17 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/16739/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №160/16739/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №160/11347/21 позовну заяву задоволено.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду апеляційної інстанції документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року скаржник отримав 17 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги, посилаючись при цьому на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року, оголошення простою та відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначене клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану на території України, введеного указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у своєму клопотанні від 28.04.2022 року не надано жодного документу стосовно які підтверджують зміну організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у зв'язку із введенням з 24.02.2022 року воєнного стану, що в свою чергу об'єктивно унеможливлювало виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 09.02.2022 року.
Також суд враховує, що станом на 17.05.2022 року судовий збір скаржником не сплачено.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі суду від 14.02.2022 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №160/16739/21 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 17 травня 2022 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Сафронова