Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 травня 2022 року № 520/27662/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач, Департамент), в якому просить суд:
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період: квітень 2016 року - 42 годин, травень 2016 року - 56 години, червень 2016 року - 30 години, липень 2016 року - 56 години, серпень 2016 - 40 години, вересень 2016 року - 64 години, жовтень 2016 року - 56 години, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 - 32 годин, січень 2017 року - 56 години, лютий 2017 - 56 годин, березень 2017 року - 18 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 48 годин, червень 2017 року - 32 годин, липень 2017 - 48 годин, серпень 2017 року - 26 годин, вересень 2017 року - 54 годин, жовтень 2017 року - 64 години, листопад 2017 року - 56 години, грудень 2017 року - 40 годин, січень 2018 року - 64 годин, лютий 2018 року - 48 годин;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по жовтень 2017 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час за період його невиплати;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.З, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач перебуває на службі в Управлінні патрульної поліції Харківської області Департаменту патрульної поліції та отримує грошове забезпечення відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію». Під час проходження служби у період з 07.11.2015 по 31.07.2018 відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась доплата за несення служби у нічний час та індексація грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 24.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
Від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, згідно змісту яких вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні позаяк позивач безпосередньо до відповідача з вимогою здійснити доплату за роботу в нічний час за спірний період не звертався, а така доплата здійснюється не більш ніж за три роки, що перебували зверненню за одержанням грошового забезпечення, тобто, у цьому разі, лише з 20.12.2019 року. Крім того, облік фактичного часу служби у нічний час для нарахуваня доплати здійснюється шляхом довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку №1 до Порядку.
Відносно індексації грошового забезпечення, то відповідач зазначив, що від початку функціонування Нацполіції з 07.11.2015 року до 18.10.2017 року вона не проводилась, через відсутність зазначених змін у Порядку проведення індексації грошових доходів населення та лише після набрання чинності постановою КМУ від 18.10.2017 року № 782 24.10.2017 року виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснюється з листопада 2017 року.
Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходу позивача, відповідач вказує про їх передчасність, позаяк відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати належних позивачу сум відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходу.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції в Харківській області.
У позовній заяві вказує, що під час проходження служби у період з 01.04.2016 по 28.02.2018 відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась доплата за несення служби у нічний час та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р.
Відповідно до інформації щодо несення служби у нічний час старшим інспектором-черговим відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Доброскоком С.В., судом встановлено, що позивач у період з листопада 2015 по лютий 2018 року відпрацював наступну кількість годин: квітень 2016 року - 42 годин, травень 2016 року - 56 годин, червень 2016 року - 30 годин, липень 2016 року - 56 годин, серпень 2016 року - 40 годин, вересень 2016 року - 64 години, жовтень 2016 року - 56 годин, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 року - 32 години, січень 2017 року - 56 годин, лютий 2017 - 56 годин, березень 2017 року - 18 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 48 годин, червень 2017 року - 32 години, липень 2017 - 48 годин, серпень 2017 року - 26 годин, вересень 2017 року - 54 години, жовтень 2017 року - 64 години, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин, січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 48 годин.
Суд зазначає, що відповідачем у відзиві на адміністративний позов, не заперечується невиплата позивачу доплати за несення ним служби у нічний час за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018р. та сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р.
З метою стягнення у судовому порядку заборгованості з індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 (далі Постанова), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови встановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 №260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 за № 669/28799 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідачем розраховано та підтверджується факт несення позивачем служби в нічний час, а саме за період з квітня 2016 року по лютий 2018 року, суд приходить до висновку про не дотримання суб'єктом владних повноважень порядку обліку фактичного часу такої служби у нічний час не може бути підставою для звільнення від виплати зазначеної доплати.
Отже, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України та враховуючи встановлений факт відпрацювання позивачем у спірний період, суд, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на належне грошове забезпечення, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати доплати за несення ОСОБА_1 служби у нічний час за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018р та зобов'язання вчинити такі дії.
Також, відносно посилань представника відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку №260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, суд зазначає наступне. Положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядку статті 233 КЗпП, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Посилання відповідача на відсутність відповідних довідок про облік несення поліцейськими служби в нічний час, які повинні оформлюватись підрозділом, в якому позивач проходив службу, суд відхиляє, оскільки у наданому відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує сам факт несення позивачем служби в нічний час у спірний період.
У зв'язку з чим суд зазначає, що право позивача на отримання такої доплати не повинно ставитися в залежність від оформлення підрозділом, в якому позивач проходив службу, довідок про несення позивачем служби в нічний час.
Також суд зазначає, що матеріали справи містять відповідну довідку про несення позивачем служби в нічний час у період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року.
Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 року по справі №2140/1763/18 (номер у ЄДРСР 90425274).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо частини позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення, судом встановлено наступне.
За приписами ч. 5 ст. 94 Закону України Про національну поліцію грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із абзацом другим статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із статтею 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із статтею 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із статтею 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Доказів здійснення виплати індексації грошового забезпечення за спірний період відповідачем не надано.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації його грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р та зобов'язання вчинити такі дії.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача - Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходу у вигляді доплати за несення ним служби у нічний час за період його невиплати, суд зазначає наступне.
Так, згідно зі ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі по тексту - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Тобто, компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п.3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.
Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Отже, нарахування та виплата суми доплати за несення служби у нічний час, а також індексації грошового забезпечення ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини доходу, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми доплати за несення служби у нічний час, а також індексації грошового забезпечення, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення та доплати за службу у нічний час є передчасними та такими, що заявлені на майбутнє, за відсутності підстав вважати, що його право на отримання компенсації при вказаних виплатах буде порушене відповідачем.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах від 10.07.2018 р. по справі №404/6317/16-а, від 25.10.2018 р. по справі №420/1410/17, від 10.02.2020 р. по справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 року по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 року по справі №520/34/17, від 01.04.2021 року по справі №120/4555/18-а.
З урахуванням наведеного вище, зазначені позивачем доводи щодо обґрунтованості його вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу за несвоєчасну виплату доплати за службу у нічний час є необґрунтованими.
За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову позивача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 04.11.2021 №04/11/2 з додатковою угодою №1 від 04.11.2021 р. із адвокатом Кореняк Ю.С.(а.с.27-28).
Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.11.2021, розмір правової допомоги складає 2500,00 грн., а саме: 500,00 грн. - аналіз законодавства та судової практики, 700,00 грн. - підготовка адвокатських запитів та 1500,00 грн. - підготовка та подача позовної заяви до ХОАС (а.с. 28 звор. стор.).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Предметом спору у цій справі є стягнення на користь позивача доплати за службу в нічний час та індексації, в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 2500 грн.
Суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, і робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн., так як саме такий розмір правової допомоги є співмірним заявленим позовним вимогам.
Надаючи оцінку наданим вище документам, суд, вважає за необхідне зазначити, що складність даної справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт є співмірними із заявленою сумою на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за несення ним служби у нічний час за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018р. та сум індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 31.10.2017р.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) доплати за несення ним служби у нічний час за період: квітень 2016 року - 42 години, травень 2016 року - 56 годин, червень 2016 року - 30 годин, липень 2016 року - 56 годин, серпень 2016 - 40 годин, вересень 2016 року - 64 години, жовтень 2016 року - 56 годин, листопад 2016 року - 16 годин, грудень 2016 - 32 години, січень 2017 року - 56 годин, лютий 2017 - 56 годин, березень 2017 року - 18 годин, квітень 2017 року - 54 години, травень 2017 року - 48 годин, червень 2017 року - 32 години, липень 2017 - 48 години, серпень 2017 року - 26 годин, вересень 2017 року - 54 години, жовтень 2017 року - 64 години, листопад 2017 року - 56 годин, грудень 2017 року - 40 годин, січень 2018 року - 64 години, лютий 2018 року - 48 годин.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) здійснити відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) індексації його грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) витрати, пов'язані з правничою допомогою у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20 травня 2022 року.
Суддя Бадюков Ю.В.