20 травня 2022 року справа № 580/265/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Департаменту патрульної поліції (далі - Департамент, відповідач), в якому просить:
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 01.06.2018 в розмірі 7098 грн 00 коп.;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.11.2017 в розмірі 3179 грн 13 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що за вищевказаний період проходження служби в патрульній поліції міста Черкаси не виплачувалася доплата за службу в нічний час на вказану суму. Позивач вказує, що доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим обов'язковим видом грошового забезпечення поліцейського. Крім того, на його думку, відповідач всупереч закону у період з 01.03.2016 до 01.11.2017 не нараховував та не виплачував індексацію грошового забезпечення.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
28.04.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За період проходження служби позивачеві виплачувалося грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Стверджує, що з 01.01.2018 до 01.06.2018 позивачеві виплачене грошове забезпечення за службу в нічний час.
Також зазначає, що грошове забезпечення поліцейського виплачене у меншому розмірі, підлягає виплаті не більше ніж за 3 роки з моменту звернення. Отже, у спірному випадку позивач може оскаржувати отримання виплати з 13.01.2019 до 10.01.2022.
Крім того відповідач вказує, що за період з 01.03.2016 до 31.12.2017 позивач відпрацював 137 нічних змін.
Щодо індексації грошового забезпечення відповідач вважає, що відсутні правові підстави для її стягнення, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782, яка діє з 24.10.2017. Тому її виплата має здійснюватися з 01.11.2017. Також, з урахуванням величини індексу споживчих цін, загальна сума індексації з 01.03.2016 до 31.10.2017 становить 2718,85 грн.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що наказом ГУНП в Черкаській області від 08.12.2015 № 30о/с позивача призначено поліцейським батальйону патрульної поліції ГУНП в Черкаській області з 21.12.2015.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.03.2016 № 56о/с позивача з 01.03.2016 призначено інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Черкасах ДПП.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.07.2016 № 198о/с позивача з 29.07.2016 призначено інспектором роти № 5 батальйону Управління патрульної поліції у м. Черкаси ДПП.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.03.2019 № 177о/с позивача з 14.03.2019 призначено інспектором взводу № 2 роти № 5 батальйону Управління патрульної поліції у Черкаській області ДПП.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 02.07.2019 № 485о/с позивача з 02.07.2019 призначено інспектором взводу № 2 роти з обслуговування водних об'єктів Управління патрульної поліції у Черкаській області ДПП.
За відповідний період проходження служби позивачеві виплачувалося грошове забезпечення, про що свідчать наявні у матеріалах справи розрахункові листи. Однак позивач вважає, що виплата грошового забезпечення проводилася відповідачем не у повному обсязі.
Суд врахував, що спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі - Закон № 580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно по ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Станом на час початку служби позивача в поліції виплата грошового забезпечення врегульована наказом МВС від 31.12.2007 № 499 “Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ”, додатком 22 до якого було передбачено доплату за службу в нічний час в розмірі 35% грошового забезпечення.
З 06 квітня 2016 року з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Отже, доплата за службу у нічний час поліцейському за умови несення такої служби обов'язкова до виплати.
З наданих суду копій розрахункових листів суд встановив, що посадовий оклад позивача у 2016-2018 роках становив 2400,00 грн щомісячно без урахування додаткових видів грошового забезпечення.
Із розрахункових листів позивача суд встановив, що у червні 2018 року позивачеві виплачено доплату за службу в нічний час за травень 2018 року у сумі 283,37 грн, у липні 2018 року за червень 2018 року в сумі 110,94 грн, у серпні 2018 року за липень 2018 року в сумі 267,27 грн та у вересні 2018 року за січень-лютий, березень-квітень, серпень 2018 року в сумі 1413,26 грн.
Отже, за січень-серпень 2018 року позивачеві нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час.
Оскільки у період служби посадовий оклад позивача становив 2400,00 грн, доплата за 1 годину службу у нічний час мала становити 5,25 грн.
Згідно з таблицею-розрахунком кількості нічних змін позивача за підписом командира роти з обслуговування водних об'єктів УПП в Черкаській області Юрія Німченка кількість відпрацьованих позивачем нічних змін за період березень 2016 року - грудень 2017 року становить 137.
Суд врахував, що відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 260 службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Таким чином, фактичним службовим часом протягом якого поліцейський несе службу є час з 22.00 до 06.00, за виключенням не більше двох годин на відпочинок та харчування. Тобто, тривалість нічної зміни не може становити менше 6 годин.
При цьому, твердження позивача про те, що загальна кількість відпрацьованих годин під час нічних складає 8 год, є, на переконання суду, необґрунтованим.
Отже, загальна тривалість відпрацьованого у нічних змінах позивачем часу за період березень 2016 року - грудень 2017 року становить 822 години (137 змін), а відповідна доплата - 4315,50 грн.
Доказів нарахування і виплати такої доплати відповідачем не надано.
Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, що заперечував позов, не довів жодним належним і допустимим доказом, що у спірних правовідносинах діяв у межах, спосіб та порядку, визначених законом, доводи позивача, що за вказаний період йому всупереч закону не нараховано та не виплачено доплату за службу у нічний час та наявність у нього права на їх отримання є обґрунтованими.
Вказане свідчить про допущення відповідачем бездіяльності щодо повного нарахування грошової винагороди позивача, як поліцейського, що не відповідає вимогам закону.
Дотримуючись вимог ст. 2 та ч. 2 ст. 9 КАС України для повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку визнати зазначену вище бездіяльність відповідача протиправною.
Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаній частині.
Щодо позовної вимоги позивача стягнути на його користь з відповідача заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 до 31.10.2017 в сумі 3179,13 грн, суд врахував таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону № 580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
На підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Необґрунтованим є посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, якою включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, оскільки виплата індексації прямо передбачена положеннями ч. 5 ст. 94 Закону № 580-VIII та ч. 1 ст. 2 Закону № 1283-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відсутність на момент виникнення спірних правовідносин підзаконного нормативно-правового акту для реалізації вказаного обов'язку відповідачем не є правомірною підставою для такої бездіяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п.2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Пунктом 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тому невиконання обов'язку з нарахування індексації на грошове забезпечення в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, свідчить про недотримання вимог Закону.
Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
З наданих відповідачем копій розрахункових листів щодо грошового забезпечення позивача суд встановив, що індексація грошового забезпечення за період його служби до жовтня 2017 включно йому не нарахована та не виплачена.
Оскільки позивача прийнято на службу з 01.03.2016, базовим місяцем для відповідного нарахування є березень 2016 року.
Відповідно до інформації Держстату України індекс споживчих цін перевищував поріг у 103%. У квітні 2016 року та складав 103,5 відсотка, а коефіцієнт індексації у червні червні-листопаді 2016 року становив 3,5%, у грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,7%; березні-травні 2017 року - 11,8%; червні-серпні 2017 року - 16%; вересні-листопаді 2017 року - 19,6%. Отже, підстави для нарахування індексації позивачу виникли з червня 2016 року.
З огляду на підвищення індексу споживчих цін загальна сума індексації грошового забезпечення позивача мала бути нарахована та виплачена за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року на суму 2718,85 грн, з яких: 50,75 грн - щомісячно у червні-листопаді 2016 року, 123,20 грн щомісячно у грудні 2016 року - лютому 2017 року, 188,80 грн щомісячно у березні, квітні 2017 року, 198,71 грн за травень 2017 року, 296,44 грн щомісячно за червень-серпень 2017 року та 330,06 грн щомісячно за вересень-жовтень 2017 року.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими в частині щодо вказаних сум та періоду.
Тому у спірних правовідносинах відповідач допустив бездіяльність, що не відповідає вимогам Закону № 1283-ХІІ. Тобто не нарахування та невиплата відповідачем позивачеві індексації грошового забезпечення саме за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року є протиправною.
Дотримуючись вимог ст. 2, ч. 2 ст. 9 КАС України, суд дійшов висновку визнати значену бездіяльність протиправною.
Позовні вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення за березень-травень 2016 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки згідно зі встановленими обставинами справи фактичні підстави та умови для нарахування такої індексації позивачеві до червня 2016 року не виникали.
Щодо позовної вимоги стягнути вищевказані кошти на користь позивача, суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, на виконання рішення суду кошти стягуються з державного органу шляхом їх безспірного списання з відповідних рахунків.
Водночас, такий спосіб виконання рішення суду не забезпечить нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який забезпечує права застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.
На підставі абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Отже, із вищевказаних сум коштів має бути нарахований та сплачений єдиний внесок.
Тому для повноти захисту прав позивача, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача нарахувати позивачу грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період березень 2016 року - грудень 2017 року в сумі 4315,50 грн, індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 2718,85 грн та виплатити вказані кошти з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період березень 2016 року - грудень 2017 року та індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період березень 2016 року - грудень 2017 року у сумі 4315 (чотири тисячі триста п'ятнадцять) грн 50 коп. та індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 31.10.2017 у сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень) грн 85 коп. та виплатити вказані кошти з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул.Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.05.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК