справа № 380/1482/22
16 травня 2022 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника відповідача Семків С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Моршинської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивачі) до Моршинської міської ради код ЄДРПОУ 04372448, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., м. Моршин, вул. Івана Франка, 15 (далі - відповідач; Моршинська міська рада), в якій позивачі просять:
- визнати протиправними та скасувати пункти 1.1., 2.1., 3.1. рішення Моршинської міської ради від 25.11.2021 №323 «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для особистого селянського господарства, технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 »;
- зобов'язати Моршинську міську раду надати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу - об'єднання земельної ділянки.
Ухвалою від 25.01.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Ухвалою від 11.04.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивачів про зупинення провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для заборони їх відчужувати та надавати у користування. Крім цього, за результатами пошуку аукціонів або лотів з продажу земельних ділянок або прав на них, які знаходяться на території Моршинської міської ради, жодних записів не знайдено, що свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4625381600:12:000:0200, на земельні торги взагалі не виставлялась.
17.03.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що станом на час прийняття оскарженого рішення земельна ділянка, щодо якої позивачі подали клопотання, була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у наданні дозволу на виготовлення документації щодо її поділу. Відтак відповідач відмовив у наданні позивачам дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, у зв'язку з невідповідністю місця розташування вимогам Земельного кодексу України.
У судове засідання позивачі не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивачі звернулися до відповідача із клопотанням від 21.10.2021, в якому просили надати дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу/об'єднання земельної ділянки з метою отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га на кожного окремо, на території Моршинської територіальної громади, Львівської області (кадастровий номер земельної ділянки 4625381600:12:000:0200 - землі запасу комунальної власності) або надати мотивовану відповідь.
За результатами розгляду, зокрема, вказаних клопотань Моршинська міська рада на XVI сесії VIII скликання прийняла рішення №323 від 25.11.2021 «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для особистого селянського господарства, технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 », згідно з пунктами 1.1, 2.1, 3.1 якого позивачам відмолено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 32,8146 га (кадастровий номер 4625381600:12:000:0200), за адресою: Львівська обл., Стрийський р-н, за межами села Долішнє із земель запасу), у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок вимогам Земельного кодексу України (такі включені до Переліку земельних ділянок комунальної власності землі запасу (для особистого селянського господарства), права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону).
Вважаючи пункти 1.1, 2.1., 3.1 рішення від 25.11.2021 №323 протиправними, позивачі звернулися з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені вказаною статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зміст статті 79-1 ЗК України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Стаття 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон України №858-IV) визначає види документації із землеустрою, до яких, крім проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, належать, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до статті 56 Закону України №858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, зокрема, включає згоду власника земельної ділянки на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем.
Зміст наведених норм права свідчить, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих ділянок, що в свою чергу здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. При цьому, для вилучення земель комунальної власності необхідна згода власника земельної ділянки, - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.
Суд встановив, що Моршинська міська рада на VI сесії VIII скликання прийняла рішення «Про доповнення Переліку вільних земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) у 2021-2022 роках від 25.02.2021 № 110, яким доповнила Перелік вільних земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) у 2021-2022 роках, зокрема, земельною ділянкою площею 32,8146 га (кадастровий номер 4625381600:12:000:0200) (арк. справи 66-68).
Отже, земельна ділянка, на яку претендували позивачі, включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких підлягає продажу на конкурентних засадах.
Суд зазначає, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови, визначених у частині сьомій статті 118 ЗК України, проте така підстава для відмови викладена у статті 136 ЗК України.
Так, згідно з частиною п'ятою статті 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Суд звертає увагу, що на момент розгляду клопотання позивачів про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земля, якої стосувалося клопотання, була включено до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах.
Крім цього, суд зауважує, що у відповідності до частини п'ятої статті 136 ЗК України не вимагається виставлення на земельні торги такої земельної ділянки, що спростовує доводи позивачів у цій частині.
Відтак суд погоджується із позицією відповідача, що в силу вимог частини п'ятої статті 136 ЗК України рішення про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі №815/3059/17, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відповідність пунктів 1.1, 2.1, 3.1 рішення відповідача «Про відмову у наданні дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для особистого селянського господарства, технічних документацій із землеустрою щодо поділу земельних ділянок ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » від 25.11.2021 №323 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, що свідчить про його правомірність та відсутність підстав для скасування.
Беручи до уваги викладене, з огляду на похідний характер позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу - об'єднання земельної ділянки, така задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Моршинської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 20 травня 2022 року.
Суддя Мричко Н.І.