19 травня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/419/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач або Департамент), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ;
- зобов'язати Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ та видати відповідне посвідчення та нагрудний знак.
1.2. Ухвалою суду від 24.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що не погоджується з відмовою відповідача у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачі посвідчення і нагрудного знаку, у зв'язку із недостатністю вислуги бездоганної військової служби та служби в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу).
2.2. Наголошує на тому, що у наказом УМВС України в Житомирській області № 6 о/с (за підписом голови ліквідаційної комісії), із змінами внесеними наказом № 1 о/с від 11.06.2021 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) через скорочення штатів. Згідно ч. 2 цього наказу вислуга років станом на день звільнення 10.09.2020 року складала календарна - 26 років 00 місяців 08 днів, в пільговому обчисленні 34 роки 05 місяців 16 днів.
2.3. Зазначені обставини щодо вислуги років були також встановлені при розгляді справи № 600/1647/20-а, в рамках якої прийнято рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року, яке набрало законної сили 16.08.2021 року, згідно якого зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області зарахувати йому до вислуги років період проходження служби в УМВС України в Житомирській області з 07.11.2015 по 10.09.2020 на посаді заступника начальника УМВС начальника кримінальної міліції Управління МВС України в Житомирській області.
2.4. А тому вважає, що позивач має всі законні підстави для отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також отримання відповідного посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби».
Позиція відповідача
2.5. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У зв'язку із наведеним суд визнав за можливе вирішити цей спір за наявними матеріалами у порядку письмового провадження.
2.6. Водночас суд звертає увагу на положення частини 4 статті 159 КАС України, згідно змісту якої неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, які суд застосовує у цій справі, виходячи із повної процесуальної пасивності відповідачів.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно наказу ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 6 о/с від 10.09.2020 року позивача, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з пунктом 64 ”г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) через скорочення штатів, з 10.09.2020 року. Вказаним наказом також визначено, що вислуга років станом на 06.11.2015 року складає: календарна - 21 рік 02 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні - 29 років 07 місяців 12 днів.
3.2. Згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судом також встановлено, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду також перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії. Рішенням суду від 25.06.2020 року у справі №824/1211/15-а, серед іншого, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888 о/с від 18 травня 2015 року “По особовому складу” в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України “Про очищення влади” та відповідно до пункту 62 “а” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Управління МВС України в Житомирській області - начальника кримінальної міліції; визнано протиправним та скасувано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 22 травня 2015 року № 127 о/с “По особовому складу” в частині оголошення наказу МВС України від 18.05.2015 р. № 888 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України “Про очищення влади” та відповідно до пункту 62 “а” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції УМВС України в Житомирській області; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Житомирській області - начальника кримінальної міліції з 19 травня 2015 року.
3.3. Окрім цього, у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Рішенням суду від 27.04.2021 року у справі №600/1647/20-а визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 період проходження служби в УМВС України в Житомирській області з 07.11.2015 по 10.09.2020 на посаді заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції Управління МВС України в Житомирській області; зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 період проходження служби в УМВС України в Житомирській області з 07.11.2015 по 10.09.2020 на посаді заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції Управління МВС України в Житомирській області.
3.4. Наказом ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 11.06.2021 року №1 о/с, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 600/1647/20-а, внесено зміни до наказу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 10 вересня 2020 року № 6 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) через скорочення штатів полковника міліції ОСОБА_1 (М-076664), заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції Управління МВС України в Житомирській області, з вислугою років станом на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні - 21 рік 02 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні - 29 років 07 місяців 12 днів, змінити, вважати звільненим з вислугою років станом на 10 вересня 2020 року у календарному обчисленні - 26 років 00 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні - 34 роки 05 місяців 16 днів.
3.5. Судом також досліджено наявний у матеріалах справи розрахунок вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 , згідно якого визначено, що його вислуга років, що дає право на призначення пенсії, згідно з розрахунком на 10 вересня 2020 року становить - 34 роки 05 місяців 16 днів, у тому числі час служби у календарному обчисленні - 26 років 00 місяців 08 днів.
3.5. Як стверджує представник позивача 12.10.2021 року позивач звернувся до ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» із заявою щодо присвоєння статусу ветерана органів внутрішніх справ та надання посвідчення відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; направлення до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України документів для вирішення питання про надання статусу ветерана органів внутрішніх справ пенсіонеру МВС. В свою чергу ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області» року направило зазначені матеріали листом від 12.10.2021 року за вих. № 33/46-2521 до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
3.6. За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» листом від 22.12.2021 року №58720/22-2021 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України позивача повідомлено наступне:
«…на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року справі № 600/1647/20-а за позовом ОСОБА_2 ліквідаційною комісією УМВС' України в Житомирській області (відповідно до покладених судом зобов'язань) було підготовлено розрахунок вислуги років, який готується для подання документів для призначення пенсії відповідно до наказу МВС України від 17.09.2018 №.760 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань».
Даний розрахунок вислуги років був оформлений з урахуванням періоду вимушеного прогулу (на виконання вказаного рішення суду) з 19.05.2015 р. по 10.09.2020 р.
Одночасно повідомляємо, що 10.12.2021 р. Департаментом на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області надіслано подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону № 2262, та зазначено, що календарна вислуга років станом на 10.09.2020 для призначення пенсії складає 26 років 00 місяців 08 днів….
…Тим самим рішення Чернівецького окружного адміністративного, суду від 27.04.2021 року по справі № 600/1647/20-а виконано повністю.
Період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.05.2015 р. по 10.09.2020 р. є періодом часу, коли заявник не виконував обов'язки пов'язані зі службою в органах внутрішніх справ, враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 641 «Про утворення Національної поліції України» було утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України…
…Крім того, звертаємо увагу на той факт, що в періоди, які суд зобов'язує зарахувати до вислуги років (а саме періоди вимушеного прогулу), ОСОБА_1 був працевлаштований та отримував заробітну плату. Обмеження щодо суміщення та сумісництва з іншими видами діяльності заборонено як працівникам поліції так само дана норма була відображена в Законі України «Про міліцію».
Станом на дату звільнення зі служби ОСОБА_1 вислуга бездоганної військової служби та служби в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить менше 25 років, що недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту першого статті 5 Закону.
Також інформуємо, що вказаним рішення суду Міністерство внутрішніх справ України не було зобов'язано до вчинення дій щодо видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ».
Враховуючи вищевикладене, підстави для видачі посвідчення ветерана органів внутрішніх справ відповідно до Закону відсутні.»
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту у встановленні позивачу статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» та видачі відповідного посвідчення і нагрудного знака. Відтак, суд у цій справі надасть оцінку такій відмові Департаменту через призму верховенства права.
4.2. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.3. Правові та організаційні засади реалізації громадянами прав, пов'язаних із отриманням ними статусу ветеранів органів внутрішніх справ, визначені Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 року №203/98-ВР (далі - Закон №203/98-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
4.4. Преамбулою Закону №203/98-ВР визначено, що цей Закон встановлює статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту громадян, звільнених з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національної поліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, та членів їх сімей, визначає гарантії, які забезпечують їм гідне життя, активну діяльність, шану та повагу в суспільстві.
4.5. Статтею 4-1 Закону №203/98-ВР встановлено, що дія цього Закону поширюється на громадян України, які віднесені до категорій, зокрема, ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції.
4.6. Відповідно до пункту 1 статті 5 вказаного Закону № 203/98-ВР передбачено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
4.7. Аналіз положень пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №203/98-ВР свідчить про те, що ветеранами органів внутрішніх справ визнаються громадяни України при дотримані сукупності таких вимог:
- є особами, які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- мають вислугу 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні);
- звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
4.8. Таким чином, вказаними приписами передбачено наявність вислуги саме у календарному або пільговому обчисленні.
4.9. Порядок видачі посвідчення ветерана органів внутрішніх справ затверджено постановою Кабінету Міністрів України №742 від 01.06.2002 року, а саме: затверджено зразок та опис посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ», зразок та опис нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ»; поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1601, на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ».
4.10. У свою чергу, пунктом 3 Порядку видачі посвідчення ветерана військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1601 від 30.08.1999 року, передбачено, що підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» є, серед іншого, наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку - для осіб, зазначених у пункті 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
4.11. За змістом вказаних норм саме вислуга років у календарному або пільговому обчисленні, зазначена у наказі про звільнення з органів внутрішніх справ в запас або відставку, є підставою для надання статусу ветерана органів внутрішніх справ.
4.12. При цьому, згідно підпункту 48 пункту 2 розділу ІІ Положення про Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.04.2020 року №345, Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України виготовляє, обліковує та видає посвідчення "Ветеран органів внутрішніх справ"
4.13. Як вбачається з наявного у матеріалах справи наказу ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 6 о/с від 10.09.2020 року позивача, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та згідно з пунктом 64 ”г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) через скорочення штатів, з 10.09.2020 року. Вказаним наказом також визначено, що вислуга років станом на 06.11.2015 року складає: календарна - 21 рік 02 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні - 29 років 07 місяців 12 днів.
4.14. Наказом ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 11.06.2021 року №1 о/с, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 600/1647/20-а, внесено зміни до наказу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 10 вересня 2020 року № 6 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) через скорочення штатів полковника міліції ОСОБА_1 (М-076664), заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції Управління МВС України в Житомирській області, з вислугою років станом на 06 листопада 2015 року у календарному обчисленні - 21 рік 02 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні - 29 років 07 місяців 12 днів, змінити, вважати звільненим з вислугою років станом на 10 вересня 2020 року у календарному обчисленні - 26 років 00 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні - 34 роки 05 місяців 16 днів.
4.15. Вказані накази є чинними, доказів їх оскарження та скасування до суду не надано.
4.16. Таким чином, позивач на день звільнення з органів внутрішніх справ 10 вересня 2020 року) одночасно мав вислугу 25 і більше років у календарному та 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) та звільнений в запас відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
4.17. Отже, ОСОБА_1 повністю відповідає критеріям, необхідним для надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, та як наслідок видачі посвідчення та нагрудного знака.
4.18. У свою чергу, суд вважає помилковими доводи відповідача, викладені у листі від 22.12.2021 року №58720/22-2021 в тій частині, що період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.05.2015 р. по 10.09.2020 р. є періодом часу, коли заявник не виконував обов'язки пов'язані зі службою в органах внутрішніх справ, враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 641 «Про утворення Національної поліції України» було утворено Національну поліцію України як центральний орган виконавчої влади. А тому, станом на дату звільнення зі служби ОСОБА_1 вислуга бездоганної військової служби та служби в органах внутрішніх справ (яка обчислюється для визначення відповідного статусу) у календарному обчисленні становить менше 25 років, що недостатньо для надання йому статусу «Ветеран органів внутрішніх справ» відповідно до пункту першого статті 5 Закону.
4.19. Судом у ці справі встановлено, що рішенням суду від 25.06.2020 року у справі №824/1211/15-а, серед іншого, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 888 о/с від 18 травня 2015 року “По особовому складу” в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України “Про очищення влади” та відповідно до пункту 62 “а” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Управління МВС України в Житомирській області - начальника кримінальної міліції; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 22 травня 2015 року № 127 о/с “По особовому складу” в частині оголошення наказу МВС України від 18.05.2015 р. № 888 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України “Про очищення влади” та відповідно до пункту 62 “а” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника УМВС - начальника кримінальної міліції УМВС України в Житомирській області; поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Житомирській області - начальника кримінальної міліції з 19 травня 2015 року
4.20. Тобто, мало місце протиправне звільнення позивача згідно з частиною 3 статті 1, пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України “Про очищення влади” та відповідно до пункту 62 “а” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. А тому, позивач у період вимушеного прогулу з 19.05.2015 р. по 10.09.2020 р. не виконував обов'язки внаслідок незалежних від нього обставин, якими є протиправне звільнення, що не може породжувати настання для позивача негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання статусу ветерана органів внутрішніх справ.
4.21. З огляду на вищевикладене, відповідач неправомірно відмовив позивачу у встановлені статусу ветерана органів внутрішніх справ та як насідок у видачі відповідного посвідчення та нагрудного знака.
4.22. Суд звертає увагу на те, що Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office зазначив, що принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
4.23. Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
4.24. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
4.25. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).
4.26. Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
4.27. Слід зазначити, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
4.28. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
4.29. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.
4.30. Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Зокрема, такого висновку дотримується Європейський суд з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23 січня 2014 року.
4.31. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї ж статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
5.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні позивачу статусу ветерана органів внутрішніх справ та видачі відповідного посвідчення та нагрудного знака, діяв не на підставі Конституції та законів України, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
5.4. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
5.5. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 коп., що підтверджується квитанцією №0842-7264-5811-2968 від 19.01.2022 року.
6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України, оскільки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України не є окремою юридичною особою та входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу ветерана органів внутрішніх справ, а також у видачі посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудного знака «Ветеран органів внутрішніх справ».
3. Зобов'язати Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус ветерана органів внутрішніх справ, а також видати посвідчення «Ветеран органів внутрішніх справ» та нагрудний знак «Ветеран органів внутрішніх справ».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №0842-7264-5811-2968 від 19.01.2022 року судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 00032684).
Суддя О.В. Анісімов