Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
23 травня 2022 року Справа №200/3455/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л. В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
20.05.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення переходу ОСОБА_1 , інваліда з дитинства, з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, ОСОБА_2 ;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2021 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з урахуванням наступного.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 КАС України.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, суддя зазначає наступне.
Статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви. Так, частиною 5 зазначеної статті передбачено, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив відповідачем по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення переходу позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника. Проте, з матеріалів позовної заяви вбачається, що надане позивачем рішення від 28.09.2021 №914250172783 щодо розгляду заяви позивача від 23.09.2021 про проведення переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, яким відмовлено останньому в такому переведенні, прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, разом з тим, зазначені суб'єкти владних повноважень є окремими діючими юридичними особами.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного визначеного відповідача.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Виходячи з положень частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Судом встановлено, що способом судового захисту позивач зазначив вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення переходу позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивача від 23.09.2021 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника. Тобто, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що суперечать одна одній, та викладені без врахування положень статті 5 КАС України.
Крім того, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, з врахуванням статті 5 КАС України, визначитись з колом відповідачів по справі та з позовними вимогами стосовно кожного визначеного відповідача.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Як встановлено судом вище, позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення переходу позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивача від 23.09.2021 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника.
Зі змісту позовної заяви не вбачається ставлення позивача щодо питання дотримання ним строку звернення до суду з даним позов.
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.09.2021 №914250172783 щодо розгляду заяви позивача від 23.09.2021 про проведення переходу з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відмовлено останньому в такому переведенні.
З даним позовом позивач звернувся до суду 20.05.2022, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом в доданих до позову матеріалах відсутня.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
До позовної заяви позивачем не долучено докази поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Щодо повноважень представника.
Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Рішенням Ради адвокатів України від «12» квітня 2019 року № 41 (п.1) затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «14» лютого 2020 року № 29, із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «17» листопада 2020 року № 118 із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від «11» вересня 2021 року № 107), відповідно до п.6 якого бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Додатком № 1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від «12» квітня 2019 року, зі змінами внесеними рішенням Ради адвокатів України № 29 від «14» лютого 2020 року встановлена Типова форма ордера.
Разом з тим, пунктами 4, 5 Рішення Ради адвокатів України від «12» квітня 2019 року № 41 дозволено адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, а також визначено, що типова форма ордеру, виготовлена друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону відповідно до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів Украіїни № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, діє після 01 січня 2022 року до закінчення повноважень адвоката у конкретній справі (провадженні).
Представником позивача адвокатом Шамардіним В.М. на підтвердження повноважень надана копія ордеру від 22.02.2022 серії ДН № 076993, що виготовлений друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, тобто наданий суду ордер на підтвердження повноважень представника не відповідає встановленим вимогам.
Таким чином, позивачу необхідно надати належні документи на підтвердження повноважень представника.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленого позову з визначенням належних відповідачів по справі та позовними вимогами стосовно них, та із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог відповідного до вимог КАС України, у кількості відповідній до кількості учасників у справі;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.
- належного документу на підтвердження повноважень представника.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Повідомити позивача про можливість реєстрації в системі Електронний суд для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Суддя Л.В. Арестова