Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 травня 2022 року Справа№200/17486/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
визнати дії відповідача у повторній відмові призначення пенсі неправомірними; скасувати рішення про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах; зобов'язати відповідача переглянути вік з якого може бути призначена пенсія на пільгових умовах, як особі зайнятій повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що рішенням відповідача за № 0573-04-8/3443 від 01.03.2021 р. в призначенні пенсії їй було відмовлено пенсії в зв'язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу роботи за Списком №2. Не погодившись з вказаним рішенням відповідача позивач оскаржила його в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 200/3337/21-а рішення № 0573-04-8/3443 скасоване та зобов'язано відповідача повторно розглянути питання призначення пенсії.
Листом за № 0500-1511-8/84324 від 11.10.2021 р. за підписом начальника відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) позивачу направлено рішення про відмову в призначенні пенсії, де зазначено, що виконано зобов'язання суду щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 12.12.1999 по 09.02.2000 у ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», період простою підприємства з 16.04.2020 по 16.05.2020 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», відповідно до наданих документів загальний страховий стаж складає 29 років 3 місяці, у тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 27 років 9 місяців 12 днів. Враховуючи, що на дату звернення позивач не досягла 55 років їй відмовлено в призначенні пенсії згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Висновок про недосягнення віку для призначення пенсії позивач вважає неправомірним, через що просила задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою від 13 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 10 січня 2022 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ухвали від 20 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Приписами частини 5 статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
13.02.2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Рішенням відповідача № 0573-04-8/3443 від 01.03.2021 року позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії. Зі змісту рішення вбачається, що до пільгового стажу не був зарахований період роботи з 12.12.1999 року по 09.02.2000 року у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць. Також, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 16.04.2020 року по 09.06.2020 року у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, оскільки відсутні відомості, що простій підприємства був пов'язаний з виробничою необхідністю. Не погодившись із даним рішенням відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року в адміністративній справі № 200/3337/21-а частково задоволені позовні ОСОБА_1 , а саме:
визнано протиправним та скасоване рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 0573-04-8/3443 від 01.03.2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;
зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 810 від 13.02.2021 року про призначення пенсії згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи: з 12.12.1999 року по 09.02.2000 року у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля, період простою підприємства з 16.04.2020 року по 16.05.2020 року у ВСП Шахтоуправління Добропільське ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля;
в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду набрало законної сили 30 серпня 2021 року.
Листом за № 0500-1511-8/84324 від 11.10.2021 року відповідач повідомив позивача про прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.09.2021 року №3463/16-16. виконання зобов'язання суду щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 12.12.1999 по 09.02.2000 у ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», період простою підприємства з 16.04.2020 по 16.05.2020 ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», загальний страховий стаж складає 29 років 3 місяці, у тому числі стаж роботи за Списком № 2 - 27 років 9 місяців 12 днів. Враховуючи, що на дату звернення позивач не досягла 55 років їй відмовлено в призначенні пенсії згідно частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом, предметом спору у якому питання віку, досягненням якого позивач має право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З наведених підстав при вирішенні справи суд враховує обставини, встановлені при розгляді адміністративної справи №200/9514/20-а, як такі, що не потребують доказування.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд зазначає про таке.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058- IV).
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому при розгляді цієї справі суд враховує такі висновки Верховного Суду у справі №360/3611/20:
«[...]На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. <…>
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.
З наведених підстав, вирішуючи справу, суд враховує наведену правову позицію висновки Верховного Суду, через що вважає обґрунтованими доводи позовної заяви щодо права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 при досягненні віку 50 років відповідно до вимог Закону № 1788-ХІІ, оскільки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Стосовно способу захисту права суд вказує на зміст статті 58 Закону № 1058-IV, якою визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
З наведених підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню шляхом скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити таку пенсію на підставі заяви від 13.02.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до вимог Закону № 1788-ХІІ. Вказаний спосіб є належним та достатнім для повного захисту порушеного права позивача.
За приписами статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зважаючи, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 908 грн., вказана сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення від 30.09.2021 року №3463/16-16 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 13.02.2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) на користь (м-н Молодіжний, б. 14 кв. 78, м. Добропілля, Донецька область, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 травня 2022 року, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.А. Чекменьов