20 травня 2022 року
м. Київ
справа № 826/11710/18
касаційне провадження № К/9901/8156/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Камський кабель»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Губська Л.В., Епель О.В.)
у справі № 826/11710/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камський кабель»
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України,
Служби безпеки України
про визнання протиправним та скасування наказу в частині, визнання протиправними дій,
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Камський кабель» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Камський кабель») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач 1, Мінекономрозвитку) та Служби безпеки України (далі - відповідач 2, СБУ), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мінекономрозвитку від 10 липня 2018 року № 943 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування до ТОВ «Камський кабель» спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності;
- визнати протиправними дії CБУ щодо направлення до Мінекономрозвитку подання від 05 червня 2018 року № 14/11108 «Щодо порушень при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Мінекономрозвитку має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України та в разі здійснення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити. При цьому Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» надає право правоохоронним органам на внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У свою чергу, Мінекономрозвитку, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для нерозгляду чи відхилення такого подання.
Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тим фактам, що СБУ, направляючи до Мінекономрозвитку подання про порушення позивачем митного законодавства, надала неправдиву та неповну інформацію.
Верховний Суд ухвалою від 03 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження.
На адресу Верховного Суду від Мінекономрозвитку надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач 1 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими. Зазначає, що подання СБУ за змістом та формою відповідає вимогам статі 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та містить всі необхідні дані.
Також від СБУ надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач 2 зазначив, що підставою направлення подання до Мінекономрозвитку стали результати випробувань кабельних виробів, виробництва позивача, що постачалися на територію України, за результатами яких встановлена невідповідність зразків відповідним ГОСТам на номінальну напругу більше 10 кВ.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 липня 2018 року Мінекономрозвитку відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення статті 483 Митного кодексу України, прийнято наказ № 943 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», відповідно до пункту 1 додатку до наказу до ТОВ «Камський кабель» у 40-денний строк з дня набрання чинності наказом застосовано спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.
Вказаний наказ у частині застосування санкції до позивача прийнято на підставі подання СБУ від 05 червня 2018 року № 14/11108 щодо порушень при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
У поданні зазначено, що під час здійснення перевірочних заходів щодо протиправної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Одескабель», яка полягає в незаконному переміщенні кабельної продукції, встановлено, що механізм незаконного переміщення товару полягав у ввезенні на митну територію України електричного кабелю, виробництва ТОВ «Камський кабель», за кодом УКТЗЕД 8544609010 (митна ставка 10%) під виглядом товару за кодом УКТЗЕД 8544609090 (митна ставка 2%) та подачі до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо номенклатури, характеристики та вартості товарів.
Так, Одеській митниці ДФС направлено відповідні доручення на проведення огляду (переогляду) товарів, які надходили на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Одескабель», за вказаними митними деклараціями з метою відбору зразків товарів для проведення експертного дослідження в акредитованій установі.
За результатами досліджень, проведених випробувальним центром кабельних виробів Приватного акціонерного товариства «Завод Південкабель» та Департаментом податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України, встановлено, що зразок кабелю не відповідає вимогам ГОСТ 18410-73 на номінальну напругу більше, ніж 10 кВ. В подальшому, відповідними підрозділами Київської міської митниці ДФС проведено перевірку виявлених порушень класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, за результатами якої складено протокол про порушення митних правил від 28 вересня 2017 року № 0929/10000/17 щодо керівника-операційного директора ТОВ «Камський кабель» ОСОБА_1 , в діях якого наявні ознаки порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України. Вартість предмета правопорушень становила 528022,67 грн.
З урахуванням наведеного, з метою попередження подальшої протиправної діяльності та недопущення створення загрози національним економічним інтересам України, на підставі частини другої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльності», СБУ просила розглянути питання щодо застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до іноземного суб'єкта господарської діяльності - ТОВ «Камский кабель».
У пункті 1 та підпункті 14 пункту 4 Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 634/2011, визначено, що Мінекономрозвитку є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань застосовує до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальні санкції, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Пунктом 2.1 Порядку взаємодії Міністерства економіки України та СБУ з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого спільним наказом Мінекономрозвитку та СБУ від 08 листопада 2008 року № 339/13108 (далі - Порядок № 339/13108), встановлено, що СБУ на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Міністерства економіки України про застосування спеціальних санкцій.
Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається СБУ в залежності від змісту правопорушень згідно із вимогами статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (пункт 2.3 Порядку № 339/13108).
За правилами частин першої, другої, шостої, десятої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані спеціальні санкції, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.2, 4.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52, спеціальні санкції - це індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Мінекономрозвитку до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
Санкції застосовуються Мінекономрозвитку до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема, в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за винятком: завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції; завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.
Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Мінекономрозвитку. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Мінекономрозвитку на індивідуальний режим ліцензування.
Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію.
У поданні повинна міститися пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що Мінекономрозвитку має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних із ним законів України та в разі проведення дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.
При цьому, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, правоохоронні органи мають право звертатися з поданням про застосування спеціальних санкцій. У свою чергу, Мінекономрозвитку, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», не має підстав для нерозгляду чи відхилення такого подання.
Відтак, приймаючи оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, Мінекономрозвитку діяло в межах своїх повноважень, оскільки, отримавши відповідне подання від СБУ, у Мінекономрозвитку були достатні та об'єктивні підстави вважати, що позивач причетний до дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Верховний Суд погоджується з твердженням судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновки експертних електротехнічних досліджень, проведених Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, подані Товариством, не нівелюють результатів випробувань продукції позивача, проведених Приватним акціонерним товариством «Завод Південкабель», які, в свою чергу, враховано при внесенні подання до Мінекономрозвитку.
Також є правильними доводи судів про те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 483 Митного кодексу України, щодо керівника позивача у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не спростовує факту здійснення переміщення товару через митний кордон України власником цього товару - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кабель-Інвест» та подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Камський кабель» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Камський кабель» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова