04 травня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17356/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Новошицька О.О.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Стефаненко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2021
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року (головуючий суддя Рябчук О.С.)
в адміністративній справі №160/17356/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 24.09.2021 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив (а.с. 2-9, 38-39):
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912150146082 від 19.08.2021 року щодо зменшення відсоткового основного розміру довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку за період з 19.02.2020 р. та довічно з 88 % до 58 %;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020р. № 04.2/115/20-С виходячи із розміру 88% суддівської винагороди на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
Також позивач просив допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу за період з 19.02.2020 р. по 22.03.2020 р. та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Позов обґрунтовано тим, що позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди. У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 30.07.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку Дніпровського апеляційного суду від 06.07.2020р. №04.2/115/20-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Проте, в перерахунку було відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912150146082 від 18.08.2021 року щодо зменшення відсоткового основного розміру довічного грошового утримання судді у відставці під час його перерахунку за період з 19.02.2020 р. та довічно з 88 % до 58 %;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2020р. №04.2/115/20-С виходячи із розміру 88% суддівської винагороди на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано тим, що відсоткове співвідношення вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стосовно суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є сталим, оскільки визначається на день призначення щомісячного довічного грошового утримання. Зазначив, що позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується з 16.12.2016 р. Позивач отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди. Суд вказав, що застосування показника, передбаченого частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, до перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача є протиправним, оскільки стосується призначення нового щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунку раніше призначеного, тому що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги серед іншого відповідач вказує, що суддівський стаж позивача для обрахунку його щомісячного грошового утримання складає 24 роки, що становить 58% грошового утримання судді. Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону, а не вибірково з різних Законів. Звертає увагу, що перерахунок грошового утримання судді у відставці в розмірі 88% від заробітної плати працюючого судді, ставить діючих суддів у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VІ. Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що щомісячне грошове утримання позивача не буде співмірним із щомісячним грошовим утриманням суддів, які отримають право на відставку за нормами Закону №1402-VІІІ, що буде свідчити про дискримінаційність.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу згідно якого просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що на момент звільнення у відставку згідно Постанови Верховної Ради України від 04.03.2010 №1945/VІ «Про звільнення суддів», його стаж судді був 24 роки 8 місяців 25 днів, що відповідає відсотковому значенню 88% грошового утримання судді у відставці.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити. Суду пояснив, що стаж позивача на посаді судді складає 24 роки, що у відповідності до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII становить 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має нараховуватися в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% суддівської винагороди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 р. у справі № 160/1326/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.08.2020 р. №0400-0325-8/66075 в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за поданою ним заявою від 30.07.2020 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Дніпровського апеляційного суду № 04.2/115/20-С від 06.07.2020 р., починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням отриманих сум.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №912150146082 від 18.08.2021 року зменшено ОСОБА_1 відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 88 % до 58 % суддівської винагороди.
28.01.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою щодо нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом №8081-3593/Ш-01/8-0400/21 від 18.03.2021 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що йому здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/11326/20 від 09.12.2020 р. в розмірі 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача №912150146082 від 18.08.2021 року, яким ОСОБА_1 зменшено відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 88 % до 58 % суддівської винагороди.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VI.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VI) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже вказана норма чітко передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При цьому позивач вважає, що йому слід нараховувати та виплачувати довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Водночас відповідач вважає, що оскільки суддівський стаж позивача для обрахунку його щомісячного грошового утримання складає 24 роки то щомісячне довічне грошове утримання позивачу слід нараховувати в розмірі 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, предметом даного спору є правомірність/протиправність рішення відповідача №912150146082 від 18.08.2021 року щодо визначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Частиною 4 та 5 цієї статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VI) передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Слід зазначити, що суддя у відставці має право (за своїм вибором/волевиявленням) як на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, так і на призначення щомісячного довічного грошового утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому, механізм нарахування пенсії та механізм нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - не є тотожними, та визначаються різними законами.
Позивач після виходу у відставку виявив бажання отримувати щомісячне довічне грошове утримання, а не пенсію.
Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що з 31.03.2010 року позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 16.12.2016 року отримує довічне грошове утримання судді у відставці, що обчислюється згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VI).
Як зазначалося вище, в силу частини 3 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року ЗУ №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Матеріалами справи підтверджується, що стаж позивача на посаді судді складає 24 роки.
Отже, у відповідності до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, відповідач правильно визначив відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, а саме 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, та припустився помилкового висновку про можливість задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість задоволення зазначеного позову.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
При цьому, відповідачем, доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини спростовують доводи, викладені позивачем.
Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З врахуванням того, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 317, 321, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2021 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 року скасувати.
В задоволенні позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили 04.05.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частину проголошено 04.05.2022.
Повний текст постанови виготовлено 11.05.2022.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова