справа № 380/24544/21
19 травня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «РАВТРАНС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «РАВТРАНС» до Головного управління ДПС у Львівській області з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 вересня 2021 року № Ю-64562-13.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що Указом Президента України №140/2021 від 03.04.2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено в дію рішення РНБО про застосування обмежувальних заходів (санкцій) щодо позивача, які передбачають блокування активів тимчасове (на три роки) обмеження права СП «РАВТРАНС» користуватися та розпоряджатися належним йому майном тощо, внаслідок чого банком заблоковано рахунки позивача і відмовлено у проведенні всіх операцій, в т.ч. по сплаті єдиного соціального внеску (далі ЄСВ). Відповідач безпідставно виставив оскаржувану вимогу про сплату ЄСВ, оскільки позивач не може сплати вказану в ній суму через дію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а не через відсутність коштів чи ухилення від сплати ЄСВ. Позивач вживав заходів до сплати коштів, проте рішенням господарського суду відмовлено у задоволенні позову СП «РАВТРАНС» про спонукання банку виконати платіжне доручення позивача та перерахувати кошти з його банківського рахунку на казначейські рахунки для сплати ЄСВ. Оскарження вимоги в адміністративному порядку до Державної податкової служби України не дало бажаного результату, тому позивач звернувся до суду з цим позовом, просить скасувати вимогу про сплату боргу як протиправну.
Ухвалою від 21.12.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.8952 від 01.02.2022р.). В обґрунтування заперечень вказав, що контролюючий орган на підставі моніторингу відомостей інтегрованої картки СП «РАВТРАНС», як платника ЄСВ встановив, що станом на 31.08.2021 загальна сума недоїмки по цьому платежу становить 395667,62 грн. Ця обставина відповідно до положень частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктів 3, 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є підставою для формування та скерування платнику вимоги про сплату заборгованості, що і було зроблено 09.09.2021 шляхом надіслання на адресу СП «РАВТРАНС» вимоги про сплату боргу № Ю-64562-13 на суму 395997,62 грн. Застосування до позивача персональних спеціальних економічних санкцій не спростовує наявності в СП «РАВТРАНС» боргу по ЄСВ в сумі 395997,62 грн. та, відповідно, правомірності оскаржуваної вимоги.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «РАВТРАНС» зареєстроване як суб'єкт господарювання 04.02.1998 та перебуває на обліку як платник єдиного внеску в ГУ ДПС у Львівській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Указом Президента України від 03.04.2021 № 140/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», що додається. Відповідно до пункту 19 додатку №2 до згаданого рішення застосовано низку санкцій до СП «РАВТРАНС» в тому числі заблоковано його активи (застосовано тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном).
СП «РАВТРАНС», банківське обслуговування котрого здійснює АТ «Райффайзен Банк Аваль», 05.04.2021 звернулося в цей банк із платіжними дорученнями щодо перерахування коштів, в тому числі №492 зі сплати єдиного соціального внеску із зарплати, лікарняних за березень 2021 року в сумі 71861,86 грн.
Банк відмовив у виконанні цього та інших платіжних доручень від 05.04.2021 (№№492-495) з причини застосування до СП «РАВТРАНС» описаних вище санкцій на підставі Указу Президента України від 03.04.2021 № 140/2021.
Верховний Суд 11.05.2021 відкрив провадження в адміністративний справі № 9901/128/21 за позовом СП «РАВТРАНС» до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03 квітня 2021 року №140/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 03 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту 19 додатку № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.
Відповідно до відомостей інтегрованої картки СП «РАВТРАНС» як платника ЄСВ за ККДБ 71010000 станом на 31.08.2021 недоїмка/заборгованість платника становила 395997,62 грн.
Головним управлінням ДПС у Львівській області скерувало СП «РАВТРАНС» вимогу від 09.09.2021 № Ю-64562-13 про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ в сумі 395997,62 грн., така вручена платнику збору 04.10.2021.
Рішенням господарського суду міста Києва №910/6299/21 від 21.07.2021 (а.с.23-26) в задоволенні позову СП «РАВТРАНС» до АТ «Райффайзен Банк Аваль» про спонукання перерахувати кошти згідно платіжних доручень від 05.04.2021 №№492-495 відмовлено.
Рішенням Державної податкової служби України від 02.11.2021 №24728/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги відмовлено в задоволенні скарги та залишено вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 09.09.2021 №Ю-64562-13 про сплату СП «РАВТРАНС» боргу (недоїмки) по ЄСВ в сумі 395997,62 грн. без змін.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон №2464-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2464-VI:
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок, або ЄСВ) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2);
- сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою (пункт 6).
Відповідно до пункту 1) частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є - роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Згідно з частиною другою статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:
- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1);
- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4).
Відповідно до приписів статті 9 Закону №2464-VI:
- єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (частина перша);
- обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга);
- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (частина восьма).
Частинами одинадцятою та дванадцятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Міністерство фінансів України на підставі статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 9-2- 95розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» №2464-VI прийняло наказ №449 від 20.04.2015, яким затвердило Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449)., текст наведено в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Інструкція №449 визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), в тому числі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. У цьому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі в тому числі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи).
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі. Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
СП «РАВТРАНС» в 2021 році було платником єдиного внеску відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ як роботодавець, що нараховує ЄСВ на суми заробітної плати працівників (ККДБ 71010000); перебувало на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, котре адмініструвало сплату ним цього збору.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи відомостей з інформаційної системи Державної податкової служби, станом на 31.08.2021 за позивачем числиться заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 395997,62 грн.
В цій справі суд оцінює правомірність винесення контролюючим органом вимоги про сплату ЄСВ, що стосується лише недоїмки (суми збору без штрафів та пені), котра дійсно (фактично) існувала станом на 31.08.2021.
Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що в нього не було фактичної можливості виконати свої обов'язки як платника ЄСВ через застосування до нього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) на підставі Указу Президента України від 03.04.2021 № 140/2021 та наданих суду доказів, які свідчать про намагання СП «РАВТРАНС» сплатити ЄСВ в сумі, достатній для того, щоб станом на 31.08.2021 в нього не було недоїмки в розмірі 395997,62 грн.
Суд також враховує, що Закон № 2464-VI та Інструкція №449 не передбачають з'ясування контролюючим органом причин виникнення в платника податків недоїмки з ЄСВ на стадії формування та скерування вимоги, тому повідомлені СП «РАВТРАНС» обставини не входять в предмет доказування у цій справі.
Отже, встановлені судом фактичні обставини справи в їх сукупності свідчать про те, що контролюючий орган мав передбачені статтею 25 Закону № 2464-VI та розділом VI Інструкції №449 підстави та обов'язок в певний строк виставити СП «РАВТРАНС» вимогу про сплату заборгованості по ЄСВ, оскільки платник станом на 31.08.2021 мав недоїмку в сумі 395997,62 грн. За таких обставин ГУ ДПС у Львівській області, виставляючи вимогу №Ю-64562-13 від 09.09.2021 про сплату СП «РАВТРАНС» боргу (недоїмки) по ЄСВ в сумі 395997,62 грн., діяло на підставі закону та у передбачений ним спосіб, підстав для скасування цього рішення суд не встановив.
Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку, що оскаржена вимога Головного управління ДПС у Львівській області відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, викладеним в частині другій статті 2 КАС України. Водночас позовні вимоги СП «РАВТРАНС» про скасування цієї вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем судові витрати покладаються судом на нього; відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, щодо яких слід вирішити питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-польське підприємство «РАВТРАНС» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Желік О.М