Справа № 712/14175/21
Провадження № 2а/712/44/22
23 травня 2022 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Ліпатової Н.Г.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Руднічук Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 13 грудня 2021 року інспектором УПП в Черкаській області сержантом поліції Вебер І.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 5144050 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. Зі змісту винесеної постанови вбачається, що 13.12.2021 о 22 год. 07 хв., керуючи ТЗ в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , наближаючись до зустрічного транспортного засобу, за 200 метрів не вимкнув дальнє світло фар, чим порушив п. 19.1.а) ПДР України. Вважає дану постанову незаконною та такою, що прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що зазначеного у постанові правопорушення ОСОБА_1 не вчинялося, оскільки в дійсності позивач рухався по вищевказаній дорозі у відповідності до ПДР України, а дальнього світла фар не вмикав. Крім того, постанова про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення складена з грубим порушенням законодавства, без наявності відповідних доказів, а тому постанова є незаконною та необґрунтованою. Просить скасувати постанову серії ЕАО № 5144050 від 13.12.2021 винесену інспектором УПП в Черкаській області Вебер І.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 грудня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
31.01.2022 року у визначений законодавством термін представником відповідача скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволені позовних вимог відмовити. Зазначив, що 13.12.2021 близько 22 год. 07 хв. поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП ОСОБА_2 несла службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконувала службові обов'язки відповідно повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». У цей час поліцейська стала свідком того, як позивач керував автомобілем ЗАЗ 110557 д.н.з. НОМЕР_1 в м. Черкасах по вул.. Пастерівській, 104, та наближаючись до зустрічного транспортного засобу, за 200 метрів не вимкнув дальнє світло фар. Поліцейська згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився, та згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформувала про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Надалі поліцейська згідно з п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосила законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб. Після встановлення особи, поліцейська у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст. 280 КУпАП та ч. 2 ст. 36 КУпАП, здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснила позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу у відповідності до положень ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст.ст. 251, 252 КУпАП було винесено постанову ЕАО № 5144050 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Надалі поліцейська згідно зі ст. 285 КУпАП ознайомила позивача зі змістом постанови про адміністративне правопорушення та вручила її копію. Також позивачеві було роз'яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП щодо порядку оскарження постанови. Поліцейська діяла виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена нею з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування.
Адвокат Руднічук Д.В. 21.02.2022 року скерував до суду відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив наступне: під час зупинки інспектор 1 взводу 2 роти батальйону УПП в Черкаській області Вебер І.М. не мала правових підстав розглядати справу про адміністративне правопорушення та складати відповідну постанову ЕАО № 5144050 від 13.12.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, оскільки була членом екіпажу патрульної поліції водія, якого ніби то засліпив ОСОБА_1 . В цьому разі ОСОБА_2 була зацікавленою особою в результатах розгляду справи, так як правопорушення стосувалось її напарника, який в той час разом з нею виконували свої посадові обов'язки. Крім того, з наданого відповідачем відеозапису є незрозумілим, яка марка автомобіля, її номерний знак, їхала на зустріч патрульному екіпажу, на відеозаписі відсутні інші ідентифікуючі конкретний ТЗ ознаки. З відеозапису неможливо зрозуміти наявність включеного режиму фар, оскільки в нічний час доби, в дощову погоду, включені фари автомобіля в режимі ближнього або дальнього світла відрізнити неможливо, оскільки присутній ефект відблиску світла. В даному разі ОСОБА_1 фактично рухався по дорозі з увімкненими фарами ближнього (дальнього) світла, що по суті спростовує факт порушення ним вказаного в оскаржуваній постанові п. 19.1.а ПДР України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що 13 грудня 2021 року інспектором роти № 2 батальйону № 1 УПП в Черкаській області інспектором поліції Вебер І.М. винесено постанову про адміністративне правопорушення серія ЕАО № 5144050 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 13 грудня 2021 року о 22 год. 07 хв. в м. Черкаси по вул. Пастерівська, 104, водій наближаючись до зустрічного транспортного засобу, за 200 метрів не вимкнув дальнє світло фар, чим порушив п. 19.1.а. ПДР України - порушення водіями ТЗ використання освітлювальних приладів в темну пору в умовах недостатньої видимості, в тунелях, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Поліцейські, під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, керуються наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відповідно до п. 4 Розділу 1 Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно п. п. 1, 2, 8 Розділу 3 Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Так, відповідно до положень п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.1. ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 19.1.а) Правил дорожнього руху України визначено, що У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Частиною 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою і третьою статті122 КУпАП.
Таким чином, відповідачем було правомірно винесено постанову, відповідно до положень ст. 258 КУпАП.
Незважаючи на те, що згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, наведені позивачем в позовній заяві обґрунтування суд сприймає критично та оцінює їх як можливість уникнути покарання внаслідок притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, та відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про його вчинення.
Однак, твердження позивача спростовуються дослідженим відеозаписом.
Так, із змісту переглянутих відео встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував належним йому транспортним засобом, та наближаючись до зустрічного транспортного засобу здійснив перемикання дальнього світла фар на ближнє ближче ніж за 250 метрів до зустрічного транспортного засобу. З відео видно, що водій будь-яких клопотань не заявляв, а висловлював незгоду із інкримінованим йому правопорушенням.
Суд не погоджується із доводами позивача про те, що ОСОБА_1 рухався по дорозі з увімкненими фарами ближнього (дальнього) світла, що по суті спростовує факт порушення ним вказаного в оскаржуваній постанові п. 19.1.а ПДР, оскільки відповідно до п. 19.2 ПДР України дальнє світло слід перемикати на ближнє не менш як за 250 м до зустрічного транспортного засобу, а також тоді, коли воно може засліпити інших водіїв, зокрема тих, що рухаються в попутному напрямку. Світло необхідно перемикати і на більшій відстані, якщо водій зустрічного транспортного засобу періодичним перемиканням світла фар покаже потребу в цьому.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивачем до суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, заперечуючи проти позову, відповідач надав відповідні заперечення - відзив на позовну заяву, в якому привів доводи на підтвердження правомірності своїх дій з посиланнями на норми закону та Правил дорожнього руху, а також диск вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку, що обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.
Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Згідно ст.139 КАС України судові витрати щодо сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 5, 7, 126, 245, 251, 252, 254, 256, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 4, 5, 6, 7, 72, 211, 217, 241, 245, 246, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений 23.05.2022 року.
Головуючий: Т.Є. Троян