Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
20 травня 2022 р. справа № 520/2002/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба, яка полягає у незастосуванні при встановленні та обчисленні ОСОБА_1 надбавки за науковий ступінь кандидат наук та надбавки за вчене звання починаючи з 01.03.2018 по 15.10.2019 включно положення ч.2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту";
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 15.10.2019 доплату за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу, та доплату за вчене звання - 25 % від посадового окладу з урахуванням положення ч.2.ст.59 Закону України к "Про вищу освіту";
- зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину недоплачених видів грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні з нарахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу та доплати за вчене звання - 25 % від посадового окладу відповідно до положення ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого наукового співробітника науково-дослідного відділу (розвитку полігонної бази та забезпечення навчань з бойовою стрільбою) наукового центру Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та з 15.10.2019 року звільнений та виключений зі списків особового складу університету та з усіх видів забезпечення.
Відповідно до довідки від 24.12.2021 №350/176/100-689/2713-1 ХНУПС встановив та виплачував позивачу надбавку за науковий ступінь - кандидат наук - 5 % від посадового окладу, та вчене звання старшого дослідника - 5% посадового окладу.
Позивач звернувся з заявою до ХНУПС про здійснення нового розрахунку розміру доплати за туковий ступінь та вчене звання 15% посадового окладу та 25% посадового окладу відповідно, та здійснити перерахунок та виплату частини недоплаченого грошового забезпечення (щомісячні, додаткові види грошового забезпечення) та грошової допомоги при звільненні з 01.03.2018 відповідно до Закону Украши «Про вищу освіту».
Листом від 24.12.2021 № 350/176/100-689/2713 ХНУПС повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати доплати за науковий ступінь, вчене звання та виплати недоплаченої частини грошового забезпечення та грошової допомоги при звільненні.
Вважаючи протиправним застосування відповідачем під час нарахування грошового забезпечення положень ч. 2 ст. 59 Закону України "Про вищу освіту", як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу, ніж положення постанови Кабінету Міністрів України №704, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних законодавчих положень приписами пп. 2, 3 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати: доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Посилання позивача на приписи Закону України «Про вищу освіту», у тому числі на ч. 2 ст. 59 останнього, є безпідставними з огляду на те, що Закон України «Про вищу освіту» встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
У той же час, у межах спірних правовідносин позивач був військовослужбовцем, гарантії соціального і правового захисту якого встановлюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, який, у свою чергу, містять (містили) спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.
Відтак, суперечності у правовому регулюванні ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» та приписами Постанови №704 у межах цього спору відсутні, адже вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою кола правовідносин.
Отже, на час виплати позивачу грошового забезпечення у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, відповідачем правомірно зазначено розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовця, який проходить службу, 5 % посадового окладу.
За такого правового регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено20 травня 2022 року.
Суддя О.Г. Котеньов