16.05.2022 Справа № 756/3192/21
Провадження № 2/756/631/22
Справа № 756/3192/21
16 травня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарях Шершньові В.О., Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, третя особа ЦМУ МЮ (м. Київ), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову зазначає, що починаючи з березня 2014 року по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 . Під час спільного проживання, в інших зареєстрованих шлюбах вони не перебували, разом вели спільне господарство, були поєднані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, використовували спільні кошти для проживання, харчування, оплати комунальних платежів та вирішення інших побутових питань.
Оскільки державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на ненадання доказів факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю, ОСОБА_1 , змінивши предмет позову, просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між нею та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру за адерсою АДРЕСА_1 .
У поданому відзиві на позовну заяву представник Київської міської ради просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.
У судове засідання представник Київської міської ради не з'явився, про день, час та місце повідомлявся належним чином, з урахуванням поданого представником відповідача відзиву на позов, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Київської міської ради.
Представник ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з'явився, в поданих письмових поясненнях просив розгляд справи проводити за його відсутності, ухвалити справедливе, законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Судом установлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2012 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а.с. 16-17).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 22.02.2021 року квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 18-22).
Згідно звіту ТОВ «ЕКФАРД» про оцінку майна №18-210222-088 від 22.02.2021 року, складеного за замовленням ОСОБА_3 , ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 820 748 грн. 13 коп. без ПДВ (а.с. 23-28).
Згідно звіту ТОВ «ЕКФАРД» про оцінку майна №18-210225-024 від 25.02.2021 року, складеного за замовленням ОСОБА_3 , ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 складає 800 706 грн. 01 коп. без ПДВ (а.с. 34-39).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
Витрати по похованню ОСОБА_2 здійснила ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про поховання (а.с. 12).
Постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Білько К.Ф. від 25.03.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв'язку із ненаданням нею документів, що підтверджують факт проживання спадкодавця однією сім'єю зі спадкоємцем, або інших документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем або заповіту (а.с. 116).
З матеріалів спадкової справи № 28/2020, заведеної 15.01.2020 року до майна померлого ОСОБА_2 вбачається, що 15.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , в якій зазначила також, що інших спадкоємців, передбачених законом першої, другої та третьої черги, немає (а.с. 127 з.с.).
Відповідно змісту до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за параметрами пошуку на ім'я ОСОБА_2 , заповіти та спадкові договори відсутні (а.с. 131 з.с.).
З наданих копій квитанцій по платі комунальних послуг за період з 2016 року по 2019 рік, витрати по наданню комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , понесли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 178-231).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
В силу ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема, факт проживання однією сім'єю.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (ст. ст. 3,74 СК України).
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Судом також установлено, що ОСОБА_1 своєчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , інші особи із заявами до нотаріуса не звертались.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для застосування ст. 1264 ЦК України доказуванню підлягає факт проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підтвердження доводів позивача зазначали, що після смерті дружини ОСОБА_2 , він познайомився з ОСОБА_1 у 2014 року, з якого проживали однією сім'єю та вели спільне господарство по день його смерті.
В зв'язку з урахування вищевикладеного, оцінюючи надані докази у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем з 2014 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому в цій частині позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Разом з цим, решта вимог позову ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи установлено, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 шляхом звернення до нотаріуса з відповідною заявою у шестимісячний строк після його смерті, а після установлення судом факту проживання однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини вона не позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) проживала однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу, з 2014 року із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті вимог позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя