08 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/9853/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Бородулі В.В.,
представника позивача Магди В.А.,
представника відповідача Ананка Ю.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 09.08.2021 №4203/25010700 за формою “В”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган під час перевірки не має права оцінювати витрати підприємства у світлі їх доцільності, раціональності, бо це не відноситься до його компетенції. Вказує, що зауваження податкового органу щодо не надання інформації чи здійснює товариство пошук контрагентів та ненадання моделі роботи підприємства, інформації щодо доцільності вирощування саме кукурудзи є проявом втручання в господарську діяльність. У платника податків відсутній обов'язок щодо розголошення даної інформації. Фінансово-господарську діяльність підприємство здійснює на власний ризик. Економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, що не впливає на податковий облік платника (постанова Другого апеляційного адмінсуду від 09.12.2019 у справі № 440/1590/19). У силу принципу свободи економічної діяльності платник має право самостійно визначати наявність економічної вигоди від конкретної господарської операції, а оцінка витрат з погляду їх ефективності, раціональності не охоплюється сферою податкового контролю.
Ухвалою судді Лобана Д.В. від 26.08.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
30.11.2021 на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №175, відповідно до пункту 1 рішення зборів суддів Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 №2, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з неможливістю участі судді Лобана Д.В. у розгляді судової справи, що матиме наслідком порушення строку її розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Ткаченко О.Є.
Ухвалою суду від 14.12.2021 прийнято справу до провадження судді Ткаченко О.Є.
У встановлений строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що підприємством не було надано обґрунтованого пояснення щодо формування ціни продажу, не наведено причин, чому продаж здійснювався тільки одному контрагенту, невідомо чи займалось підприємство пошуком інших ринків збуту та інших покупців. При цьому не було наведено обґрунтування моделі роботи підприємства загалом, обґрунтування закупівельних цін у ціновій політиці, обрахунку можливих збитків і заходів на випадок збитковості окремих операцій, обґрунтування ризиків і негативних чинників, які можуть зменшити/нівелювати очікуваний економічний ефект. Згідно даних єдиного реєстру податкових накладних позивачем не нараховувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість у частині товарів (робіт, послуг), що використані поза межами господарської діяльності та задекларовані до бюджетного відшкодування в податковій декларації з податку на додатну вартість від 20.08.2020 №9206315868 з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.09.2020 №9243001716. Враховую викладене, в ході перевірки встановлено завищення суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню за липень 2020 року, у зв'язку з відсутністю нарахувань податкових зобов'язань по операціям, що не є господарською діяльністю платника податків.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що до бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається залежно від виду господарської операції. Зокрема, для оподаткування операцій із вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (пп. 195.1.1 ПКУ) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.03.2021 № 497- п, згідно направлень від 30.03.2021 № 880 та № 881 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівка Агро Плюс» (далі - ТОВ «Семенівка Агро Плюс», товариство) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість (від 20.08.2020 № 9206315868 з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25.09.2020 № 9243001716) від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, № 1971/07/42493173 від 22.04.2021 (а.с.71-87 т. 1).
За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Семенівка Агро Плюс» п.198.5, ст. 198, п.200.1, п.200.4, п.200.7, п.200.8, ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму ПДВ , яка підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2020 року, на 3256123 грн.
30 квітня 2021 року позивачем подано до Головного управління ДПС у Чернігівській області заперечення на акт перевірки (а.с.88-95 т.1).
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області розглянуті заперечення товариства та надано рішення від 20 травня 2020 року № 736/25-01-07-03-08, яким заперечення залишено без задоволення (а.с.96-101 т. 1).
На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.05.2021 №2270/25010700, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування 3046005,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 761501,25 грн. (а.с.102 т. 1).
Позивачем подано скаргу №23 від 01.06.2021 до ДПС України, за результатами розгляду якої винесено рішення від 02.08.2021т №17657/6/99-00-06-01-01-06 про результати розгляду скарги, яким частково скасовано податкове повідомлення рішення (а.с.104-112,114-123 т. 1).
ГУ ДПС в у Чернігівській області прийнято нове податкове повідомлення рішення від 09.08.2021 № 4203/25010700, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на 3046005,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 761501,25 грн.
Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.
В ході проведення перевірки встановлено, що на підставі наданих журналів-ордерів по рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» встановлено, що в 2019 році зібрано з поля 24314,785 тон кукурудзи. В цьому ж році після сушки, доробки, тощо її обсяг склав 21233,947 тон, з якої експортовано в листопаді-грудні 2019 року - 10853,695 тон, в січні-лютому 2020 року - 10170,598 тон. Покупець - ТОВ "Грейнекспо" (Естонія) та в лютому 2020 ТОВ "Грейнекспо" (Естонія) та - NIBULON S.A. (графа 8 митної декларації). По всім експортним операціям за листопад 2019 - лютий 2020 податкові накладні на експорт зареєстровані на нерезидента ТОВ "Грейнекспо" (Естонія). Згідно митних декларацій, країни призначення: Нідерланди, Єгипет, Об'єднані Арабські Емірати, Естонія, Туреччина, Бельгія, Португалія.
За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Семенівка Агро Плюс» за січень-липень 2020, з урахуванням доходної частини експортних операцій, складовими якої є: дохід від реалізації продукції на експорт (бухгалтерський рахунок 701), дохід від купівлі-продажу іноземної валюти (бухгалтерський рахунок 711), дохід від операційної курсової різниці (бухгалтерський рахунок 714) та витратної частини, складовими якої є: собівартість реалізації (бухгалтерський рахунок 901), супутні послуги (транспортування, експедирування, зберігання) (бухгалтерський рахунок 93), витрати на купівлю-продаж іноземної валюти (бухгалтерський рахунок 942), втрати від операційної курсової різниці (бухгалтерський рахунок 945), збиток склав 11584 008 грн.
Ціна експорту в січні-липні 2020р. склала 3782-4136 грн/тонну при собівартості 4496 грн/тонну.
Підставами реалізації товару нижче собівартості для ТОВ «Семенівка Агро Плюс» стали наступні фактори:
- оперативна реалізація товару, оскільки довготривалий термін зберігання товару на елеваторі призводить до збільшення витрат товариства;
- поповнення обігових коштів для виплати зарплати, виплат на відпустку (в зв'язку з карантином), сплати податків та уникнення відповідно штрафних санкцій, виконання поточних зобов'язань перед контрагентами, погашення кредитної заборгованості та для збереження трудового колективу;
- завоювання певного сегмента ринку, маркетингові цілі;
- збереження життєдіяльності підприємства та збереження робочих місць, незважаючи на несприятливі економічні фактори, також розглядаються як ділова мета;
- зростання курсу валюти.
Крім того, договірна ціна, що є нижча за собівартість товару - не заборонена нормативними документами.
Нормами Податкового кодексу України не встановлений зв'язок між діловою метою операції та її податковими наслідками.
Згідно пп. 14.1.36 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність, спрямована на отримання доходу. А дохід у разі продажу за ціною, нижчою від собівартості, однозначно є. Тож той факт, що немає прибутку, не робить операцію негосподарською. Дохід і прибуток не є тотожними поняттями. Прибуток - це різниця між доходом і витратами. А дохід - збільшення економічної вигоди у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (ст. 1 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, а відтак продаж продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності (постанова ВС від 10.12.19 у справі № П/811/1512/14).
Відповідно до пп. 14.1.231 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Податковий кодекс не містить визначення економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас необов'язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Може бути, що такий ефект настане в майбутньому (постанова ВС від 23.07.19 у справі № 802/2386/14-а). Також можливо, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій у разі здійснення господарської діяльності. В разі різкого росту курсу НБУ не могли врахувати, що первісна вартість товару настільки зросте і закладена націнка на товар не перекриє цих витрат.
Контракти укладені між продавцем ТОВ «Семенівка Агро Плюс» та покупцем ТОВ «ГРЕЙНЕСКО» (OU "GRAINEXPO" (Естонія)) (а.с.126-145 т. 1),а саме:
- контракт 185SA від 09.07.2019 із ціною продажу товару 170,00 доларів США за метричну тону;
- контракт 197SA від 21.11.2019 із ціною продажу товару 154,00 доларів США за метричну тону.
Ціна за тонну товару у вищезазначених контрактах між ТОВ «ГРЕЙНЕСКО» та ТОВ «Семенівка Агро Плюс» була зафіксована на дату їх укладення, а саме станом на 09.07.2019 та 21.11.2019 відповідно.
Таким чином, ТОВ «ГРЕЙНЕСКО» та ТОВ «Семенівка Агро Плюс» на дату укладення контрактів визначили ринкову ціну товару.
Крім того, ТОВ «Семенівка Агро Плюс» за вищезазначеними контрактами отримало передоплату, а саме:
за контрактом 185SA від 09.07.2019 передплата складала 2082890,32 дол. США, що підтверджується платіжними дорученнями № 16832_34 від 13.11.2019, № 16832_27 від 25.11.2019, № 16832_29 від 09.12.2019 (а.с.195,-197 т.2);
контрактом 197SA від 21.11.2019 передплата складала 924000,00 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням № 16832_18 від 18.12.2019 (а.с.198 т.2).
Вказане свідчить про те, що ТОВ «ГРЕЙНЕСКО» виконало свої договірні зобов'язання щодо сплати вартості товару, а ТОВ «Семенівка Агро Плюс» в свою чергу зобов'язувалося поставити товар за цінами, які зафіксовані в контрактах.
Разом з тим, податковим органом під час перевірки помилково здійснено аналіз ціноутворення (джерела: журнал «Огляд цін українського та світового ринків», www.pricereview.com.ua,www.dzi.gov.ua, бюлетень «Дайджест цін товарів на світових ринках» www.expert.kiev.ua, «Українська аграрна конфедерація») та помилково встановлено, що в січні- лютому 2020р. здійснювалась реалізація кукурудзи на експорт за цінами, що є нижче ринкових, а саме:
№МДДата дозволуВага (нетто), кгФактурна вартість товару, грн.Ціна, грн./USD/тЕкспорт із України, середні ціни, USD/т
2020 рік
27013.01.2020367942614991854.354075/170178-185
60927.01.202061527254482,874136/170178-185
30018006.02.20207889353012602,423819/154175-182
30032928.02.2020556006021030337,583782/154175-182
Оскільки фактично сторони визначили ціну товару на дату укладення вищезазначених контрактів, а не на дату поставки.
В свою чергу, ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).
Аналізуючи положення п. 188.1 ПКУ, Верховний Суд у постанові від 05.11.2019 у справі №804/2295/16, дійшов висновку, що база оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг - їх собівартості, а з постачання необоротних активів - балансової (залишкової) вартості. При цьому суд підкреслює, що наведена норма не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як «перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання (експорту)». У розглядуваній нормі правило, що «база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості», застосовується для розрахунку бази оподаткування усієї операції без її поділу на окремі частини.
Суд переконаний, що за своїм економіко-юридичним змістом база оподаткування - це вартісна, фізична або інша характеристика об'єкта оподаткування. У цьому випадку база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка ст. 185 ПКУ визнана об'єктом оподаткування. За таких обставин відсутня можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією, зокрема за операцією з вивезення товарів за межі митної території України.
До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається залежно від виду господарської операції. Зокрема, для оподаткування операцій із вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку (пп. 195.1.1 ПКУ) незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни його реалізації.
Правила складання податкової звітності з ПДВ не змінюють зазначеного алгоритму визначення бази оподаткування та застосування ставки ПДВ.
Верховний Суд встановив (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № П/811/1512/14), що право платника ПДВ на формування податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) для використання в своїй господарської діяльності.
Такі господарської операції пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Водночас Верховний Суд переконаний, що прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.
Тому суд вважає, що продаж ТОВ «Семенівка Агро Плюс», як платником ПДВ, продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати, як операцію поза межами його господарської діяльності.
Крім того, згідно довідки від 04.11.2020 №2437 ДП “УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА” встановлено, що рівень цін на кукурудзу українського походження, врожаю 2019 року, а саме 154,00 дол. США /т, на умовах поставки DAP - перевантажувальний термінал ТОВ СП “НІБУЛОН” (залізнична станція призначення Миколаїв-Вантажний, м. Миколаїв, Україна), що експортувався згідно з контрактом № 197SA від 21.11.2019, відповідав кон'юнктурі ринку станом на 21.11.2019 (а.с.199 т.2).
Відповідно до довідки від 04.11.2020 року №2438 ДП“УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА” встановлено, що рівень цін на кукурудзу українського походження, врожаю 2019 року, а саме 170,00 дол. США/т, на умовах поставки DAP -м. Миколаїв, ТОВ МСП “Ніка - Тера” Україна, що експортувався згідно з контрактом № 185SA від 09.07.2019, відповідав кон'юнктурі ринку станом на 09.07.2019 (а.с.200 т.2).
Таким чином, висновками ДП “УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА” підтверджується, що ціна на кукурудзу врожаю 2019 року, що експортувалася позивачем, відповідала кон'юнктурі ринку на дату укладення контрактів, та не була нижче собівартості, тому висновки податкового органу не відповідають дійсним обставинам справи.
ТОВ «Семенівка Агро Плюс» є платником податків на спрощеній системі оподаткування -платник єдиного податку 4- ї групи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №П/811/3371/15 (провадження №К/9901 /25517/18) зазначено, що господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, який є платником фіксованого сільськогосподарського податку, із реалізації сільськогосподарської продукції на експорт не визнаються контрольованими для цілей оподаткування податком на прибуток згідно зі статтею 39 Податкового кодексу України.
В розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, згідно частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В силу частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання частини другої статті 19 Конституції України, позаяк не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо завищення суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню за липень 2020 року, у зв'язку з відсутністю нарахувань податкових зобов'язань по операціям, що не є господарською діяльністю платника податків
Таким чином, враховуючи вище викладене, податкове повідомлення рішення від 09.08.2021 №4203/25010700 за формою “В”, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на 3046005,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 761501,25 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу зазначених норм права, суд дійшов до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 № 4203/25010700.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 09.08.2021 №4203/25010700.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" судові витрати в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 18 травня 2022 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Семенівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 42493173, вул. Новоселиця, 35, м. Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15400).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя О.Є. Ткаченко