Справа № 560/2625/22
іменем України
20 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення повного розрахунку із позивачем при звільненні з військової служби в частині невиплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ та непроведенні індексації грошового забезпечення з 26.03.2015 по 24.03.2021;
- зобов'язати відповідача на рахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового за кожний повний календарний рік служби відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ та провести індексацію грошового забезпечення з 26.03.2015 по 24.03.2021 із застосуванням базового місяця - 01.01.2008 року.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати одноразової грошової допомоги на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Також вказує, що на день виключення зі списків особового складу військової частини позивач не отримав в повному обсязі індексацію грошового забезпечення.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 15.02.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.03.2022 №171 призначено повторний автоматизований розподіл справи №560/2625/22 у частині заміни головуючого судді.
Ухвалою суду від 09.03.2022 суддя Драновський Я.В. прийняв до свого провадження адміністративну справу №560/2625/22.
Відповідач подав відзив, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Посилається на те, що відповідно до п. 2 розділу ХХХІІ Порядку № 260, у разі звільнення з військової служби одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Вказує, що позивач не має права на виплату цієї грошової допомоги при звільненні, оскільки його вислуга у календарному обчисленні становить менше ніж 10 років.
Зазначив, що позивачу виплачена індексація грошового забезпечення відповідно до діючого законодавства, а вимоги позивача щодо бажаного для нього базового місяця є безпідставними.
Також звертає увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 24.03.2021 №75, позивача з 25.03.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Вислуга років станом на 25 березня 2021 року складає: в календарному обчисленні - 7 років 2 місяці 28 днів, час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 3 роки 2 місяці 28 днів, вислуга років для призначання пенсії становить - 10 років 7 місяців 17 днів.
Позивач звернувся до відповідача з заявами про виплату йому одноразової допомоги та індексації грошового забезпечення за період з 26.03.2015 по 24.03.2021, на що відповідач листами від 09.12.2021 та від 21.01.2022 повідомив, що підстав для виплати немає, оскільки вислуга військовослужбовця у календарному обчисленні становить менше 10 років, а індексація грошового забезпечення позивача здійснювалась у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно з абз. 3 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до п. 2 розділу ХХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 № 260, у разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги десять календарних років і більше.
Таким чином, поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність вислуги 10 років і більше.
У законі відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше саме "календарних років" вислуги.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.11.2020 у справі №822/3008/17.
Як встановлено судом, календарна вислуга на час звільнення позивача становила 7 років 2 місяці 28 днів, пільгова - понад 3 роки, відтак умова про наявність 10 і більше років вислуги була дотримана.
Оскільки інші підстави відмови у призначенні грошової допомоги крім недостатності років вислуги відповідачем не зазначались, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату означеної одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Щодо іншої частини позовних вимог, суд зазначає таке.
За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Ухвалою суду витребувано у відповідача довідку про індексацію грошового забезпечення позивача за спірний період. Однак, вимоги ухвали суду відповідачем не виконані.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки відповідач не виконав вимоги ухвали, з метою недопущення порушення прав позивача та строків розгляду адміністративної справи, суд вважає належним способом захисту зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.03.2015 по 28.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 24.03.2021, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з урахуванням абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, тому передбачені Законом №1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року були відсутні.
При цьому, право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Тому для належного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 24.03.2021.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Тому посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для нарахування та виплати індексацій є безпідставними.
Стосовно вимоги позивача щодо встановлення для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року, суд враховує таке.
Питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.
Саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 буде визначений базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Окрім того, захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є помилковими.
Враховуючи викладене, позов необхідно задоволити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26.03.2015 по 28.02.2018 та з 01.12.2018 по 24.03.2021.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.03.2015 по 28.02.2018 та з 01.12.2018 по 24.03.2021, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (вул. Будівельників, 25, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя Я.В. Драновський