Справа № 560/5617/22
20 травня 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через грубе порушення ст.ст. 22,58,64 Конституції України, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року-75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року - в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі Закону №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн.
Суддею встановлено з матеріалів справи, що позивачем на підтвердження сплати судового збору до адміністративного позову додано платіжні доручення від 25.10.2021 №ПН5197069 на суму 908,00 грн. та від 22.04.2022 №ПН5877659 на суму 84,40 грн.
Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу Хмельницького окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду" платіжне доручення від 25.10.2021 №ПН5197069 на суму 908,00 грн., подане позивачем при зверненні до Хмельницького окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи №560/16507/21.
Тобто, вказаний судовий збір сплачено за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи №560/16507/21.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у адміністративній справі №560/16507/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, повернуто з доданими до неї документами. Питання про повернення судового збору позивачеві, судом не вирішувалось.
Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на це, платіжне доручення від 25.10.2021 №ПН5197069 на суму 908,00 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі № 560/16507/21 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема і в адміністративній справі №560/5617/22.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у тому числі просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не застосування при перерахунку 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії з урахуванням 100 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, заявленими позивачем, суд враховує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку тощо.
Отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.11.2021 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 2 роки після отримання перерахованої пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Отже, про порушення своїх прав щодо невиплати 100 % суми підвищення пенсії позивач повинен був дізнатися у 2019 році.
Однак, до суду позивач звернувся у травні 2022 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду.
Докази існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення;
- належним чином засвідчених копій документів (в порядку, встановленому чинним законодавством), доданих до позовної заяви (в двох екземплярах).
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.М. Майстер