Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1997/22
Провадження 1-в/711/75/22
23 травня 2022 року м.Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання адміністрації ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Філіно, Дальнєреченського району, Приморського краю та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , громадянина України, українця за національністю, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -
Адміністрація ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» 13.05.2022 року звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_3 .
Подання мотивовано тим, що ОСОБА_3 засуджений вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 27.10.2020 року за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. Початок строку відбування покарання - 07.02.2020, кінець строку - 07.03.2023.
Станом на 10.05.2022 року ОСОБА_3 відбув 1 рік 06 місяців 13 днів позбавлення волі, залишилось відбути - 1 рік 5 місяців 17 днів позбавлення волі.
За час відбування покарання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» засуджений ОСОБА_3 характеризується позитивно, був заохочений три рази правами начальника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор». Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Приймає участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу за напрямком «Правова просвіта» та «Фізкультура і спорт».
Враховуючи те, що засуджений ОСОБА_3 відбув 1/2 строку покарання за нетяжкий злочин, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, адміністрація державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та спостережна комісія клопоче перед Придніпровським районним судом м. Черкаси, у відповідності зі ст.81 КК України, про умовно-дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
До початку судового розгляду, до Придніпровського районного суду м. Черкаси із ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» надійшли матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 разом із заявоюзасудженого ОСОБА_3 в якій він просив подання розглянути без його участі та застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення.
Від представника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 надійшла заява про підтримання подання у повному обсязі, а розгляд клопотання проводити без участі представника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Від прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд подання ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» без її участі, проти задоволення подання заперечує, оскільки засуджений ОСОБА_3 не довів своє виправлення сумлінним ставленням до праці, адже будь-якого заохочення до праці не має.
Відповідно до положень ч.5 ст.539 КПК Українинеприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_3 , суд вважає, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з вимогами ч.1 та п.1 ч.2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 2 частини першої статті 537 цього Кодексу
Відповідно до положень ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим, зокрема: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Таким чином, підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання складається з двох обов'язкових елементів:
- доведення засудженим свого виправлення через сумлінну поведінку і ставлення до праці (ч.2 ст.81 КК)
- фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання (ч.3 ст.81 КК).
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів.
Положеннями ч.1 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання; виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; придбанням спеціальності; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, від уживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор; неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільно корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; внесенням раціоналізаторських пропозицій і винахідницьких відкриттів; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; виконанням норм виробітку; ставленням до майна, знарядь виробництва; прагненням придбати спеціальність або підвищити кваліфікацію; відсутністю трудових порушень; суворим додержанням правил охорони праці і правил техніки безпеки та ін.
Дослідженням характеристики засудженого ОСОБА_3 затвердженої начальником ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», встановлено, що за час відбування покарання характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня. За сумлінну поведінку та ставлення до праці три рази заохочувався правами начальника установи. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідно до статті 123 Кримінально - виконавчого кодексу України бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу за напрямком «Правова просвіта»,«Фізкультура і спорт» та «Духовне відродження».Підтримує соціальні зв'язки з рідними шляхом телефонних дзвінків та отриманням передач.
В характеристиці зроблений висновок, що засуджений ОСОБА_3 , заслуговує на доцільність застосування до нього заохочувальних норм передбачених статтею 81 КК України.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення суди повинні перевіряти сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженого протягом усього строку відбування покарання, аджевисновки про виправлення особи слід робити не лише за період, який безпосередньо передує моменту, коли строк добігає кінця, після чого можливе дострокове звільнення, а за весь час відбування покарання або принаймні впродовж значної частини цього строку.
Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Однак, перевіркою матеріалів особової справизасудженого ОСОБА_3 , встановлено, що вона не містить достатніх даних про те, що в період відбування покарання, засуджений ОСОБА_3 , приймав участь у благоустрою установи, залучався до виконання іншої суспільно корисної праці без її оплати або мав заохочення за виконання дорученої роботичи виробничих завдань.
Згідно довідки ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», засудженому ОСОБА_3 три рази оголошувалась подяка, а саме 20.08.2021, 28.12.2021 та 17.03.2022, за виконання покладених обов'язків додержання правил поведінки та правил внутрішнього розпорядку СІЗО (а.с. о.с. 108, 135, 145).
Тобто, засуджений ОСОБА_3 заохочувавсяза виконанням покладених на засудженого законних обов'язків, виконання законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання.
При цьому, вказані заохочення були застосовані до засудженого ОСОБА_3 за останній період відбування покарання.
В першій половині відбутого строку покарання, відносно засудженого ОСОБА_3 , будь-які заохочення не застосовувалися, в тому числі і за сумлінне ставлення до праці.
Разом з цим, 02.11.2021 року комісія адміністрації ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», розглянувши матеріали на засудженого ОСОБА_3 , ретельно ознайомившись з характеризуючими даними про його поведінку за час відбування покарання, постановила, що останній не заслуговує на доцільність застосування до нього заохочувальних норм, передбачених ст.82 КК України (а.с. о.с. 118 - 122).
Тобто, ще в листопаді 2021 рокухарактеризуючі дані засудженого ОСОБА_3 та його поведінка, згідно висновків комісії адміністрації ДУ «Черкаський слідчий ізолятор»не заслуговувала на застосування заохочувальних заходів.
За таких обставин, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , судом встановлено, що вони не містять належних та необхідних даних того, що останній за час відбування покарання довів своє виправлення через сумлінне ставлення до праці, у зв'язку з чим відносно нього необхідно застосувати положення ст.81 КК України та звільнити від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
При вирішенні подання, суд виходить з того, що застосування умовно-дострокового звільнення до засудженої особи є правом, а не обов'язком суду.
Факт відбуття засудженим більше половини строку покарання не є достатньою правовою підставою для безумовного застосування положень ст. 81 КК України та звільнення засудженого від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст.369-371, 537, 539 КПК України, -
У задоволенні подання адміністрації ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1