Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 травня 2022 року № 520/26561/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросет" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Агросет") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 №00142700713 Головного управління Державної податкової служби у Харківський області (код за ЄДРПОУ ВП 43983495, зареєстроване за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46);
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСЕТ” (код за ЄДРПОУ 34329080, зареєстроване за адресою: 64251, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Шебелинка, вул. Центральна, буд 57) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківський області (код за ЄДРПОУ ВП 43983495, зареєстроване за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) судові витрати за сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.07.2021 на його адресу надійшло податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 №00142700713 складене ГУ ДПС у Харківській області, з аналізу якого вбачається, що на підставі Акту перевірки, встановлено порушення підпункту 266.2.1 пункту 266.2, абзац «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому відповідач зазначає, то обставини вчинених правопорушень відображені в акті перевірки а також встановлені при розгляді наданих позивачем письмових пояснень та їх документального підтвердження. На підставі зазначеного, ГУ ДПС у Харківській області збільшено ТОВ «АГРОСЕТ» суму грошового зобов'язання та нараховано пеню: 369 633,13 - збільшення податкового зобов'язання, 92 408,28 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
07.08.2021 листом №120 від 06.08.2021 р. на адресу Державної податкової служби України направлено Скаргу на ППР від 21.07.2021 та 01.12.2021р. на адресу позивача надійшов лист Державної податкової служби України від 24.11.2021 №26610/6/99-00-06-03-02-06, в якому зазначено, що скарга ТОВ «АГРОСЕТ» залишена без задоволення.
Позивач, вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 №00142700713 прийняте на необґрунтованих висновках викладених в акті № 10157/20-40-07-13-07/34329080 від 14.06.2021, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 17.12.2021 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача, у встановлений судом строк, надав відзив на адміністративний позов, в якому позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи викладені у відзиві
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ТОВ «АГРОСЕТ» зареєстровано у встановленому законом порядку код ЄДРПОУ 34329080. Основним видом економічної діяльності є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 10-14).
Відповідно до акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АГРОСЕТ» від 14.06.2021 № 10157/20-40-07-13-07/34329080 встановлено, серед іншого, порушення пп. 266.2.1. п. 266.2, абз. «ж» пп.266.2.2 ст. 266, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 369633,13 грн., в тому числі за 4 квартал 2017 року на 65378,4 грн., за 2018 рік на 304259,73 грн. (а.с. 15-42).
21 липня 2021 року ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00142700713, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 462041, 41 грн. (а.с.58).
Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення № 00142700713 від 21.07.2021 (а.с. 60-61).
Рішенням про результати розгляду скарги від 24.11.2021 № 26610/6/99-00-06-03-02-06 Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 21.07.2021 №00142700713, а скаргу - без задоволення (а.с.62-63).
Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення в спірних правовідносинах, суд виходить з наступного.
Ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI 02.12.2010 (далі ПК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні норм п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовою частиною податку на майно.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно ст. 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком.
Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПК України).
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.1, 12.3.2, 12.3.3 п. 12.2 ст. 12 ПК України).
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується нормами п. 266.7 ст. 266 ПК України.
Так, п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Протиправність прийнятого ГУ ДПС у Харківській області податкового повідомлення-рішення позивач обґрунтовує тим, що спірний об'єкт нерухомості не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з огляду на положення абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Так, за приписами ст. 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (пп. «г» п. 30.9 ст. 30 ПК України).
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПК України, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Об'єктами нерухомого майна, за яке позивачу було нараховано спірний податок, є, зокрема, свинарники.
Нормами пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування. Так, відповідно до абз. «ж» зазначеної правової норми, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов'язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать ТОВ «Агросет», що займається сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування згідно з абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 26 листопада 2020 року у справі №560/168/19, від 04 березня 2021 року у справі №500/2782/18).
Пільга, встановлена абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Тому, оцінюючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд повинен дослідити наявність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Згідно з ДК 018-2000 клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.
Будівлі для зберігання зерна, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, віднесено до класу будівель сільськогосподарського призначення за кодом 1271.3.
Отже спірний об'єкт нерухомості відноситься до класу будівель сільськогосподарського призначення.
Пп. 14.1.76 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
За визначенням пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років», відповідно до якого таким є фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво.
Отже, визначальною ознакою сільськогосподарських товаровиробників є здійснення такими особами діяльності щодо виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації.
Позивач стверджує та означене підтверджується матеріалами справи, що він є сільськогосподарським товаровиробником та використовує належні йому свинарники в сільськогосподарській діяльності.
Відповідності до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Жодних доказів на спростування вказаної обставини відповідач, як суб'єкт владних повноважень, суду не надав та у відзиві на позов не наводить. Натомість із долучених позивачем до матеріалів справи доказів вбачається, що спірне нерухоме майно використовується ним саме для ведення селянського господарства.
Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис»). Зернові культури, в свою чергу, відносяться до категорії сільськогосподарської продукції, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010.
Доказів того, що спірний склад здається в оренду, лізинг, позичку, що виключає можливість застосування податкової пільги, передбаченої абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, відповідач також не надав та не заявляє.
Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційно закріплений принцип законності також міститься і в п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
ГУ ДПС у Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, всупереч своєму процесуальному обов'язку не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2021 №00142700713 Головного управління Державної податкової служби у Харківський області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" (вул. Центральна, буд. 57, с. Шебелинка, Балаклійський район, Харківська область, 64251, код ЄДРПОУ 34329080) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6930,62 грн. (шість тисяч дев'ятсот тридцять гривень 62 копійки).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20 травня 2022 року.
Суддя Бадюков Ю.В.