Справа № 560/3328/22
іменем України
16 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII в розмірі 60 відсотків суми заробітку з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії усі виплати, зазначені у довідках від 28.01.2022 року № 165-Ф, № 168-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 28 січня 2022 року (дня настання права).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив їй у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Ухвалою суду від 22.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи заперечення позовних вимог, відповідач пояснив, що Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності державним службовцям, якщо вони не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що відсутні підстави для зобов'язання перевести позивача на пенсію державного службовця по інвалідності.
Також у відзиві на позов відповідач просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
За змістом виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0862179 від 14.11.2016 року позивачу з 14.11.2016 року по 01.12.2019 року встановлено другу групу інвалідності.
Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0066372 від 25.09.2019 року позивачу з 25.09.2019 року безтерміново встановлена друга група інвалідності.
На підставі протоколу № 124 від 22.02.2017 року Летичівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу (08.10.1975 року народження) з 14.11.2016 року по 30.11.2019 року призначено пенсію по інвалідності (друга група) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
З 01.12.2019 року позивачу довічно призначено пенсію по інвалідності (друга група) відповідно до Закону № 1058-IV.
27 січня 2022 року позивача відповідно до наказу від 14.01.2022 року № 44-О звільнено з посади державного службовця.
Позивач 28.01.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача, оскільки Законом №889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності.
Про зазначене рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.02.2022 № 2200-0304-8/13539.
Позивач, вважаючи порушеними її права, звернулася в суд з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
Як встановив суд, стаж позивача на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби станом на 01.05.2016 становив понад 10 років. При цьому станом на 01.05.2016 позивач працювала на посаді державної служби та 04.05.2016 їй присвоєно шостий ранг державного службовця. Загальний стаж роботи на посадах державної служби становить понад 20 років.
Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно з статтею 37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 від 13.02.2019.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах Закону №889-VIII не встановлено.
Зважаючи на це, суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість призначення позивачу обраного нею виду пенсії, а також висновок про те, що вона набуде право на пенсію державного службовця лише за умови досягнення пенсійного віку, оскільки відповідна норма не поширюється на інвалідів І та ІІ груп, які вже отримують пенсію по інвалідності.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Із викладеного слідує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.02.2022 є протиправним та його необхідно скасувати.
При цьому листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.02.2022 № 2200-0304-8/13539 позивача лише повідомлено про оскаржене рішення. З урахуванням цього, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ч. 9-12 статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Крім того, для належного захисту порушених прав позивачки необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 28.01.2022 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ - ї групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках від 28.01.2022 №165-Ф та від 28.01.2022 №168-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Переведення позивача на пенсію по інвалідності державного службовця з 28.01.2022 року відповідає змісту частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, так як переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви.
Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 889-VIII звернулася до пенсійного органу 28.01.2022 року, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою.
Щодо пояснень відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено форми довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2, 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, правління Пенсійного фонду України постановою від 17.01.2017 № 1-3, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за № 180/30048 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" затвердила форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII “Про державну службу”, що додаються:
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
-форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Таким чином, позивач разом із заявою подала пенсійному органу належні довідки для призначення пенсії державного службовця по інвалідності.
Щодо клопотання звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання виплати пенсії у межах стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Із зазначеного слідує, що негайно виконуються рішення суду саме про стягнення пенсії, що є вимогою майнового характеру. Однак зобов'язання вчинити дії, в тому числі щодо переведення, перерахунку та виплати пенсії, є вимогою немайнового характеру та, відповідно, не є тотожною за своїм значенням вимозі про стягнення конкретної суми. Рішення суду у цій справі носить саме зобов'язальний характер, а судом не присуджувалась конкретна сума пенсії, яка належить стягненню. Тому відсутні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в частині вимоги про зобов'язання виплатити пенсію у межах стягнення за один місяць.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивачки від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", встановлення судом відсутності підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 01.02.2022 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити і здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 28.01.2022 пенсію державного службовця по інвалідності ІІ - ї групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках від 28.01.2022 №165-Ф та від 28.01.2022 №168-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з урахуванням виплачених сум пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.К. Блонський