увагу, що за допущене одне порушення вимог режиму відбування покарання, яке виразилось у порушенні протипожежної безпеки, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, проводилась бесіда виховного характеру. Додатково зазначає, що за час відбування покарання засуджений ОСОБА_8 має 12 заохочень, підтримує добрі взаємовідносини з рідними, вину у скоєному злочині визнав повністю, на профілактичних обліках не перебуває, виконавчі листи до установи не надходили.
Заслухавши доповідача, захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з заяви, поданої засудженим ОСОБА_8 до місцевого суду, останній просив застосувати відносно нього ст.81 КК України, зазначивши, що вину у скоєному злочині він визнає повністю, щиро кається, призначене покарання вважає справедливим.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджено вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2016 року за п.12 ч.2 ст.115 КК України до 10 років позбавлення волі, зараховано час попереднього ув'язнення з 10.8.2015 року по 18.05.2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.10.2016 року вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2016 року залишено без змін, зараховано час попереднього ув'язнення з 18.05.2016 року по 12.10.2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.03.2021, згідно ст.82 КК України, невідбуту частину строку покарання замінено на 3 роки 2 місяці 28 днів обмеження волі.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.07.2021 року зараховано ОСОБА_8 в строк покарання час слідування під вартою до ДУ «Бердичівський виправний центр (№108)» з 09.03.2021 року по 27.06.2021, тобто 110 днів позбавлення волі, що за правилами, передбаченими ст.72 КК України, відповідає 220 дням обмеження волі.
Початок строку: 10.08.2015 року (для позбавлення волі); початок строку: 27.06.2021 року (для обмеження волі); кінець строку: 17.02.2024 року; відбув ѕ строку покарання - 17.08.2021 року.
З 03.11.2016 року засуджений ОСОБА_8 відбував покарання в ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)», за період відбування покарання характеризується позитивно, порушень вимог режиму відбування покарання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Стягнень не мав, заохочувався 9 разів адміністрацією установи. До цього періоду перебував у ДУ «Київський слідчий ізолятор» (з 14.08.2015 року), де характеризувався посередньо, вимог режиму тримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, не заохочувався.
З 27.06.2021 року відбуває покарання в державній установі «Бердичівський виправний центр (№ 108)». За період відбування покарання характеризується позитивно. Допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання, що виразилось в порушенні протипожежної безпеки, але до дисциплінарної відповідальності не притягувався, проводилась бесіда виховного характеру. Заходи виховного та профілактичного впливу відвідує, реагує на них задовільно. Працевлаштований на контрагентському об'єкті за межами виправного центру, до роботи ставиться сумлінно. Один раз заохочувався адміністрацією установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться задовільно. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Подолання алкогольної залежності» за якою займається постійно. Підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов та побачень отримує посилки. Вину у скоєному злочині визнав. На профілактичних обліках не перебуває.
Суд першої інстанції, розглядаючи в порядку ст. 539 КПК України клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування умовно- дострокового звільнення від відбування покарання, враховуючи вимоги ст. 81 КК України, обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання, оскільки засуджений хоча і відбув передбачену Законом частину строку призначеного покарання, позитивно характеризується, однак матеріали особової справи містять і іншу інформацію, зокрема останній задовільно реагує на заходи виховного та профілактичного впливу, задовільно ставиться до виконання робіт із благоустрою установи, після заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та прибуття до виправного центру має лише одне заохочення, що в сукупності з тяжкістю вчиненого ним злочину, за який він відбуває покарання, тривалості невідбутої частини покарання, не дозволяє зробити висновок про досягнення мети покарання.
Згідно вимог ст.81 КК України обов'язковою вимогою для застосування умовно-дострокового звільнення є доведення засудженим виправлення своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Разом з тим, з матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_8 не став на шлях виправлення, а його поведінка не є сумлінною.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.05.2016 року.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що у судовому засіданні представник установи підтримав заяву засудженого та вважав за доцільне застосувати до нього положення ст.81 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що на даний час не досягнуто виправного та превентивного впливу на засудженого, не зважаючи на те, що ОСОБА_8 відбув передбачену Законом частину строку призначеного покарання.
Умовою для застосування пільги, передбаченої ст. 81 КК України є докази, які свідчать про виправлення засудженого про що свідчить не пасивна поведінка засудженого, а його активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання та свідома постійна участь у суспільно корисній праці чого у процесі відбування покарання щодо ОСОБА_8 не встановлено, а тому колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, про те, що ОСОБА_8 має 12 заохочень, підтримує добрі взаємовідносини з рідними, вину у скоєному злочині визнав повністю, на профілактичних обліках не перебуває, виконавчі листи до установи не надходили.
Доводи апеляційної скарги захисника висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування ухвали суду, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2022 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: