Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 травня 2022 року Справа№200/11810/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Христофорова А. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-кт Миру, буд. 70) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги, -
13 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати позивачу у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум, - в розмірі 7 354, 00 грн.
Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Маріупольської міської ради.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, відповідно до якої, поряд з іншим, просив нарахувати та виплатити йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у в повному обсязі, проте виплата такої допомоги позивачу здійснена не була.
Позивач вважає, що виплата йому зазначеної допомоги за 2021 рік не в повному обсязі порушує норми чинного законодавства та його права як громадянина України, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, поряд з іншим, що виплата разової грошової допомоги, зокрема у 2021 році, здійснювалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 № 325. Вказаною постановою передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році учасникам бойових дій в розмірі 1491,00 грн. У 2021 році на підставі списків, наданих до Департаменту Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу була нарахована щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.
Відповідач зазначив, що ним здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 354 та направлено відповідну заявку за здійснення зазначної виплати.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-p/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) окремих положень п. 26 розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Рішенням департаменту від 01.09.2021 року № 02.3.18-4533 здійснено нарахування щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми в розмірі 7 354,00 грн. та направлено на адресу департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації заявку на здійснення фінансування за програмою КПКВК 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертв нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».
Після надходження бюджетних асигнувань на рахунок департаменту буде здійснено виплату.
З наведених підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Донецький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 17 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог щодо допомоги за 2020 рік поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.
Ухвалою від 29 жовтня 2021 року суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині невиплати позивачу у 2020 році разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнення з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, розрахованої виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум, - в розмірі 6 800, 00 грн.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року суд виправив допущені в ухвалах Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року про залишення позовної заяви без руху, від 29 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та від 29 жовтня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги, описку, зазначивши вірне прізвище позивача - « ОСОБА_2 » замість невірного - « ОСОБА_3 ».
Ухвалою від 24 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги залишено без руху та надано позивачеві строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду доказів на предмет невиплати ОСОБА_1 Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року за 2021 рік у сумі 8 845,00 грн., а також доказів на предмет звернення ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради з питань невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Ухвалою від 17 січня 2022 року суд продовжив ОСОБА_1 встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання суду доказів на предмет невиплати ОСОБА_1 Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року за 2021 рік у сумі 8 845,00 грн., а також доказів на предмет звернення ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради з питань невиплати йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Ухвалою від 23 травня 2022 року суд поновив розгляд справи № 200/11810/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України в формі ID-картки документ № НОМЕР_2 , що виданий 20.04.2021 року (а.с. 10).
Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 31 жовтня 2018 року (а.с. 13).
Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача останнім 25.11.2021 року отримано суму у розмірі 1 491 грн. (а.с. 50, 64).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною п'ятою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, на момент нарахування і виплати у 2021 році позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових п'ять мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 8 квітня 2021 року № 325 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"», якою затверджено «Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань», зокрема, Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2021 році позивач набув право на грошову допомогу до 5 травня в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги п'ять мінімальних пенсій за віком.
Крім того, у рішенні від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 Верховний Суд зазначив, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Частиною 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Отже, загальний розмір допомоги до 5 травня за 2021 рік, яку позивач має право отримати як учасник бойових дій, становить 8 845,00 грн. Сума недоплаченої допомоги становить 7 354,00 грн.
Враховуючи встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що бездіяльність Департаменту, яка полягає у невиплаті позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 в редакції Закону № 367, підлягає визнанню протиправною.
Визнання протиправною бездіяльності Департаменту охоплює позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача.
Порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Департаменту на користь позивача як учасника бойових дій недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік - 7 354,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу розподілу судових витрат по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Від сплати судового збору позивач звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .
З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, визначеному ст. 134 КАС.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Ч. 4 ст. 134 КАС встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 7 ст. 139 КАС України.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат на професійну правничу допомогу на підставі належних та допустимих доказів суд аналізує обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Позовна заява містить вимогу про стягнення з Департаменту на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір від 25 серпня 2021 року (а.с. 15-зв. бік а.с. 16), додаток до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня 2021 року (а.с. 18), акт наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 09 вересня 2021 року (а.с. 17), довідку (розписку) від 09 вересня 2021 року (а.с. 19).
На підставі цих документів суд встановив, що 25 серпня 2021 року між позивачем та адвокатським об'єднанням Правозахист в особі адвоката Полякова І.С. укладений договір про надання правової допомоги (далі - Договір).
Відповідно до пп. 1.1.3 п. 1.1 Договору предметом Договору є надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації, інші види послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору (пп. пп. 1.2.1, 1.2.8 п. 1.2 Договору).
П. п. 4.1-4.9 Договору визначено, що гонорар - винагорода Об'єднання за здійснення захисту, представництво інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджуються Сторонами. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Об'єднанням позитивного результату, якого бажає Клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання Об'єднанням Клієнту послуг у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, зразок якого є Додатком до Договору. Клієнт сплачує гонорар у день підписання акта приймання послуг. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Об'єднання.
Як свідчить додаток, що складений до договору від 02.08.2021року про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня2021 року, сторони дійшли згоди щодо вартості тарифів на послуги, які будуть надані Об'єднанням Клієнту, а саме: консультація - 500,00 грн, складання заяви до ДСЗН - 500,00 грн, заява про поновлення строків позовної давності - 500,00 грн, складання адміністративного позову - 1 500,00 грн.
Згідно з актом наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 09 вересня 2021 року, сторони Договору склали цей акт про те, що Адвокат передав, а Клієнт прийняв послуги на загальну суму 3 000,00 грн, в тому числі консультація - 500,00 грн, складання заяви до ДСЗН - 500,00 грн, заява про поновлення строків позовної давності - 500,00 грн, складання адміністративного позову - 1 500,00 грн.
Відповідно до довідки (розписки) від 09 вересня 2021 року, яка видана адвокатом Поляковим І.С., адвокат отримав від ОСОБА_4 гонорар у розмірі 3 000,00 грн. відповідно до договору про надання правової допомоги від 25 серпня 2021 року.
Суд зауважує, що зі змісту вказаних документів неможливо встановити, що Об'єднання надало позивачу правничу допомогу в публічно-правовому спорі між позивачем та Департаментом з приводу визнання протиправними дій останнього та стягнення недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 роки.
Крім того, додаток від 02.08.2021 року складений до договору від 02.08.2021, а на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір від 25 серпня 2021 року.
Будь-які інші докази, які б свідчили, що надана Об'єднанням правнича допомога, пов'язана саме з цією справою, суду не надані.
За цих обставин суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн не підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту, оскільки суду не надані належні та допустимі докази на підтвердження факту того, що такі витрати пов'язані з цією справою.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр-кт Миру, буд. 70; ЄДРПОУ: 41336065) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення частини недоплаченої разової грошової допомоги, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо неповної виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2021 рік.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70; код ЄДРПОУ: 41336065) на користь ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні) 00 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 23 травня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров