Справа № 560/5577/22
19 травня 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому просить визнати дії Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю викладені в листі від 14.04.2022 №06-02/592 про відмову позивачу у виплаті грошової компенсації за неодержані безоплатно санаторно-курортні путівки за період з 2013 року по 2021 рік, протиправними. Зобов'язати Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за не одержані безоплатні санаторно-курортні путівки за період з 2013 року по 2021 рік.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАС України, оскільки не вказано в кого знаходяться оригінали доказів.
Згідно з п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак оглядом позовної заяви, суддя встановив відсутність письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частинами 1 - 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" визначає Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785.
Відповідно до п.2 Порядку №785, грошова компенсація виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
Згідно п.6 Порядку №785 визначено, що грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).
Отже грошова компенсація виплачується особам з інвалідністю лише через два роки після звернення з заявою для виділення путівки або з заявою про виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки та обов'язково перебували на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або грошовою компенсацією.
Згідно відповіді Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 14.04.2022 №06-02/592 встановлено, що позивач за період з 2013-2021 роки з заявами щодо виплати компенсації замість санаторно-курортної путівки не звертався та на обліку на отримання санаторно-курортної путівки не перебував.
До суду з цим позовом позивач звернувся лише 11.05.2022, тобто з пропуском строку звернення до суду стосовно позовних вимог про зобов'язання Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за не одержані безоплатні санаторно-курортні путівки за період з 2013 по 2019 роки, оскільки згідно порядку №785 позивач для отримання відповідної грошової компенсації повинен був звернутись з відповідною заявою до відповідача за два роки до такої виплати, однак доказів такого звернення з 2013 року позивачем до суду не надано.
Згідно ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом: подання позовної заяви з зазначенням відомостей, визначених у пунктах 8, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України та її копії відповідно до кількості учасників справи, а також подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено та надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяО.П. Шевчук