справа № 380/12656/21
19 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у якому згідно із заявою про уточнення позовних вимог від 26.01.2022 (вх. № 7124) просить суд:
- визнати протиправними дії військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2005, 2006, 2007, 2011, 2016 року;
- зобов'язати військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення помісячно за 2005, 2006, 2007, 2011, 2016 роки.
Ухвалою судді від 04.08.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 31.08.2021 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Ухвалою від 31.08.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 08.10.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 31.08.2021 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 380/12656/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що із картки особового рахунку про структуру та розміри грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 видно, що виплата індексації частково проводилась, проте не в повному обсязі.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 07.10.2021 (вх. № 73053) та пояснення на заяву про зменшення позовних від 13.12.2021 (вх. № 94066), у яких вказує, що розрахунок поданий позивачем містить однаковий порядок нарахування індексації грошового забезпечення, як за період до 2016 року так і після 2016 року. Але, до 2016 року існував зовсім інший порядок нарахування індексації грошового забезпечення, який напряму залежав від посадового окладу, яку займав військовослужбовець, а з 2016 року почав залежати від прожиткового мінімуму встановленого законодавством. До 2016 року існував зовсім інший порядок нарахування індексації грошового забезпечення, який напряму залежав від посадового окладу, яку займав військовослужбовець, а з 2016 року почав залежати від прожиткового мінімуму встановленого законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 11.05.2022 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 з 01.04.2002 проходить військову службу за контрактом в Збройних силах України на посаді операційної медичної сестри відділення судинної хірургії клініки серця та магістральних судин.
Згідно з картками особового рахунку ОСОБА_1 відповідач почав нараховувати індексацію грошового забезпечення позивача у вересені 2005 року.
З вересня по грудень 2005 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з вересня по грудень на загальну суму 40,96 грн.
За 2006 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з січня по листопад на загальну суму 411,82 грн.
За 2007 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за лютий - березень, грудень на загальну суму 217,96 грн.
У 2008-2009 роках позивачу грошове забезпечення не нараховувалось у зв'язку з перебуванням у відпустці у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку відповідно до наказів начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (по стройовій частині) від 28.02.2008 № 41 та від 02.11.2009 № 208.
За 2010 рік нарахована та виплачена індексаціїя грошового забезпечення на загальну суму 575,97 грн.
За 2011 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 1898,45 грн.
За 2012 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 7148,39 грн.
За 2013 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 1865,01 грн.
За 2014 рік нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 1066,97 грн.
За 2015 рік у нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 4615,00 грн.
За 2016 рік у нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 35350,21 грн.
За січень - квітень 2017 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення на загальну суму 9 10869 грн.
З травня 2017 року індексація грошового забезпечення не виплачується
Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо невірного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2005, 2006, 2007, 2011, 2016 роки, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон України № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною першою статті другої Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Згідно з ч. 6 ст. 5 Закон № 1282-ХІІ проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з п. 5 Порядку (у первинній редакції), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.
Згідно з п. 5 Порядку (у редакції постановою КМУ № 690 від 17 травня 2006 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім'ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п. 5 Порядку (у редакції постановою КМУ № 170 від 12 березня 2008 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п. 5 Порядку (у редакції постановою КМУ № 36 від 29 січня 2014 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Згідно з п. 5 Порядку (у редакції постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
У межах спірних правовідносинах перевіряється правомірність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців у період за 2005, 2006, 2007, 2011, 2016 роки.
Щодо позовних вимог позивача про перерахунок індексації грошового забезпечення за період за 2005, 2006, 2007, 2011 роки, суд зазначає таке.
Представник позивача надав розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
У письмових поясненнях від 12.04.2022 представник позивача зазначає, що при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 базовими місяцями були: березень 2003 року - місяць, наступний після опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" - ч. 5 п. 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та січень 2008 року - місяць, у якому збільшено посадовий оклад ОСОБА_1 з 110,00 грн в грудні 2007 року на 605 грн в січні 2008 року.
Тобто, позивач просив здійснити перерахунок вже виплачених йому сум індексації із застосуванням інших базових місяців для вірного визначення належних йому сум.
При цьому, доводи позовної заяви зводяться виключно до того, що з 01.01.2003 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», яким встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Суд зазначає, що з приписів п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення вбачається чіткий механізм визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення.
Між тим, як зазначено вище, механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення наростаючим підсумком з останнього підвищення посадового окладу позивача за посадою, затверджено лише з грудня 2015 року.
Тобто, до грудня 2015 року законодавцем встановлено механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, який не передбачав визначення базового місяця для нарахування індексації місяцем останнього підвищення посадового окладу.
Тому, суд вважає, що обґрунтування позивача його позовних вимог за 2005, 2006, 2007, 2011 роки базується на невірному застосуванні норм матеріального права, а як наслідок такі позовні вимоги не можуть бути задоволені.
Щодо позовних вимог позивача за період за 2015, 2016 роки, суд зазначає таке.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Отже, з січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Вказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за 2015-2016 роки.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 по справі № 400/1118/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому позивач у відзиві вказує, що грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 відповідно до Порядку № 1078.
Тому, суд визнає протиправними дії відповідача щодо щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2015-2016 роки в меншому розмірі, ніж визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
З урахуванням викладеного, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 2015-2016 роки з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням сплаченої суми.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1
статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РОНКПП НОМЕР_1 ) до військово-медичного клінічного центру Західного регіону (вул. Личаківська, 26, м. Львів, 79010, ЄДРПОУ 08160677) про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 2015-2016 роки в меншому розмірі, ніж визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
3. Зобов'язати військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 2015-2016 роки з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням сплаченої суми.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19.05.2021.
Суддя Кедик М.В.