печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7987/22-к
02 травня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021000000000264 накладеного ухвалою слідчого судді від 29.11.2021 року,- В С Т А Н О В И В:
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2021 року на транспортний засіб МЕRCEDES-BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 в частині користування вказаним транспортним засобом та зобов'язати компетентну особу Головного слідчого управління Національної поліції України у підпорядкуванні якого знаходиться спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів передати ОСОБА_4 вилучене майна, а саме транспортний засіб MERCEDES - BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання та ключі від нього. Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, вважає арешт прийнятим з порушенням права на захист, вказує, що автомобіль належать ОСОБА_4 на праві приватної власності та не є жодною особою у кримінальному провадженні на майно якої може бути накладено арешт. Окрім того, автомобіль не відповідає критеріям, визначеними ст. 98 КПК України, а у своїй сукупності дані обставини слугують підставами для скасування арешту майна. 09.11.2021 р. старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 виніс постанову про визнання потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021000000000264 від 22.02.2021 року. ОСОБА_4 є законним власником транспортного засобу МЕRCEDES-BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , проте позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися належним йому автомобілем. У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Слідчий у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, поважності причин неявки в судове засідання не надав, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за його відсутності. Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження та додані до нього документи приходить наступних висновків. Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021000000000264 від 22.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289 КК України. 29.11.2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва задовольнила клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на транспортний засіб МЕRCEDES-BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та ключі від нього, реєстрація якого здійснена на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021000000000264 від 22.02.2021 року. Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів. Так, статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту. Накладаючи арешт на вказане майно автомобіль слідчий суддя виходив з того, що на даний час є підстави вважати, що транспортні засоби, відповідають критеріям визначеним в ст. 98 КПК України та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При направленні до суду клопотання про арешт майна слідством не наведені обставини, які підтверджують, що не застосування заборони, або обмеження користування майном призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таких даних слідством не наведено і в суді. У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких спів мірні їх вартості повертаються власнику (законному володільцю), або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження. Відповідно до положень діючого законодавства в окремих випадках орган дізнання, досудового слідства, суд може повернути власникам вилучені у них речі для зберігання і до прийняття рішення у справі, якщо буде визнано, що це не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у справі. Можливість передачі транспортного засобу на зберігання власникові передбачено і «Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду». Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі - Порядок), цей Порядок визначає правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Відповідно до п. 4 Порядку, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства. Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11. 2012 року за № 1104, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. Враховуючи викладене, наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до задоволення вказаного клопотання, та вважає можливим змінити місце зберігання арештованого майна та передати його на відповідальне зберігання користувачу майна ОСОБА_4 , з покладенням на нього обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню. Керуючись, ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -
Клопотання - задовольнити. Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 29.11.2021 року на транспортний засіб МЕRCEDES-BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 в частині користування. Зобов'язати компетентну посадову особу у кримінальному проваженні №12021000000000264 передати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучене майно, а саме транспортний засіб MERCEDES - BENZ MAYBACH S400 MATIC, номер кузова НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання та ключі від нього. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1