18 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/8955/21
(суддя Ніколайчук С.В., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №160/8955/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - Дніпропетровський обласний центр зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 04 червня 2021 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить:
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового (страхового) стажу позивача навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 та донарахувати страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості необхідного, для виходу на пенсію за віком, що складає 28 років з проведенням виплат загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, починаючи з 27 грудня 2020 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 починаючи з 29 березня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував до трудового стажу позивача період навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 та страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Суд, зобов'язав відповідача зарахувати до загального трудового (страхового) стажу позивача навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 роки та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням періоду зарахованого даним судовим рішенням та правової позиції, викладеної у рішенні суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Рішення суду мотивовано тим, що дії відповідача щодо відмови зарахувати до загального трудового стажу позивача період навчання слухачем підготовчого відділення у Дніпропетровському металургійному інституті з 01.12.1983 по 31.08.1984 року є протиправними, оскільки не базуються на нормах закону. Також, суд першої інстанції зробив висновок, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо донарахування страхового стажу за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості, враховуючи той факт, що не перебування позивача у спірний період на обліку, як безробітної, підтверджується матеріалами справи і відсутні відповідні рішення про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо зняття позивача з обліку та припинення отримання допомоги. Зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком суд першої інстанції враховував дискреційні повноваження відповідача щодо вирішення цього питання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у відповідача відсутні підстави для зарахування до загального трудового (страхового) стажу позивача навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 року по 31.08.1984 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 29 березня 2021 року позивач звернулась з заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення їй пенсії за віком.
Листом від № 31300/16-1 від 29.01.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про те, що згідно з наданих нею документів відділом перерахунку пенсій № 1 попередньо обчислено загальний стаж позивача станом на 31.12.2020 року та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він орієнтовно складає 26 років 7 місяців 25 днів та зарахований по 07.12.2020 року.
17.02.2021 року позивач звернулась з заявою до відповідача про надання інформації про загальний страховий стаж, за результатами розгляду якої пенсійним фондом листом від 26.02.2021 року № 0400-010204-8/28627 надано відповідь, що згідно з наданими документами відділом призначення пенсій попередньо обчислено загальний стаж на 15.02.2021 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який орієнтовано складає 22 роки 5 місяців 14 днів та зарахований по 26.12.2020 року.
При наступному зверненні позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, листом від 31.03.2021 року № 10310-6016/Н-01/8-0400/21 відповідач повідомив, що зарахувати до страхового стажу період перебування слухачем підготовчого відділення у Дніпропетровському металургійному інституті з 01.12.1983 по 31.08.1984 року немає підстав, оскільки особи, які навчаються на підготовчому відділенні не являються студентами вищого навчального закладу, а є тільки слухачами підготовчого факультету (а.с.24).
Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до трудового стажу позивача періоду навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 та страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Однак частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше (до 1 січня 2004 року), зокрема у Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов'язковому соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110; далі - Інструкція), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції).
Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 1993 року за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Із змісту наведених норм випливає, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв'язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка.
Згідно з Положенням про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів.
Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу.
Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування особи студентом першого курсу вищого навчального закладу та до закінчення чи відрахування.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2020 року прийнятої у справі №456/2503/16-а зробив висновок про те, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, відповідач правомірно відмовив позивачу у зарахуванні періоду її навчання на підготовчому відділенні.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №160/8955/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 18 травня 2022 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко