19 травня 2022 року м.Чернігів Справа № 620/3012/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , із 25.08.2021, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області поновити ОСОБА_1 , із 25.08.2021, нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 23.02.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач, є громадянином, який постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 16) та постійно проживає в селі Губичі Чернігівського району Чернігівської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Листом від 07.02.2022 №11.2/689 відповідач повідомив позивача, що правові підстави для призначення та виплати щомісячної грошової допомоги, яка передбачена статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відсутні (а.с. 17).
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що дана адміністративна справа відповідає ознакам, які визначені Верховним Судом при розгляді зразкової справи №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), а саме: позивач: особа, яка має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106; відповідач: Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації, на обліку якого перебуває позивач; предмет спору: нарахування та виплата щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, що мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають у населених пунктах, жителям яких з 01 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, з адміністративними позовами до управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, при вирішенні даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у цій справі (провадження №11-134заі19).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
Верховний Суд у постанові від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 дійшли правового висновку, що рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 відновлено з 17.07.2018 дію статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007), а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає редакція статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007).
Відповідно до статті 37 Закону №796-XII (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на підставі статті 37 Закону №796-ХІІ (в редакції закону від 09.07.2007).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що не нарахування та невиплата позивачу щомісячної грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ (в редакції закону від 09.07.2007), є протиправною бездіяльністю відповідача, яка порушує гарантоване Конституцією України її право як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на соціальний захист, визначене Законом №796-XII, а тому таке порушене право підлягає судовому захисту, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи №240/4946/18.
Щодо розміру вищевказаної грошової допомоги, суд зазначає таке.
01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VІІІ).
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Вищевикладене повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №11-134заі19).
Таким чином, позивач має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-ХІІ, у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, як установлено у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №11-134заі19).
Суд, з урахуванням правових висновків, висловлених Верховним Судом в постанові від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/56/18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у цій справі (провадження №11-134заі19), дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову повністю.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 992,40 грн.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , із 25.08.2021, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області поновити ОСОБА_1 , із 25.08.2021, нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196179, проспект Миру, 116а, м. Чернігів, 14005).
Суддя В.В. Падій