1[1]
Іменем України
12 травня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року,
Ухвалою від 25 січня 2022 року по справі № 754/107322 (провадження № 1-кс/754/206/22) слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 відмовила у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , в якій останній просить суд ініціювання перед керівництвом органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Своє рішення про відмову у відкритті провадження за поданою скаргою, слідчий суддя обґрунтувала тим, що у поданій скарзі ОСОБА_5 просить суд, за результатами розгляду скарги, ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого ОСОБА_7 від проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що, відповідно до норм КПК України, не входить до повноважень слідчого судді.
При наявності підстав для відводу слідчого, як зазначається в оскаржуваній ухвалі, учасники кримінального провадження мають право подати заяву про відвід слідчого, а тому, посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки скарга подана на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року у справі № 754/1073/22 про відмову у відкриті провадження -скасувати повністю та передати справу на розгляд до місцевого суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки слідчого судді не ґрунтуються на вимогах закону.
Зокрема, як вважає апелянт, твердження слідчого судді про те, що заявник «просить суд за результатами розгляду скарги ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого ОСОБА_7 від проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, що відповідно до норм КПК України не входить до повноважень слідчого судді», є свавільними та такими, що не мають нічого спільного а ні з обставинами справи, а ні з текстом скарги, поданої до суду заявником.
У своїй скарзі до слідчого судді, як зазначається в апеляційній скарзі, заявник просив слідчого суддю зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, розглянути клопотання, подане в порядку ст. 220 КПК України та прийняти за результатами його розгляду процесуальне рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора та проаналізувавши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні дійсно може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка зокрема полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Вимогами ч. 1 ст. 220 КПК України, яка регламентує розгляд клопотань під час досудового розслідування, передбачено, що клопотання потерпілого, його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій, слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до положень § 1 Глави 26 КПК України, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 цього Кодексу, прокурором, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, як це передбачено ч. 1 ст. 37 КПК України, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Як вбачається зі змісту скарги, з якою ОСОБА_5 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва, останній, посилаючись на те, що ним на адресу Прокуратури міста Києва було скеровано клопотання про ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, яке залишилось проігнорованим, просив слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу Прокуратури м. Києва, у кримінальному провадженні № 42019101040000017 вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України, за вказаним вище клопотанням.
Незважаючи на вказані вище вимоги кримінального процесуального закону та обставини, наведені у скарзі ОСОБА_5 , колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 304 КПК України для відмови у відкритті провадження через те, що скаргу подано на бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню, з огляду на таке.
По-перше, скарга ОСОБА_5 , з якою останній звернувся до слідчого судді, не містить жодних даних про те, що будь-який прокурор чи група прокурорів з числа прокурорів Прокуратури м. Києва, здійснює свої повноваження у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42019101040000017 та може розглядати клопотання учасників провадження, зокрема потерпілого, у цьому кримінальному провадженні в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
По-друге, незалежно від того бездіяльність якого прокурора оскаржує потерпілий та чи входить цей прокурор до групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.
Вказана норма закону дає підстави для висновку, що вирішення цього питання здійснюється постановою саме керівника органу досудового розслідування, а не постановою прокурора, винесеною в порядку ст. 220 КПК України, оскільки прокурор наділений повноваженням лише ініціювати перед керівником органу досудового розслідування відповідне питання.
Таким чином, у даному конкретному випадку, бездіяльність прокурора, яку оскаржував ОСОБА_5 не може розглядатись як бездіяльність, яка полягає у нездійсненні ним інших процесуальних дій, які він був зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк та яка може бути предметом оскарження відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, оскільки законом на прокурора не покладено обов'язок задовольняти або відмовляти у задоволенні клопотання, з яким до нього звернувся ОСОБА_5 .
У зв'язку з цим доводи, наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_5 не можуть бути визнані обґрунтованими та служити підставами для скасування оскаржуваної ухвали та прийняття нової ухвали, через відсутність для цього передбачених законом підстав.
За таких обставин, колегія суддів визнає законним прийняте слідчим суддею рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , оскільки він оскаржує бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, вважає необхідним прийняти рішення, яким ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури, в якій потерпілий просив зобов'язати прокурора вчинити одну з дій, передбачених ст.. 220 КПК України, за його клопотанням від 10.01.2022 року про ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 754/1073/22
Номер провадження : 11-сс/824/1647/2022
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_6
Доповідач - суддя ОСОБА_1