Справа № 560/3038/22
19 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити грошову допомогу.
Судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається зі змісту позову, позивачка просить визнати протиправною відмову у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі, що дорівнює 40 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік, за період її перебування у зоні гарантованого добровільного відселення по 2001 рік.
Як на підставу своїх вимог позивач покликається на рішення Конституційного Суду від 17.07.2018 року. У той же час, до суду з цим позовом вона звернулась у лютому 2022, чому передувало її звернення у жовтні 2021 до відповідача стосовно цієї виплати.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, щодо призначення і виплати якої звернулась позивачка, є періодичним платежем, а тому щодо бездіяльності відповідача в частині її невиплати з моменту поновлення відповідного права Конституційним судом, позивач знала або повинна була дізнатись раніше.
Як вбачається з правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв (скарг). Норми, що регулюють строки подачі заяв (скарг) спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності (рішення у справі Мельник проти України, заява №23436/03).
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого відповідні правовідносини можуть вважатись спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строки поновленими у разі, якщо обставини, з якими пов'язано пропуск строку, є непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи, а тому унеможливили своєчасне подання позову, апеляційної, касаційної скарги. Отже, саме наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень може бути підставою для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду (правова позиція Верховного Суду у постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17).
Предметом розгляду в межах категорії справ щодо питань соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими або обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи, в свою чергу, не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом з матеріалів справи не вбачаються вагомі обставини (у тому числі але не виключно: тривала тимчасова непрацездатність, тривале відрядження, перебування за кордоном, зайнятість, яка виключає можливість вчинити дії протягом тривалого часу тощо), підтверджені доказами, які є або були об'єктивними перешкодами для своєчасного звернення до суду протягом 2018 - січня 2022. Позивачкою не надані будь-які належні докази, які свідчать про те, що подача цього позову поза строком звернення до суду дійсно була пов'язана з об'єктивною неможливістю звернутись до суду своєчасно. Одночасно з цим, причини зволікання з реалізацією права на судовий захист, які не пов'язані з реальними перешкодами, не можуть розглядатись як достатні підстави для поновлення строку.
Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Відповідно до ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій повинні міститись посилання на поважні причини пропуску строку звернення до суду, які суд може взяти до уваги.
Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя І.С. Козачок