Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 травня 2022 року Справа№200/870/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн»
до Харківської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної
вартості товарів
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» звернулося до суду з позовом до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:
- № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року;
- № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року;
- № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року;
- № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.12.2021 року, 29.12.2021 року, 04.01.2022 року та 04.01.2022 року ним було задекларовано митну вартість товарів при митному оформленні товарів за зовнішньоекономічними товарами, укладеними з контрагентами-нерезидентами, яку визначено за першим методом (ціною договору), яка підтверджена належними первинними документами: контрактами, сертифікатами якості, рахунками на здійснення платежів, інвойсами, каталогами специфікації, прайс-листами країни-виробника, тощо.
Зазначає, що надав митниці належним чином оформлені документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.
Митне оформлення імпортованого товару здійснювалося позивачем через свого представника - ФОП ОСОБА_1 згідно договору про надання послуг на митне декларування товарів, яка надала відповідачу всі необхідні документи.
Зазначає, що основним методом визначення митної вартості товару, що ввозиться на митру територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору, а кожний наступний метод застосовується лишу в різі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу.
Вважає, що надані до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, тому відповідач мав вчинити розрахунок митної вартості товару за першим методом, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року, № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року, № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року та № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано письмовий відзив від 07.02.2022 року. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що згідно зі ст. 50 Митного кодексу України для нарахування митних платежів використовуються відомості про митну вартість товарів. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Перелік документів, що підтверджує миту вартість товарів визначений частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, який є обов'язком для надання при митному оформленні товару.
У відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митниця з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів у разі неможливості визнання митної вартості, заявленої декларантом або уповноваженою ним особою.
Наголошує, що декларантом не надано документів щодо вартісних характеристик від виробника товару, митних декларацій країни відправлення, підтвердження понесених транспортних витрат, а обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.
Зазначає, що за результатами аналізу співставлення наданих позивачем документів було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів є нижчим, ніж рівень митної вартості подібних товарів, оформлених раніше.
При здійсненні митних формальностей за митними деклараціями позивача встановлено ризик заявлення митної вартості товарів, що викликало певні сумніви у правильності та достовірності заявленої позивачем митної вартості спірного товару.
Наголошує, що частина документів не надана, а ті документи, що надані для підтвердження заявленої митної вартості не підтверджують митної вартості товару.
На підставі виявлених ризиків про митну вартість товарів згідно з проведеними розрахунками та порівняльним аналізом, у відповідача виникли обґрунтовані підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість товарів занижена.
Відповідачем був застосований резервний метод, який допускає певну гнучкість при застосуванні. У зв'язку з наведеним та через неможливість застосування основного методу визначення митної вартості заявленого декларантом було прийнято чотири рішення про коригування митної вартості товару, на підставі яких складено картки відмови.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем надано відповідь на відзив відповідача від 16.02.2022 року, в якому зазначає, що митний орган повинен довести наявність розбіжностей в наданих документах або обгрунтованість свої сумнівів.
Наголошує, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумнівну їх достовірності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» є юридичною особою, зареєстроване та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 43828799, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом підприємства (а.с. 12-24).
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» є: код КВЕД 45.31оптова торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів (основний); код КВЕД 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; код КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; код КВЕД 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, тощо. Позивач, зокрема здійснює діяльність з імпорту товарів з Китаю, Туреччини та Росії та подальшим оптовим продажем цих товарів в Україні.
ТОВ «Лайтком Продакшн», зокрема зазначає, що імпортовані ним за прямими контрактами товари, митний орган відмовився розмитнювати за основним методом визначення митної вартості товарів, передбаченим ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту), мотивуючи це відсутністю всієї необхідної інформації у наданому до митної декларації пакеті документів. У зв'язку з наведеним відповідач застосовує другорядні методи визначення вартості товарів, що імпортуються, а отже здійснює дооцінку митної вартості товарів, шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та, на їх підставі, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через що, позивач несе збитки у вигляді сплати гарантійних платежів для того, щоб товар було випущено у вільний обіг.
Перевіряючи правомірність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів: № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року; № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року; № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року; № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Стосовно спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року та картки відмови № UA807170/2021/02448 від 16.12.2021 року щодо ЕМД UA 807170/2021/082330 від 10.12.2021 року судом встановлено, що декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах позивача, на підставі договору про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021 року, було подано до МП «Харків-товарний» Харківської митниці держмитслужби ЕМД UA 807170/2021/082330 від 10.12.2021 р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист RS-РL-15102021 від 15.10.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) RS-LР-15102021 від 15.10.2021 р., коносамент WMS821093 849 від 21.10.2021 р., автотранспортна накладна 7914 від 07.12.2021 р., декларація про походження товару RS-LР-15102021 від 15.10.2021 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4195 від 26.11.2021 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3181 від 26.11.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №7 від 15.10.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу LР-07 від 14.06.2021 р., договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021 р., договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1 ОД від 24.06.2021 р., інші некласифіковані документи вагова РК-37036948 від 05.12.2021 р. та тех.опис від 10.12.2021 р.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 16.12.2021 р. було отримано електронне повідомлення відповідача про те, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих, зокрема: попередні оформлення ідентичного товару, виписку з бухгалтерської документації (в разі здійсненої оплати за товар, в тому числі, частково), платіжні документи, інформацію щодо виробника, торгової марки, копію митної декларації країни відправлення, каталоги, специфікації, пропозиції, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Листом №16/12 від 16.12.2021 р. ФОП ОСОБА_1 повідомлено відповідача про неможливість надання додаткових документів по ЕМД UA807170/2021/082330 від 16.12.2021 р. та запропоновано прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до ЕМД, на що відповідачем надіслано спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 р.
В наведеному рішенні № UА807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 р. митним органом, зокрема, зазначено, що обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 368 Митного кодексу України, а саме:
- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв 'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, крім того:
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
- не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Джерелом інформації для вказаного рішення послугували: надані документи, наявна в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, тов.1- МД №UА500150/2021/207026 від 21.11.2021, тов.2 - МД №UА110140/2021/12861 від 10.11.2021 р.
При прийнятті даного рішення відповідачем застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України.
Розрахунок митної вартості складає тов.1 - 6,25 USD /кг * 23107,500 кг =144421,88 USD, тов.2 - 7,14 USD /кг * 353,970кг = 2527,35 USD.
Крім того, декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2021/02448 від 16.12.2021 р., в якій зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 р.
У зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів та незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем додатково сплачено 416585,26 грн. гарантійних платежів та товар було випущено у вільний обіг.
Щодо спірного рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/002081 від 30.12.2021 р. та картки відмови № UА 807170/2021/002582 від 30.12.2021р. по ЕМД UА807170/2021/087088 від 29.12.2021 р. судом встановлено наступне.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 було подано до МП «Харків - товарний» Харківської митниці держмитслужби ЕМД UА 807170/2021/087088 від 29.12.2021 р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист № 30 від 07.11.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) № 30 від 15.10.2021 р., коносамент WMS821103145В від 17.11.2021 р., автотранспортна накладна А №036078 від 24.12.2021 р., декларація про походження товару № 30 від 15.10.2021 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4419 від 14.12.2021 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3824.2 від 14.12.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №30 від 15.10.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу LР-01 від 15.07.2021 р., договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021 р., договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1 ОД від 24.06.2021 р., інші некласифіковані документи вагова РК-37499905 від 23.12.2021 р. та тех.опис від 29.12.2021 р.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 30.12.2021 р. було отримано електронне повідомлення відповідача про те, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення з проведенням верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. У зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСУР «Інспектор 2006» необхідно надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.
Листом №30/12 від 30.12.2021 р. ФОП ОСОБА_1 повідомлено відповідача про неможливість надання додаткових документів по ЕМД UА807170/2021/087088 від 29.12.2021 р. та запропоновано прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до ЕМД, на що відповідачем надіслано спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/002081 від 30.12.2021 р.
Наведене рішення № UА807000/2021/002081 від 30.12.2021 р. обґрунтоване наступним: невідповідність обраного декларантом методу, документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: декларантом не надано документів, щодо вартісних характеристик від виробника товару (прайс-лист, калькуляція, тощо; декларантом підприємства не надано до митниці митну декларацію країни відправлення, декларантом не доведено правильність розподілу транспортних витрат (в наданому рахунку на оплату транспортних послуг відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, що свідчить про можливість не додання всіх складових до розрахунку митної вартості); в наявності рішення про коригування митної вартості подібних товарів по даному підприємству; також декларантом не надано договір на здійснення транспортно-експедиційних послуг; зовнішньоекономічний договір (контракт) не засвідчений підписом особи (або підписи не співпадають), уповноваженої на укладання договору (контракту), що може свідчити про відсутність його юридичної сили та ймовірну фіктивність (підпис продавця не співпадає з підписами на інших документах), (підпис на специфікації №30 від 07.11.2021 р. до контракту № LР-01 від 15.07.2021 р. не співпадає з печаткою та підписом на інвойсі № 30 від 07.11.2021 р.) та (підпис на рахунку,щодо транспортних витрат №4419 від 14.12.2021 р. не співпадає з підписом на довідці ,щодо транспортних витрат № 3824.2 від 14.12.2021 р., також не зрозуміло чому довідку щодо транспортних витрат № 3824.2 від 14.12.2021 р. підписала відповідальна особа - заступник директора ТОВ «Таніт Груп» Карабет К.І., а рахунок щодо транспортних послуг №4419 від 14.12.2021 р., який є фінансовим документом підписала незрозуміла особа, тощо), а також у зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ та відмовою декларанта надати додаткові документи , щодо митної вартості.
Також не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Джерелом інформації для прийняття спірного рішення з врахуванням спрацювання ризику АСУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: МД №124500150/2021/206730 від 15.11.2021 р., МД №UА500110/2021/212125 від 13.11.2021 р., МД №UA807200/2021/9487 від 09.11.2021 р., МД №UA07170/2021/76135 від 15.11.2021 р., МД №UA500020/2021/219288 від 09.11.2021 р., МД № UА500490/2021/206773 від 16.11.2021 р., МД № UА807170/2021/75119 від 11.11.2021 р.
При прийнятті цього рішення відповідачем також застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476, а коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України.
Так, розрахунок митної вартості складає: товар 1) 2,01 $/кг. товар 2) 3,31 $/кг. товар 3) 8,01 $/кг.товар 4) 8,01 $/кг. товар 6) 3,64 8/кг.товар 7) 2,17 $/кг.товар 8) 4,07 $/кг.
Крім того, декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2021/002582 від 30.12.2021 р., в якій зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/002081 від 30.12.2021 р.
У зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів та незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем додатково сплачено 60041,17 грн. гарантійних платежів та товар було випущено у вільний обіг.
Стосовно рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 р. та картки відмови № UА807200/2022/000002 від 04.01.2022 р. та ЕМД № UА807200/2022/000038 від 04.01.2022 р. слід зазначити таке.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 було подано до МП «Барабашово» Харківської митниці держмитслужби ЕМД № UА807200/2022/000038 від 04.01.2022 р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 04.11.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) YСН-2142 від 04.11.2021 р., коносамент WMS21103144А від 18.11.2021 р., сертифікат походження товару 21С3326А4516/00015 від 18.11.2021 р., залізнична накладна для внутрішніх сполучень № 4218201 від 31.12.2021 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4429 від 14.12.2021 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3823.1 від 14.12.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) № 4 від 04.11.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу LР-36 від 23.07.2021 р., договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021 р., договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1 ОД від 24.06.2021 р., копія митної декларації країни відправлення 310120210516074490 від 14.11.2021 р., інші некласифіковані документи тех.опис від 04.01.2022 р.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 04.01.2022 р. було отримано електронне повідомлення відповідача про те, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих, зокрема: виписку з бухгалтерської документації (рахунки транспортно-експедиційних витрат, заявки перевезення тощо); каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.
Декларантом ФОП ОСОБА_1 на адресу начальника МП «Барабашово» Харківської митниці держмитслужби було направлено лист №04/01 від 04.01.2021 р. в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по МД UА807200/2022/000038 від 04.01.2022 р. та запропоновано прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД, тому було отримано спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 р. та картку відмови № UА807200/2022/000002 від 04.01.2022 р.
Вказане рішення прийнято у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, не враховано вартість експедиційних послуг за межами митної території України (у рахунку зазначена тільки вартість морського фрахту), рахунок щодо транспортних витрат надана від особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданого коносаменту, тобто не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості (експедиційні витрати, разгрузочно -погрузочні роботи, інше) та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД № UА 500020/2021/221976 від 01.12.2021 р., № UА 500050/2021/208706 від 26.12.2021 р., № UА 500020/2021/221614 від 02.12.2021 р.
