22 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7664/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №280/7664/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, в якому просить зобов'язати відповідача сформувати до третьої особи подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10661,70 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладену в листі від 07.05.2021 №0800-0605-8/31564, щодо відмови у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 10 661,70 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сформувати та надати ОСОБА_1 , передбачене пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, подання про повернення позивачу сплаченого згідно квитанції №05-392488/1 від 05.01.2021 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10 661,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеллянтом зазначено, що рішення суду суперечить вимогам матеріального законодавства.
Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що 05.01.2021 позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) згідно договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., зареєстровано в реєстрі за №2.
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 05.01.2021 №2 позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 10 661,70 грн., що підтверджується квитанцією №05-392488/1 від 05.01.2021.
09.04.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області із заявою щодо повернення сплачених коштів за майно, придбане вперше.
ГУ ПФУ в Запорізькій області листом №0800-0605-8/31564 від 07.05.2021 повідомив позивача про відмову у задоволенні заяви про повернення суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись з відмовою пенсійного органу, позивач оскаржила таку відмову до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбавав житло вперше, а тому помилково сплачений ним збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладання договору купівлі-продажу, підлягає поверненню. Водночас, суд зазначив, що пенсійний орган в даному випадку зобов'язаний сформувати та надати позивачу подання про повернення збору, відповідно до вимог п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються як з фактичними обставинами справи, так і з вимогами законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.
Так, відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 цього Закону, об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740.
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 цього Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до підпункту в) пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції постанови КМ № 866 від 23.09.2020) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Пунктом 15-3 вказаної Постанови передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи з вищеприведених правил, передбачених Порядком №1740, право особи на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є абсолютним та може бути реалізовано лише за умови підтвердження необхідної інформації належними документами, передбаченими цим Порядком.
Виходячи зі змісту наявних у справі доказів у спірному випадку позивачем під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна не були надані дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду у вигляді довідки з місця проживання.
Наявна на аркуші справи 16 довідка, видана АТ Державний ощадний банк України ОСОБА_1 стосовно того, що він не брав участі у приватизації житла та не використовував житловий чек, була видана від 28.05.2021, в той час, як договір купівлі-продажу позвачем був укладений 05.01.2021 (ар.с.11).
З огляду на викладене, вбачається, що документ, обов'язковий для реалізації права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не існував, таким чином нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не відповідало б вимогам законодавства.
Крім того, звернувшись 09.04.2021 до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивач також не надав пенсійному органу передбачені Порядком №1740 обов'язкові документи та пенсійним органом у надісланому позивачеві листі від 07.05.2021 зроблено висновок, що питання звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування має вирішуватись при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. В даному випадку за результатом розгляду поданих позивачем документів при нотаріальному посвідченні договору не було встановлено підстав для звільнення позивача від сплати збору, а тому ГУ ПФУ повідомлено позивачеві про відсутність підстав для повернення сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (ар.с.13-14).
Аналізуючи зміст рішення відповідача від 07.05.2021, колегія суддів зазначає, що рішення узгоджується з вимогами Порядку №1740.
В подальшому позивач не звертався з додатковими документами, щодо відсутності яких йому було повідомлено відповідачем у листі від 07.05.2021, з метою вирішення питання про повернення сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Окремо колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до суду з вимогою щодо повернення сплачених ним сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування як таких, що сплачені ним помилково/надміру.
Пунктом 18 Порядку №1740 передбачено, що повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
В свою чергу ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Значення термінів «надміру зараховані кошти» та «помилково зараховані кошти» визначено пунктом 1 розділу I Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затведженого Наказом Міністерства фінансів № 647 від 08.12.2021.
Так, надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов'язання.
Помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.
У спірному випадку зараховані позивачем кошти збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не можна розцінювати як такі, що зарахвані надміру, оскільки на час здійснення банківської операції, а також і на час звернення позивача до пенсійного органу з питання повернення помилково/надміру зарахованих коштів позивач не підтвердив належними документами наявність підстав для звільнення від сплати даного виду збору.
Помилково зарахованими вказані кошти також відсутні підстави вважати, оскільки останні були зараховані за видом доходу, який відповідає суті платежу (збору), та до відповідного бюджету.
Отже, аналіз обставин справи та вище приведених нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що позивачем не доведено обґрунтованість вимоги щодо звільнення його від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно і на повернення надміру/помилково сплачених сум.
Вище приведені обставини судом першої інстанції не встановлювались та не аналізувались, що призвело до помилкових висновків та прийняття незаконного рішення.
Посилання суду на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 року по справі №819/1180/17, колегія суддів розцінює критично, оскільки правове регулювання відповідних правовідносин зазнало змін, та на час існування спірних правовідносин між сторонами по даній справі Порядком №1740, до якого відповідні зміни було внесено постановою КМУ № 866 від 23.09.2020, чітко визначено перелік документів, якими має підтверджуватись право особи на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, та якого позивач не дотримався. Відповідно, за цих обставин відсутні підстави вважати дії та рішення відповідача протиправними, тобто, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Стаття 317 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи приведені вище висновки, суд апеляційної інстанції, відповідно до повноважень, наданих статтею 315 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення у частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Отже, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №280/7664/21- скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі №280/7664/21 залишити без змін
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко