Справа № 420/183/22
20 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014) про визнання протиправною та скасування постанови, -
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому позивач просить суд признати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.11.2021 №319464.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним здiйснювалось перевезення насипом вантажу - зерна пшениці масою брутто 39 720 кг. В акті перевірки зазначається, що під час перевірки виявлено перевищення навантаження на одиничну вiсь - 12,18 т. при допустимому 11 т. Згідно результату зважування проведеного 23.09.2021 о 21 год. 14 хв. навантаження на одну вiсь - 12.18 т. при нормi - 11,22 т. (рiзниця - 0,96 г.). Зa результатами зважування проведеного 23.09.2021 о 22 год. 28 хв. факту перевантаження вже не встановлено, оскільки водiєм - ОСОБА_2 перевантаження було усунуто шляхом перекидування вантажу зерна, яке було завантажено насипом i пiд час руху просто перемістилось у причепі автомобіля. Оскільки здійснювалось перевезення сипучого вантажу його маса не є сталою у різних точках автомобіля пiд час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності вiдповiдноп методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здiйснювалось з перевищенням вагових обмежень.
Крім того позивач зазначає, що відповідачем всупереч пунктам 21-23 Порядку «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», затвердженому постановою КМУ від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок №879) не було затримано транспортний засіб, не було надано позивачу можливість реалізувати право привести транспортний засіб у відповідність установленим нормативам.
Ухвалою суду від 10.01.2022 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 19.05.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача по справі.
Представнику відповідача копія ухвали суду від 15.02.2022 року направлена на електрону адресу 19.02.2022 року (а.с.45). Однак станом на 20.05.2022 року до суду відзив на позов не надійшов.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем, який є суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень - Південним міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з п. 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Згідно з п.16 під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.
Судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 здійснює вид діяльності: 49.41 Вантажий автомобільний транспорт.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е марки DAF номерний знак НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп - спеціалізований напів-контейнеровоз - Е марки - SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 належать на праві власності ФОП ОСОБА_1
23.09.2021 року посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на автодорозі М-05 (Київ-Одеса) 452 км + 811 м. було проведено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів марки DAF номерний знак НОМЕР_1 та марки - SCHMITZ реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перевозили зерно пшениці.
За результатами здійснення 23.09.2021 о 21:14 хв. вагового контролю транспортного засобу НОМЕР_1 в динамічному режимі, за швидкості 2,6 км/год, складено талон, відповідно до якого вісь 1 - 6,77 т., вісь 2 - 12,18 т., вісь 3 - 7,13 т., вісь 4 - 6,31 т., вісь 5 - 6,97 т. Встановлено перевантаження на другу вiсь - 12.18 т. при нормi - 11,22 т. (рiзниця - 0,96 т.).
Водночас, за результатами здійснення того ж дня 23.09.2021 о 22:12 хв. вагового контролю транспортного засобу НОМЕР_1 в динамічному режимі, за швидкості 2,6 км/год, складено талон, відповідно до якого вісь 1 - 6,56 т., вісь 2 - 11,21 т., вісь 3 - 7,44 т., вісь 4 - 6,44 т., вісь 5 - 6,6 т. Перевантажень не встановлено.
Також 23.09.2021 року представником відповідача складено розрахунок плати за проїзд транспортного засобу НОМЕР_1 за фактичні вагові параметри одиночної осі 12,18 т., за перевищення 10,73% - 1,18 т., у розмірі 331,29 євро.
Таким чином судом встановлено, що позивачем не було перевищено вагових параметрів по загальній масі транспортного засобу, при цьому суб'єкт владний повноважень мотивував висновки складені при здійсненні вагового контролю перевантаженням на одиночну вісь.
Посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки складений акт №316355 від 23.09.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено про перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевенні вантажу без відповідного дозволу.
01.11.2021 Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, посилаючись на Акт №316355 від 23.09.2021 винесено постанову №319464 про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Частина 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка зазначена у постанові, встановлює відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно - господарських штрафів, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абз.15 ч.1 ст.60).
Дослідивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, визначені повноваження Укртрансбезпеки, яка відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (пп.15.п.5 Положення).
Згідно з п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений Постановою КМУ від 27 червня 2007 р. № 879 (далі - Порядок №879) цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (далі - ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Суд встановив, що загальна тоннажність, визначена під час перевірки транспортного засобу складала 39,36 т., що не перевищило вагові обмеження у розмірі 46,92 т. норми, при наступних осьових навантаженнях: 6,77 т., 12,18 т., 7,13 т., 6,31 т., 6,97 т. Таким чином зважування відбувалося окремо по осям і в подальшому сумувалося.
При цьому, перевищення вагових норм осі 2 вагою 12,18 т. склало 0,96 т. від нормативно допустимих 11,22 т. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 перевищив вагові норми лише на 8,556% від допустимих 11,22 т. одиночної осі транспортного засобу.
Згідно з пп.2 п.2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з абз. 15 частини 1 статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» № 2344-IIІ (далі - Закон №2344-IIІ), за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, передбачає настання відповідальності за вказаною нормою при встановленні факту перевезення вантажу перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% та без відповідного дозволу для неподільного вантажу або подільного вантажу.
Частиною 3 статті 48 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 5%.
Таким чином, за змістом наведених норм, правила перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень до 5% передбачає обов'язок отримання дозволу перевізником.
Водночас з аналізу пункту 22.5 ПДР вбачається, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у формі плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
Суд дійшов висновку, що у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
Так, п. 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів у разі перевезення саме подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
В межах спірних правовідносин, відповідно до товарно-транспортної накладної від 23.09.2021 здійснювалось перевезення пшениці, що є подільним вантажем.
Таким чином, за змістом наведених норм, правила перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень понад 10% не передбачає обов'язок отримання дозволу перевізником. Однак, за таких умов, оскільки за абз. 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ відповідальність з перевищенням габаритно-вагових параметрів до 10% не передбачена, то на ФОП ОСОБА_1 не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ.
Також, судом встановлено, що в акті проведення перевірки №316355 від 23.09.2021 року відсутні відомості щодо вагового комплексу, який застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 12 Порядку №879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Перевізник повинен бути усвідомлений про характеристики вагового комплексу, якій застосовувався при здійсненні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Крім того, згідно п. 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від №255 від 28.07.2016 року, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником. Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу.
Також, відповідно до п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який інший спосіб.
Згідно з п.24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритного контролю фактів перевищення габаритно- вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, було тимчасово затримано транспортний засіб або пропонувалось привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами.
Таким чином, на думку суду, за наявності вказаних обставин у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №319464 від 01.11.2021 року про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн та постанова підлягає скасуванню.
Висновок суду про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №319464 від 01.11.2021 року ґрунтується також на тому, що вказане рішення суб'єкта владних повноважень не відображає складу правопорушення та посилання на нормативний акт, який порушив позивач.
Водночас, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що законодавством не встановлена Методика зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням, оскільки пункт 19 Порядку №879, яким було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку, було виключено згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.
Також суд зауважує, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, та обов'язку по внесенню плати за це.
Між тим, відповідач відзив на позов не надав, не надав також будь яких документів в спростування доводів позивача, не спростував доводів позивача про неналежне складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, в яких не зазначені характеристики зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг.
Суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень та на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів про правомірність прийнятих постанов про застосування адміністративно-господарського штрафів до позивача.
Частиною 4 ст.159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням доводів позову, тієї обставини, що наданий строк для відзиву сплинув, та станом на 20.05.2022 року відзив на позов до суду не надійшов, згідно автоматизованої системи діловодства суду по справі не зареєстровано будь-яких клопотань, заяв відповідача, суд кваліфікує неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову щодо визнання протиправною та скасування постанови №319464 від 01.11.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №319464 від 01.11.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн, яка є рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №319464 від 01.11.2021 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса