10 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15892/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 апеляційну скаргу: - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК»
до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
08.09.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» (далі - ТОВ «ЕКСОН ЮК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 1-14 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі 160/15892/21 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 104 том 1/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові / а.с. 1-14 том 1/ на те, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку ТОВ «ЕКСОН ЮК» за місцем здійснення діяльності - вул. Космонавтів, 1-Н, м. Миколаїв, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.01.2020р. по 11.03.2021р., та у зв'язку із проведенням перевірки контролюючим органом складено запит про надання документів, відповідно до якого зобов'язано ТОВ «ЕКСОН ЮК» забезпечити працівникам контролюючого органу доступ до документів, визначених цим запитом, цей запит отримано представником підприємства - 02.03.2021р.. Посадовими особами контролюючого органу 05.03.2021р. складено акт про ненадання документів за №279/14-29-09-01-15/42616474, відповідно до якого встановлено, що станом на 15 год. 20хв. 05.03.2021р. уповноваженими особами ТОВ «ЕКСОН ЮК» не надано документи, що належать або пов'язані з предметом фактичної перевірки. 09.03.2021р. представником ТОВ «ЕКСОН ЮК» надано відповідь на запит контролюючого органу про надання документів від 02.03.2021р. у якому зазначено, що підприємством надаються документи зазначені в запиті, а саме: накази про призначення керівника, штатний розпис, копії договорів про право користування офісом та об'єктом за місцем здійснення господарської діяльності у м. Миколаїв, договори, укладені з постачальниками пального, вантажні митні декларації, за якими здійснено імпорт товару, договори, укладені з покупцями пального, видаткові накладні, акти приймання-передачі пального, оборотно-сальдові відомості, але зазначені у запиті акти вводу в експлуатацію об'єктів нерухомості, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, технічні паспорти на резервуари, витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники, акти вводу в експлуатацію на резервуари, витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники, документи про результати повірки або оцінки або калібрування рівнемірів-лічильників не можуть бути надані у зв'язку з відсутністю у товариства відповідних об'єктів на праві власності, як і не можуть бути надані документи стосовно автотранспорту через відсутність у підприємства власних автотранспортних засобів. За результатами перевірки складено акт №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021р., в якому встановлено порушення ТОВ «ЕКСОН ЮК», а саме: - ч.1 та ч.8 ст.15 Закону України № 481 від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями; - абз. 6 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України; - п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; - п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, та складено акт про відмову від ознайомлення, підписання та отримання матеріалів перевірки №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021р.. У подальшому ГУ ДПС у Дніпропетровській області підставі акту перевірки №2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021р. прийняті податкові повідомлення-рішення:- №0066350710 від 13.05.2021р., яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регуляції обігу готівки та застосування реєстраторів, у сумі 2064139505,50 грн.; - №00/6629/0902 від 13.05.2021р., яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 40000,00 грн., а також відповідачем 13.05.2021р. прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №000111/04-36-09-02/42616474, яким до позивача за зберігання пального без наявності діючої ліцензії на право зберігання пального застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000,00 грн.. Оскільки позивач вважає висновки акту перевірки щодо порушення ним вимог чинного законодавства, та прийняті на підставі цього акту рішення необґрунтованими та безпідставними він оскаржив висновки акту та прийняті на його підставі рішення в порядку адміністративного оскарження, але скаргу було залишено без задоволення, а прийняті податковим органом рішення залишені без змін, тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Позивач вважає, що податковим органом перевірку призначено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, оскільки податковим органом жодним чином не обґрунтована необхідність проведення перевірки, зроблений за результатами перевірки податковим органом висновок про порушення підприємством вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним, оскільки норми вказаного закону не поширюються на діяльність ТОВ «ЕКСОН ЮК», а тому податкове повідомлення-рішення №0066350710 від 13.05.2021р., яким до підприємства застосовано штрафні санкції за це порушення є незаконним та протиправним. Також позивач вважає, що факт отримання ним в оренду резервуару у орендодавця, та факт реєстрації ним акцизного складу не свідчить про наявність порушень абз. 6 пп. 230.1.2 Податкового кодексу України оскільки на акцизному складі позивача, за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, підприємством не здійснювалася діяльність щодо виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання або реалізації пального, що свідчить про те, що позивач не здійснював діяльність із застосуванням орендованого резервуару, на підставі якого ним було зареєстровано акцизний склад, тому на нього не поширюються обов'язки щодо обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, у зв'язку і чим прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р. на думку позивача є необґрунтованим та безпідставним. З урахуванням зазначеного позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0066350710 та №00/6629/0902 від 13.05.2021р..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 адміністративний позов задоволено частково , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0066350710 від 13.05.2021р., у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. /а.с. 198-204 том 1/.
02.11.2021р. до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «ЕКСОН ЮК» щодо розподілу судових витрат, які понесені позивачем у зв'язку із розглядом адміністративної справи №160/15892/21 / а.с. 206-211 том 1/, у якій позивач просив суд здійснити розподіл судових витрат, які понесені ним під час розгляду цієї справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які зазначені у акті приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021р. до договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р., розділивши їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21 у задоволенні заяви ТОВ «ЕКСОН ЮК» про компенсацію судових витрат у справі №160/15892/21 відмовлено / а.с. 15-17 том 2/.
Відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу / а.с. 23-30 том 2/.
Матеріали вищезазначеної апеляційної скарги відповідача та матеріали адміністративної справи №160/15892/21 надійшли до суду апеляційної інстанції 30.11.2021р. із застосуванням системи автоматизованого розподілу судових справи 30.11.2021р. визначено суддю-доповідача та склад суду, що розглядає справу, та матеріали адміністративної справи №160/15892/21 з апеляційною скаргою відповідача на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р., буди передані судді-доповідачу / а.с. 31/.
Позивач у справі, не погодившись із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21, в частині відмови у задоволенні заявлених ним позовних вимог, 02.12.2021р. подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції / а.с. 32-38 том 2/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021р. у справі №160/15892/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 /а.с. 39 том 2/, та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15-00 годин 11.01.2022р. /а.с. 40 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 41,42 том 2/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021р. у справі №160/15892/21 апеляційна скарга ТОВ «ЕКСОН ЮК» на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 43 том 2/.
У межах встановленого судом строку позивачем надано суду доповнену апеляційну скаргу / а.с. 46-52 том 2/ та документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги / а.с. 65,66 том 2/, оскільки у встановлений судом строк зазначені у вищенаведеній ухвалі суду недоліки апеляційної скарги були усунуті ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021р. у справі №160/15892/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЕКСОН ЮК» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 /а.с. 67 том 2/, та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15-00 годин 11.01.2022р. / а.с. 68 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 69,70 том 2/.
Також 20.12.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ТОВ «ЕКСОН ЮК» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21 / а.с. 55-63 том 1/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021р. у справі №160/15892/21 поновлено ТОВ «ЕКСОН ЮК» строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЕКСОН ЮК» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21 /а.с. 71 том 2/, та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15-00 годин 11.01.2022р. / а.с. 72 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 73-75 том 2/.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 23-26том 1/ на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0066350710 від 13.05.2021р. з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог та прийняти у цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0066350710 від 13.05.2021р..
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача / а.с. 82-85 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги, та посилаючись на обґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення в частині задоволених позовних вимог просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.
Позивач, у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р., з урахуванням доповненої апеляційної скарги, / а.с. 32-38, 46-52 том 2/, зазначив про те, що він не погоджується із цим рішення в частині відмови у задоволенні заявлених підприємством позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р. з огляду на те, що судом першої інстанції в частині цих вимог постановлено рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р. скасувати та постановити у цій частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити і цю частину позовних вимог ТОВ «ЕКСОН ЮК».
Відповідач, у письмових відзивах на апеляційну скаргу позивача / а.с. 87,108-109 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та серед іншого зазначив, що з огляду на те, що фактична перевірка позивача була призначена та проведена на підставі та у рамках здійснення контролюючим органом функцій визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р., в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р., є обґрунтованим, тому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р. залишити без змін.
Позивач, у апеляційній скарзі на додаткове рішення суду першої інстанції від 11.10.2021р. / а.с. 55-63 том 2/ , зазначив що суд першої інстанції безпідставно поклав обов'язок доведення співмірності заявлених позовних вимог розміру витрат на професійну допомогу на позивача у справі, тоді як такий обов'язок нормами чинного законодавства покладено на відповідача, що призвело до прийняття судом першої інстанції додаткового рішення у справі з порушенням норм чинного процесуального законодавства, тому просив скасувати додаткове рішення від 10.11.2021р. у цій справі та ухвалити нове рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат , які понесені позивачем під час розгляду цієї справи та здійснити розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які зазначені у акті приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021р. до договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р., розділивши їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивача / а.с. 76-79 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду першої інстанції від 10.11.2021р. у цій справі, та зазначив, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоведеність позивачем суми витрат на професійну правову допомогу і за цих обставин правильно відмовив позивачу у здійсненні розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, які зазначені у акті приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021р. до договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р., просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції від 10.11.2021р. у цій справі залишити без змін.
У судовому засіданні 11.01.2022р. з метою надання учасниками справи додаткових пояснень у розгляді цієї справи було оголошено перерву до 14-00 годин 08.02.2022р. / а.с. 96-98 том 2/, представники учасників справи про день, годину та місце розгляду цієї справи 08.02.2022р. судом апеляційної інстанції повідомлені належним чином / а.с. 99-107 том 2/.
У судовому засіданні 08.02.2022р. у розгляді цієї справи оголошено перерву до 14 годин 30 хвилин 01.03.2022р. / а,с. 122-123 том 2/, про що було повідомлено представників учасників справи / а.с. 125 том 2/.
У зв'язку з тим, що суддя Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядають справу №160/15892/21, станом на 01.03.2022р. перебувала у відпустці, ця справа з розгляду 01.03.2022р. була знята та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні перенесений на 14 годин 30 хвилин 26.04.2022р. / а.с. 128 том 2/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 128-135 том 2/.
У зв'язку з тим, що суддя Коршун А.О., який входить до складу колегії суддів, що розглядають справу №160/15892/21, станом на 26.04.2022р. перебував на лікарняному, справа №160/15892/21 з розгляду 26.04.2022р. була знята та апеляційний розгляд цієї справи у судовому засіданні перенесений на 14 годин 30 хвилин 10.05.2022р. / а.с. 138 том 2/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 140-145 том 2/.
Оскільки станом на 10.05.2022р. судді Панченко О.М. та Чередниченко В.Є. , які входять до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/15892/21, перебували у відпустці із застосуванням системи автоматизованого документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл справи №160/15892/21 та визначено склад колегії суддів що розглядає справу: головуючий суддя Коршуна А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. / а.с. 146-149 том 2/.
У судовому засіданні 10.05.2022р. представник відповідача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заперечував проти доводів апеляційних скарг ТОВ «ЕКСОН ЮК» на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. та додаткове рішення від 10.11.2021р. у цій справі, просив суд апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області задовольнити рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0066350710 від 13.05.2021р., в решті рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. залишити без змін та відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій справі, а також залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі та залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції від 10.11.2021р. у цій справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, годину та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву у якій просить суд апеляційної інстанції розглянути справу у його відсутність / а,с. 150-152 том 2/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «ЕКСОН ЮК», позивач у справі, зареєстровано як юридична особа 22.03.2021р., ідентифікаційний номер 42616474, підприємство є платником податків, видами діяльності підприємства є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); виробництво продуктів нафтоперероблення; виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля / а.с. 92-93 том 1/.
Під час розгляду цієї адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що посадовими особами Головного управлінням ДПС у Миколаївській області у період з 02.03.2021р. по 11.03.2021р., відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 ПК України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області № 498-п від 01.03.2021 р. / а.с. 15 том 1/ та направлень на перевірку №539/14-29-09-02-10, №540/14-29-09-02-10, №541/14-29-09-02-10 від 01.03.2021 р. /а.с. 128-130 том 1/, проведено фактичну перевірку ТОВ «ЕКСОН ЮК», за місцем здійснення господарської діяльності адресою: вул. Космонавтів, 1-Н, м. Миколаїв з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.01.2020 року по 11.03.2021 року / а.с. 16-22 том 1/.
При цьому необхідно зазначити, що службові посвідчення та направлення на перевірку №539/14-29-09-02-10, №540/14-29-09-02-10, №541/14-29-09-02-10 від 01.03.2021 р. були пред'явлені посадовими особами Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, які прибули для проведення перевірки 02.03.2021р. за місцем здійснення господарської діяльності позивачем - вул. Космонавтів, 1-Н, м. Миколаїв, уповноваженій особі ТОВ «ЕКСОН ЮК», якій також було вкручено копію наказу про призначення проведення перевірки № 498-п від 01.03.2021 р., зазначені обставини не заперечувались представниками учасників справи під час її розгляду судом та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи. /а.с. 128-130 том 1/ .
Також судом встановлено, що 02.03.2021р. контролюючим органом в межах перевірки призначеної наказом № 498-п від 01.03.2021р. складено запит про надання документів, відповідно до якого зобов'язано ТОВ «ЕКСОН ЮК» забезпечити працівникам контролюючого органу доступ до відповідних документів, визначених цим запитом / а.с. 131 том 1/, який 02.03.2021р. було отримано уповноваженою особою позивача / а.с. 131 зворотна сторона/.
05.03.2021р. посадовими особами контролюючого органу складено акт про ненадання документів за №279/14-29-09-01-15/42616474, / а.с. 12 том 1/, яким зафіксовано, що станом на 15 год. 20хв. 05.03.2021р. уповноваженими особами ТОВ «ЕКСОН ЮК» не надано документи, що належать або пов'язані з предметом фактичної перевірки ТОВ «ЕКСОН ЮК» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.01.2020р. по 11.03.2021р. (згідно запиту №1 від 02.03.2021 р.).
Позивачем 09.03.2021р. було надано відповідь на запит від 02.03.2021р. щодо надання документів / а.с. 175 том 1/ у якому зазначено, що ТОВ «ЕКСОН ЮК надаються документи, зазначені в запиті, а саме: накази про призначення керівника, штатний розпис, копії договорів про право користування офісом та об'єктом за місцем здійснення господарської діяльності у м. Миколаїв, договори, укладені з постачальниками пального, вантажні митні декларації, за якими здійснено імпорт товару, договори, укладені з покупцями пального, видаткові накладні, акти приймання-передачі пального, оборотно-сальдові відомості; але запитувані у запиті акти вводу в експлуатацію об'єктів нерухомості, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, технічні паспорти на резервуари, витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники, акти вводу в експлуатацію на резервуари, витратоміри-лічильники, рівнеміри-лічильники, документи про результати повірки або оцінки або калібрування рівнемірів-лічильників не можуть бути надані у зв'язку з відсутністю у товариства відповідних об'єктів на праві власності; як і не можуть бути надані відповідні документи, що стосуються автотранспорту, через відсутність у підприємства власних автотранспортних засобів.
За результатами перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС перевірки № 2180/14-29-09-02-11/42616474 від 12.03.2021р. (далі - акт перевірки) / а.с. 16-22 том 1/.
Щодо посилань позивача у адміністративному позові та апеляційній скарзі на протиправність призначення та проведення фактичної перевірки, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що позивач отримав копії наказу про призначення проведення перевірки та направлення на перевірку, допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки в ході якої надавав запитувані податковим органом документи, та приймаючи до уваги положення пп. 19-1.1.16, 19-1.1.17 п. 19-1 ст. 19, п. 20.1.4, 201.1.6,20.1.10,20.1.46 п. 20 ст. 290, ст. 75, ст. 80 ПК України колегія суддів вважає, що у даному випадку самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення контролюючим (податковим) органом функцій - контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, тоді як визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстава для проведення фактичної перевірки, є альтернативною та містить також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а тому призначення цієї фактичної перевірки лише з підстав здійснення своїх повноважень контролюючим органом, а не на підставі інформації, отриманої в установленому порядку, може бути підставою для призначення фактичної перевірки в порядку п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та відповідає вимогам чинного законодавства, що свідчить про те, що податковий орган під час призначення проведення фактичної перевірки позивача діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством.
При цьому також колегія суддів вважає за необхідне враховувати висновки Верховного Суду , які викладено у постанові від 21.02.2020р. у справі № 826/17123/18, якими визначено, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, висловлені ним у постанові від 13.02.2018 р. у справі № 804/5402/14, відповідно до яких саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.
Отже з урахуванням наведеного у даному випадку предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом, та порушення якого були встановлені на думку контролюючого (податкового) органу під час проведення ним перевірки суб'єкта господарювання.
Так з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 16-22 том 1/ на думку податкового органу в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕКСОН ЮК» встановлені порушення:
- ч.1 та ч.8 ст.15 Закону України № 481 від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- абз. 6 пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України;
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України;
- п.12 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акту вищезазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області (податковий орган за місцем податкового обліку позивача у справі) 13.05.2021р. прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0066350710, яким до ТОВ «ЕКСОН ЮК» за порушення законодавства про патентування, норм регуляції обігу готівки та застосування реєстраторів застосовано штрафні санкції у сумі 2064139505,50грн. / а.с. 41 том 1/;
- податкове повідомлення-рішення №00/6629/0902, яким до ТОВ «ЕКСОН ЮК» за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано штрафні санкції у сумі 40000,00грн. /42 том 1/;
- рішення про застосування фінансових санкцій №000111/04-36-09-02/42616474, яким до ТОВ «ЕКСОН ЮК» за зберігання пального без наявності діючої ліцензії на право зберігання пального застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 500000грн. / а.с. 43-44 том 1/.
Позивач у справі не погодившись із висновками акту перевірки та прийнятими податковим органом рішеннями за результатами перевірки подавав заперечення на акт перевірки та оскаржив прийняті відповідачем рішення в порядку адміністративного оскарження але скарги позивача були залишені без задоволення, а прийняті відповідачем 13.05.2021р рішення без змін / а.с. 23-40, 49-66 том 1/, що і обумовило звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права у якому предметом оскарження є прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області 13.05.2021р. податкові повідомлення-рішення №0066350710 та №00/6629/0902 / а.с. 1-14 том 1/.
Щодо обставин та підстав прийняття відповідачем у справі податкового повідомлення-рішення №0066350710 від 13.05.2021р., яким до ТОВ «ЕКСОН ЮК» за порушення законодавства про патентування, норм регуляції обігу готівки та застосування реєстраторів застосовано штрафні санкції у сумі 2064139505,50грн. / а.с. 41 том 1/, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З наданої суду копії акту перевірки /а.с. 16-22 том 1/ контролюючий орган, дослідивши надані до перевірки податкові накладні ТОВ «ЕКСОН ЮК» з продажу дизельного палива, та з урахуванням відомостей баз даних Головного управління ДПС у Миколаївській області ІС Податковий блок, встановив, що ТОВ «ЕКСОН ЮК» за період діяльності з 24.07.2020р. по 06.03.2021р. виписало та зареєструвало покупцям податкових накладних на загальну суму проведених операцій 1032069752,75 грн., але жодних документів за період діяльності ТОВ «ЕКСОН ЮК» з 24.07.2020р. по 06.03.2021р. до перевірки не було надано, тому контролюючим органом зазначено, що перевіркою встановлено загальну суму необлікованого товару у розмірі 1032069752,75 грн., що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за яке передбачена відповідальність відповідно до ст. 20 цього ж Закону, і розмір штрафної санкції становить 2064139505,50грн./ а.с. 47 том 1/.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Сукупний аналіз наведених вище норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає можливість зробити висновок про те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, та здійснювати реалізацію лише тих товарів, запаси яких обліковуються ними за місцем зберігання або реалізації цих товарів, і у разі встановлення контролюючими органами факту реалізації товарів, що не обліковані у встановленому порядку до таких суб'єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами їхньої реалізації.
Але при цьому колегія суддів наголошує, що для встановлення факту реалізації суб'єктом господарювання необлікованого товару, що у свою чергу є підставою для застосування фінансової санкції відповідно до 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», повинна бути встановлена розбіжність між даними обліку суб'єкта господарювання та фактичними залишками товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2019р. у справі № 809/1253/16.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що підставою для висновку податкового органу щодо неналежного ведення позивачем обліку товарних запасів стало ненадання позивачем на відповідний запит контролюючого (податкового) органу первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, за період діяльності ТОВ «ЕКСОН ЮК» з 24.07.2020р. по 11.03.2021р. /а.с. 131/, оскільки позивачем було надано такий документ - оборотно-сальдову відомість, станом 02.03.2021 р. .
Положеннями п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Під час розгляду цієї справи відповідачем у справі не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів стосовно того, що посадовими особами контролюючого (податкового) органу під час проведення фактичної перевірки позивача за місцем здійснення ним господарської діяльності вчинялись будь-які дії спрямовані на встановлення товарів, які на момент перевірки знаходились на місці продажу з урахуванням характеристик цих товарів з огляду на здійснювану позивачем господарську діяльність, як і не надано доказів щодо витребування відповідних документів від позивача саме на таких товар.
Враховуючи основний вид діяльності позивача у справі - яким є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, для визначення обсягу товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті) повинні застосовуватись дії спрямовані на вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС і таке вимірювання повинно здійснюватися з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, які визначені Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України. Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008р., і яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Але акт перевірки не містить будь-яких доказів що підтверджують здійснення податковим органом дій щодо встановлення товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об'єкті), а також витребування відповідних документів, саме на такий товар у позивача, як і не містить акт перевірки доказів того, що контролюючим органом були здійснені дії направлені на встановлення залишків товарних запасів, і таких доказів не було надано суду під час розгляду цієї адміністративної справи.
Отже з урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту встановлення в ході перевірки наявності загальної суми необлікованого товару на підприємстві позивача у розмірі 1032069752,75 грн., що фактично свідчить про безпідставність висновку податкового органу про порушення позивачем у справі п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», наслідком чого необґрунтованість та протиправність застосування до позивача податковим повідомленням-рішенням №0066350710 від 13.05.2021р. штрафної санкції у розмірі 2064139505,50грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про обґрунтованість заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомленням-рішенням №0066350710 від 13.05.2021р..
Щодо обставин та підстав прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021 р., яким до ТОВ «ЕКСОН ЮК» застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 40000,00 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з акту перевірки / а.с. 16-22 том 1/ в ході перевірки контролюючим (податковим) органом встановлено, що позивачем не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в резервуарі, резервним обсягом 1000куб.м., який розташовано на акцизному складі з уніфікованим номером 1011365, за адресою вул. Космонавтів,1-Н м. Миколаїв та не обладнано цей резервуар рівнеміром-лічильником рівня пального, що є порушенням вимог пп.230.1.2 п. 230 ст. 230 ПК України.
І саме за це порушення податковим повідомленням-рішенням №00/6629/0902 від 13.05.2021р. до ТОВ «ЕКСОН ЮК» застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального у сумі 40000,00 грн. на підставі п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України / а.с. 48 том 1/.
Відповідно до положень п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.
Сукупний аналіз положень п. 22 підрозділу 5 розділу ПК України та п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, дає можливість зробити висновок про те, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарів.
Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах визначена ст. 128-1 ПК України.
Під час розгляду справи позивачем не заперечувався факт оренди ним резервуара (резервуар №7) , резервним обсягом 1000куб.м., який розташовано на акцизному складі з уніфікованим номером 1011365, за адресою вул. Космонавтів,1-Н м. Миколаїв, але позивач зазначав, що ним на цьому об'єкті не здійснювалась діяльність щодо виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання або реалізації пального, що на його думку виключає обов'язок позивача щодо обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Але такі твердження позивача не можуть бути прийняті судом до уваги оскільки аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства дає можливість зробити висновок про те, що сам факт наявності акцизного складу автоматично створює для с суб'єкта господарювання обов'язок щодо обладнання резервуару витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками і цей обов'язок не залежить від факту здійснення або нездійснення діяльності щодо виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання або реалізації пального із використанням такого акцизного складу.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що під час розгляду судом цієї справи позивачем не було надано суду належних доказів стосовно того, що позивачем, під час оренди резервуару №27, останній було обладнано витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєстровано їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021 р. діяв у межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення відповідача.
З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/6629/0902 від 13.05.2021р..
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача на рішення суду першої інстанції від 26.10.2021р. у цій адміністративній справі необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційних скаргах, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявниками апеляційних скарг доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявниками апеляційних скарг норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.
Щодо апеляційної скарги ТОВ «ЕКСОН ЮК» на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у цій справі, то колегія суддів заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
08.09.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» (далі - ТОВ «ЕКСОН ЮК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 1-14 том 1/.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 адміністративний позов задоволено частково , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0066350710 від 13.05.2021р., у задоволенні інших позовних вимог відмовлено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ЄКСОН ЮК» судовий збір у розмірі 22700грн., у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено. /а.с. 198-204 том 1/.
02.11.2021р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника ТОВ «ЕКСОН ЮК» із заявою про компенсацію судових витрат, яка подана ним за допомогою системи «Електронний суд» 01.11.2021р. /а.с. 206-211 том 1/, у який заявник просив:
- винести додаткове рішення у справі, яким здійснити розподіл судових витрат, які понесені позивачем під час розгляду справи №160/15892/21, зокрема витрат позивача на професійну правничу допомогу, які зазначені у акті приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021 р. до договору про надання правової допомоги № 10/04 від 10.04.2021 р. у загальному розмірі 200000грн., розподіливши їх пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач у справі у запереченнях щодо розміру витрат на правничу допомогу /а.с. 220-221 том 1/ заперечував проти заявленого розміру витрат на правову допомогу з огляду на неспівмірність цих витрат розміру та обсягу наданої правової допомоги з урахуванням складності справи, терміну розгляду справи судом, обсягу та кількості процесуальних документів, які складені та подані представником позивача до суду першої інстанції під час розгляду цієї справи, просив у задоволенні заяви відмовити повністю.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21 у задоволенні заяви представника ТОВ «ЕКСОН ЮК» про компенсацію судових витрат відмовлено / а.с. 15-17 том 2/.
Під час апеляційного перегляду вищезазначеного додаткового рішення суду колегія суддів враховує наступне.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, використовуються:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, але при цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Також при вирішенні заяви позивача необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини з розв'язання питання відшкодування судових витрат, яка зазначена ним у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», і зроблено висновок, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, які понесені на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
При цьому аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що під час вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу визначальним є встановлення критеріїв, які визначені ч. 5 ст. 134 КАС України.
Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «ЕКСОН ЮК» ( Клієнт) та Адвокатським Бюро «В'ячеслава Тиховліса» укладено договір про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р., положеннями п. 4.1. Договору встановлено, що розмір гонорару та строк його оплати визначається в Додатку до цього Договору / а.с. 94-97 том 1/.
01.09.2021р. між ТОВ «ЕКСОН ЮК» та Адвокатським Бюро «В'ячеслава Тиховліса» укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р. / а.с. 98-99 том 1/ і положеннями п. 5 цієї додаткової угоди визначено, що гонорар за надання правової допомоги визначається в наступному розмірі:
- складання адвокатського запиту - 1500 гривень за 1 запит (фіксований розмір);
- складання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги 100 000 гривень (фіксований розмір);
- складання іншої заяви по суті справи, відзиву на апеляційну скаргу, відзиву на касаційну скаргу - 50 000 гривень (фіксований розмір);
- складання клопотань, заяв, письмових пояснень, інших документів в судовому процесі - 5000 грн/сторінка (фіксований розмір);
- гонорар за участь у справі в суді першої інстанції (враховуючи територіальну віддаленість можливого суду) 100 000 грн., (до трьох судових засідань або прибуття адвоката на призначене судове засідання, якщо воно не відбулося, або прибуття адвоката до суду з інших причин (в тому числі ознайомлення з матеріалами справи)), додатково 40 000 грн за кожне наступне судове засідання або прибуття до суду (фіксований розмір);
- гонорар за участь у справі в суді апеляційної інстанції - 100 000 грн. (до трьох судових засідань), додатково 40 000 грн за кожне наступне судове засідання або прибуття до суду (фіксований розмір);
- гонорар за участь у справі в суді касаційної інстанції обговорюється сторонами додатково;
а положеннями п. 8 додаткового угоди встановлено, що факт надання правової допомоги засвідчується сторонами шляхом складання акту приймання-передачі наданих послуг за результатами судового процесу в кожній судовій інстанції, і відповідно до п. 6 цієї додаткової угоди гонорар за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає оплаті Адвокатському бюро протягом 60 календарних днів з дати винесення судом першої інстанції рішення по суті справи або винесення судом першої інстанції іншого рішення, яким завершується провадження у справі в суді першої інстанції .
На підтвердження факту надання адвокатом правової допомоги позивачу у цій адміністративній справі на стадії розгляду справи №160/15892/21 судом першої інстанції надано акт приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021 року до договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р. / а.с. 214 том 1/, з якого вбачається, що сторонами засвідчено факт надання наступних послуг з правової допомоги Клієнту щодо супроводження судової справи № 160/15892/21 в суді першої інстанції: - складання позовної заяви - 100 000,00 грн.; - гонорар за участь у справі в суді першої інстанції 100000 грн. (три судові засідання по справі); загальна сума гонорару склала 200000 грн.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням положень п. 6 додаткової угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р. / а.с. 98-99 том 1/ строк здійснення позивачем (Клієнтом) оплати гонорару Адвокатському бюро за розгляд справи в суді першої інстанції виходячи з дати розгляду цієї справи судом першої інстанції - 26.10.2021р., сплинув 26.12.2021р., але позивачем під час апеляційного розгляду цієї справи судом, не було надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо сплати ним гонорару Адвокатському бюро за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 200000грн., або будь-яких доказів щодо погодження сторонами за Договором про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р. у встановленому чинним законодавством порядку іншого строку виконання п. 6 додаткової угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р..
Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що акт приймання-передачі наданих послуг від 29.10.2021 року до договору про надання правової допомоги №10/04 від 10.04.2021р. / а.с. 214 том 1/ не містить обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу адвокатом на надання ним послуг за договором під час розгляду справи судом першої інстанції.
Щодо встановлення критеріїв, які визначені ч. 5 ст. 134 КАС України, то з матеріалів справи вбачається, що розгляд цієї справи судом першої інстанції тривав 1,5 місяця / а.с. 104, 197 том 1/, за цей час судом першої інстанції призначено та проведено у цій справі три судових засідання / а.с. 110-115,165-167191-96 том 1/, у яких приймам участь представник позивача, загальна тривалість цих судових засідань , відповідно до журналів судових засідань становить приблизно 3,5 години, суд першої інстанції у цій справі , як і Адвокатське Бюро «В'ячеслава Тиховліса» розташовані у м. Дніпро / а.с. 95-97 том 1/.
Отже вищенаведене дає можливість зробити висновок про те, що заявлена позивачем до розподілу судових витрат сума правової допомоги у розмірі 200000 грн. є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами щодо її співмірності обсягу та змісту наданих адвокатом послуг позивача у зв'язку із підготовкою та розглядом цієї справи судом першої інстанції з огляду на складність цієї справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви представника ТОВ «ЕКСОН ЮК» про компенсацію судових витрат понесених під час розгляду справи №160/15892/21 та постановив правильне рішення яким відмовив у задоволенні такої заяви представника позивача.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат під час розгляду цієї справи, об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення цього питання, та застосовано до цих правовідносин, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та прийнято обґрунтоване про відмовив у задоволенні заяви представника позивача про компенсацію судових витрат понесених під час розгляду справи №160/15892/21, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного додаткового судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним додаткове рішення суду першої інстанції від 10.11.2021р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. у справі №160/15892/21 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСОН ЮК» - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2021р. у справі №160/15892/21 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.05.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова