печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10800/22-к
13 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної за ч.1 ст.255,ч.2 ст.27 ч.4 ст.28,ч.2 ст.205-1,ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015 року,
ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється за ч.1 ст.255,ч.2 ст.27 ч.4 ст.28,ч.2 ст.205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;
Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що вона підозрюється у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до12 років і наявні ризики того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваної та її захисників, які зазначали про необґрунтованість заявлених ризиків, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060000632 від 02.02.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК 22.02.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 , ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1 , ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних даних, що в містяться у копіях матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин та наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що їх наявність в повному обсязі обґрунтована слідчим.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, обставини протиправної діяльності у якій підозрюється ОСОБА_4 слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, не має стійких соціальних зв'язків, відсутнє офіційне джерело доходів.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, відтак клопотання підлягає до задоволення.
Слідчий суддя, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до ст. 183 ч.3 КПК України та покласти на підозрювану обов'язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою визначити до 10.07.2022 року включно.
Визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1240500 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу застава за (ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) , від (дата ухвали), по справі №, кримінальне провадження №, внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції) .
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали. В разі внесення застави особа вважається такою, щодо якої застосований запобіжний захід - застава.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити два місяці з дня внесення застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1