Причиною прийняття картки відмови вказано рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 р.
У зв'язку з наведеним позивач додатково сплатив 133720,41грн. гарантійних платежів в порядку, передбаченому ст. 55 МК України в рахунок оплати встановлених законом платежів у зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів UА 807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 р. та картки відмови № UА 807200/2022/000003 від 04.01.2022 р. по ЕМД UА 807200/2022/000042 від 04.01.2022 р. слід зазначити таке.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 було подано до МП «Барабашово» Харківської митниці держмитслужби ЕМД № UА807200/2022/000042 від 04.01.2022 р.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: пакувальний лист №33 від 10.11.2021 р., рахунок-фактура (інвойс) YСН-2142 від 04.11.2021 р., коносамент WMS821103144С від 18.11.2021 р., декларація походження товару №33 від 10.11.2021 р., залізнична накладна для внутрішніх сполучень № 4218201 від 31.12.2021 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4429 від 14.12.2021 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 3823.1 від 14.12.2021 р., доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) № 33 від 04.11.2021 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу LР-01 від 15.07.2021 р., договір про надання послуг митного брокера №10/08-21 від 10.08.2021 р., договір (контракт) на перевезення 24.06.2021/836-1 ОД від 24.06.2021 р., копія митної декларації країни відправлення №310120210516074490 від 14.11.2021 р., інші некласифіковані документи тех.опис від 04.01.2022 р.
Декларантом позивача ФОП ОСОБА_1 04.01.2022 р. було отримано електронне повідомлення відповідача про те, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, крім наданих, зокрема: виписку з бухгалтерської документації (рахунки транспортно-експедиційних витрат, заявки перевезення тощо); каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476.
Декларантом ФОП ОСОБА_1 на адресу начальника МП «Барабашово» Харківської митниці держмитслужби було направлено лист №04/01 від 04.01.2021 р. в якому було зазначено про неможливість надання додаткових документів по МД № UА807200/2022/000042 від 04.01.2022 р. та запропоновано прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД, тому було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 р. та картку відмови № UА 807200/2022/000003 від 04.01.2022 р.
Вказане рішення прийнято у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять відомостей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Наявні факти митних оформлень за ідентичними та подібними товарами, не враховано вартість експедиційних послуг за межами митної території України (у рахунку зазначена тільки вартість морського фрахту), рахунок щодо транспортних витрат надана від особи яка безпосередньо не транспортувала товар, виходячи із наданого коносаменту, тобто не включено всі складові митної вартості та не вказані інші складові митної вартості (експедиційні витрати, разгрузочно -погрузочні роботи, інше) та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв 'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного рішення по товару: МД № UА 500020/2021/221976 від 01.12.2021 р., № UА 500050/2021/208706 від 26.12.2021 р., № UА 500020/2021/221614 від 02.12.2021 р.
Причиною прийняття картки відмови вказано рішення про коригування митної вартості товарів № 807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 р.
У зв'язку з наведеним позивач додатково сплатив 40361,22 грн. гарантійних платежів в порядку, передбаченому ст. 55 МК України в рахунок оплати встановлених законом платежів у зв'язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг.
Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 Митного кодексу України).
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. При цьому потрібно зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
При цьому, суд зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод оскільки таке обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.
За приписами частини першої статті 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому важливо відмітити, що основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). Саме в рамках приписів частини другої статті 53 Митного кодексу України отримує свою безпосередню формалізацію перелік основних документів для підтвердження належності: а) визначення митної вартості товарів; б) обрання методу визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якими закріплено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Разом з тим, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відтак, частина третя статті 53 Митного кодексу України передбачає перелік додаткових документів, які можуть запитуватися контролюючим органом (факультативний перелік додаткових документів - у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, визначається частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України).
Таким чином, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані обставини є виключними підставами для витребування додаткових документів. Водночас тлумачення таких підстав контролюючим органом без належного обґрунтування є протиправним.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Із системного аналізу приписів Розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи митного контролю мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов'язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів. Митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена. Крім того, вказаний документ, як, зокрема, і прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, можуть бути у покупця відсутні, з незалежних від нього причин, що додатково свідчить про безпідставність вимагання таких.
Суд також наголошує, що пунктом 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми викладення та укладення угод.
Положення (умови) контракту та специфікацій до нього, які подавався декларантом позивача при розмитненні товару, залишилися поза увагою митного органу, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.
Відповідно до п.п. 5 та 6 ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товарів подаються:
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за наявності.
Крім того, вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано те, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.
Наведені обставини митним органом враховані не були.
Частинами 2, 3 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, під час дослідження первинних документів суд дійшов висновку, що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та інших документах суду не надано.
Відповідач обставиною, яка впливає на правильність визначення митної вартості вважає те, що документи підписані різними посадовими особами, що свідчить про фіктивність правочину. Тобто, у відповідача виникає питання щодо повноважень осіб на підпис відповідних документів.
Суд не погоджується з відповідачем, оскільки підписання різних документів різними посадовими особами однієї компанії не може свідчити про подання неповних відомостей про митну вартість. Митний кодекс України не передбачає документів та підтвердження повноважень підписантів серед документів, які обов'язково мають надаватися митному органу на підтвердження митної вартості товару, що оформляється.
Стосовно посилань відповідача про ненадання позивачем до митного оформлення документів про оплату за товар, суд критично до них відноситься, оскільки приписами п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів подаються за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Таким чином, платіжні та/або бухгалтерські документи подаються за їх наявності.
Взаємовідносини щодо оплати за товар регулюються нормами цивільного та господарського законодавства, умовами договору і не мають впливу на формування митної вартості. Факт оплати або не оплати (всупереч зазначеній в договорі умові оплати) свідчить про належне/неналежне виконання умов договору, і не може впливати на обрання методу визначення митної вартості товарів.
Враховуючи наведене, а також відсутність документально підтвердженого обґрунтування впливу на митну вартість наявного зв'язку між продавцем та покупцем, у відповідача відсутні правові підстави для запиту у позивача додаткових документів на підставі частини 4 статті 53 Митного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи достатньою мірою підтверджували факт визначення митної вартості товару за першим (основним методом) - за ціною договору, крім того, ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість спірного товару, що викликало певні сумніві у правильності визначення позивачем митної вартості був відсутній з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим, вказані дії відповідача по наданню позивачем додаткових документів були незаконними, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року; № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року; № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року; № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей чи ознак підробки, а також містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Митним органом як суб'єктом владних повноважень, не наведено обґрунтованих доводів причин за яких представлені декларантом на час здійснення митного оформлення документи, які базувалися на об'єктивних даних, не могли бути підставою для визначення митної вартості за першим основним методом її визначення, а саме за ціною договору (контракту); не зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано із застосуванням основного методу; не наведено умов, що унеможливлювали використання обраного декларантом методу визначення митної вартості при наданні декларантом документів, достатніх для підтвердження заявленої митної вартості, за відсутності обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих документів.
Таким чином, спірні рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року, № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року, № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року та № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року не відповідають вимогам Митного кодексу України.
Прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, порушило права та законні інтереси позивача, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір на загальну суму 9760,63 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 239 від 11.01.2022 року.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 9760,63 гривень підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В адміністративному позові заявлено також про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень. Вказана сума підтверджується додатковою угодою № 09 від 05.01.2022 р. до договору № 53 від 30.07.2021 р. про надання адвокатським бюро правової допомоги, а тому також підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Митного кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 4, офіс 2; поштова адреса зазначена в позовній заяві: 61040, м. Харків, вул. Беркоса, буд. 86-А, прим. № 19, код ЄДРПОУ 43828799) до Харківської митниці (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ ВП 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/001980/2 від 16.12.2021 року, № UA807000/2021/002081/2 від 30.12.2021 року, № UA807000/2022/000021/2 від 04.01.2022 року та № UA807000/2022/000022/2 від 04.01.2022 року.
Стягнути з Харківської митниці (ВП 44017626) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лайтком Продакшн» (код ЄДРПОУ 43828799) судові витрати з судового збору у розмірі 9760 (дев'ять тисяч сімсот шістдесять) гривень 63 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) 00 гривень.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 травня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова