Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 травня 2022 року № 520/27693/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), треті особи: третя особа -1 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), третя особа - 2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі по тексту - відповідач, Укртрансбезпека), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа -1, ФОП ОСОБА_2 ), Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа -2, ФОП ОСОБА_3 ) в якому просить суд:
Визнати протиправною та скасувати постанову Слобожанського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті № 001 від 07.12.2021 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 170000,00 грн.;
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ід. код юридичної особи 39816845, юридична адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 24734,69 грн, у тому числі судовий збір у сумі 1700,00 грн, банківської комісії у сумі 34,69 грн та витрати на правову допомогу у сумі 23000,00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що штраф застосовано за відсутності події вчинення правопорушення, адже він не вчиняв перешкод щодо превірки посадовим особам владного суб'єкта, позаяк будь-яка продукція належна ФО-П ОСОБА_1 у нежитлових приміщеннях, що мали бути перевірені 18.11.2021 року за адресою: АДРЕСА_4 , та яка передбачена секторальним планом була відсутня, зокрема і та, що визначена Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 521 від 17.08.2012 р.
Крім того, зазначає, що за відомостями Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг ОСОБА_2 14.05.2021 звернувся до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (УКРПАТЕНТ») про реєстрацію знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (номер заявки m202111390), що свідчить про використання такого знаку суборендарем ФО-П ОСОБА_2 , а не ФО-П ОСОБА_1 .
Також вказує, що повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу ФО-П ОСОБА_1 не направлялось, а тому надати документи щодо оренди приміщень за адресою: АДРЕСА_4 іншими особами - орендарями на час перевірки не виявилось можливим.
Ухвалою судді від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, повідомлений належним чином про відкриття спрощеного провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10.01.2022 року, правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Третя особа -1 направила до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2021ним у ФО-П ОСОБА_1 орендуються нежитлові приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., які розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_4 .
Вказані нежитлові приміщення складаються із кімнати площею 16,5 кв. м, частини іншої кімнати площею 25 кв. м, вбиральні та сходів (допоміжних приміщень) на першому поверсі будинку за вищезазначеною адресою.
У зазначених приміщеннях третьою особою-1 здійснюється підприємницька діяльність з оптової та роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Частина належних йому ТМЦ зберігається за вказаною адресою для подальшого продажу як юридичним, так і фізичним особам.
На всю продукцію він маю первинні фінансово-господарські документи (договори, рахунки, видаткові накладі, ТТН), а також сертифікати, що підтверджують її якість.
Станом на 18.11.2021 за місцем здійснення торговельної діяльності у приміщеннях по АДРЕСА_4 він був відсутній.
Про проведення заходу державного ринкового нагляду як виявилось належної йому продукції за вказаною адресою він дізнався вже після його проведення від орендодавця ФО-П ОСОБА_1 .
Повідомляє про те, що службові особи Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про захід державного ринкового нагляду його не повідомляли, направлення на проведення перевірки він не отримував, будь-які наявні у мене фінансово- господарські документи щодо походження та якості товару вказаними службовими особами у нього не витребовувались.
Підтверджує, що знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстрований у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг саме за ним - ОСОБА_2 . Просив суд задовольнити позовні вимоги позивача.
Третя особа-2, ФОП ОСОБА_3 , надіслав до суду письмові пояснення, в яких підтримав правову позицію позивача у справі та підтримав його позовні вимоги через те, що згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 2 від 24.05.2021 ним у ФО-П ОСОБА_1 орендуються підвальні нежитлові приміщення, загальною площею 23,4 кв. м, розташовані будинку АДРЕСА_4 .
Вказані нежитлові приміщення складаються із кімнати площею 16,3 кв. м та місць загального користування у будинку за вищезазначеною адресою. Зазначені приміщення ним використовуються як складські.
Станом на 18.11.2021 за місцем здійснення торговельної діяльності у приміщеннях по АДРЕСА_4 він був відсутній.
Про проведення заходу державного ринкового нагляду за вказаною адресою він дізнався вже після його проведення від орендодавця ФО-П ОСОБА_1 .
Вказує, що про захід державного ринкового нагляду його не повідомляли, направлення на проведення перевірки він не отримував, будь-які наявні у нього фінансово- господарські документи щодо походження та якості товару перевіряючими витребовувались.
Зазначає, що службові особи Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли усупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України та Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки будь-який захід державного ринкового нагляду повинен проводитись якнайменш у присутності власника перевіряємої продукції за умови його належного повідомлення та складення відповідних документів (зокрема направлення) у чіткій відповідності із діючим законодавством.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.
Згідно копії договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.01.2021 року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_1 отримав у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, площею 93 кв.м., а саме: дві кімнати першого поверху площею 16,5 та 41, 7 кв.м. відповідно, підвальне приміщення площею 16.3 кв.м., а також допоміжні приміщення загального призначення (вбиральня, площею 3,2 кв.м., коридор та сходи, площею 15, 3 кв.м.) у житловому будинку АДРЕСА_4 .
Згідно копії договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.01.2021 р., укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , останньому було передано в суборенду нежитлові приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., зокрема кімнату першого поверху площею 16,5 кв.м., частину кімнати, що має загальну площу 41, 7 кв.м. у обсязі 25 кв.м., а також допоміжні приміщення (вбиральня та сходи) у житловому будинку АДРЕСА_4 .
Як встановлено судом та підтверджено копією витягу з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстрований у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за ОСОБА_2 (дата подання заявки 14.05.2021 р., дата публікації відомостей про заявку та номер бюлетеня - від 27.05.2021 р. №22).
В орендованих позивачем приміщеннях розташований магазин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Крім того, згідно копії договору суборенди нежитлового приміщення № 2 від 24.05.2021 р., укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , останньому було передано в суборенду частину магазину - підвальне приміщення площею 16.3 кв.м., разом із приміщеннями загального користування, а всього площею 23,4 кв.м. у житловому будинку АДРЕСА_4 .
Отже, позивач для здійснення власної торгівельної діяльності використовує лише частину однієї кімнати нежитлового приміщення, площею 16,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 .
Як встановлено судом, згідно копії направлення № 13/28/21 від 11.11.2021 на проведення перевірки посадовим особам владного суб'єкта на підставі наказу від 11.11.2021 року № 830, останнім доручено провести планову перевірку характеристик продукції нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за місцем зберігання продукції, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
З вказаного направлення також вбачається, що підставою для проведення перевірки є виконання секторального плану державного ринкового нагляду Укртрансбезпеки на 2021 рік та виявлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить ризик.
Термін перевірки: з 18.11.2021 р. по 23.11.2021 р.
За місцем торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_1 18 листопада 2021 року за адресою: АДРЕСА_4 службовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено захід державного ринкового нагляду.
За результатами планового заходу було складено акт перевірки характеристик продукції від 19.11.2021 р. № 13/28/21, котрим зафіксовано те, що позивачем ФОП ОСОБА_1 , в порушення вимоги пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України №2735-IV, 18 листопада 2021 року було створена перешкода шляхом недопущення посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд до проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах. Вказаний акт було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку 23.11.2021 року, що підтверджується відповідною поміткою та підписом посадової особи владного суб'єкта на копії екземпляра зазначеного акту.
Також посадовою особою суб'єкта владних повноважень, відповідно до акту перевірки характеристик продукції від 19.11.2021 р. № 13/28/21, був складений протокол №1 від 19.11.2021 року про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» відносно позивача про створення ним перешкод шляхом недопущення посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд до проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах.
Начальником управління ОСОБА_5 було підписано листа, складеного ОСОБА_6 листа № 97717/28-1/24-21 від 19.11.2021 р. «Щодо надання матеріалів перевірки», яким позивача повідомлено, що оскільки ним була створена перешкода шляхом недопущення посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд до проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, що зафіксовано актом перевірки характеристик продукції від 19.11.2021 р. № 13/28/21 та складеним протоколом №1 від 19.11.2021 року про виявлення порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», то розгляд справи про накладення штрафу, відповідно до статі 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» буде розглядатись 07.12.2021 року (з 10 по 12 годину) в приміщені публічного органу.
06.12.2021 року представником позивача на і'мя начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки було подано зауваження на акт перевірки характеристик продукції від 19.11.2021 р. № 13/28/21 з копіями наступних документів:
- договору оренди нежитлового приміщення №2 від 01.01.2021 року;
- договору суборенди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2021 року;
- договору суборенди нежитлового приміщення №2 від 24.05.2021 року;
- витягу з державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за заявкою m202111390;
- товарних чеків та видаткових накладних на 16 аркушах.
07.12.2021 року начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки було прийнято оскаржувану постанову № 001 від 07.12.2021 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 170000,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 11 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Так, секторальний план державного ринкового нагляду Укртрансбезпеки на 2021 рік містить у плані здійснення ринкового нагляду найменування виду продукції, що підлягає ринковому нагляду, зокрема, «Колісні транспортні засоби, нові частини та обладнання, які можуть бути встановленні та/ або використані на колісних транспортних засобах».
Дослідивши копії видаткових накладних та товарних чеків, долучених позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що будь-яка продукція належна ФО-П ОСОБА_1 у нежитлових приміщеннях у день проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_4 , передбачена секторальним планом була відсутня, зокрема й та, яка визначена Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 521 від 17.08.2012.
Тому, суд погоджується із твердженням позивача, що, враховуючи відсутність належної ФО-П ОСОБА_1 продукції, визначеної у секторальному плані ринкового нагляду за місцем здійснення торговельної діяльності, останнім правомірно було прийнято рішення про відмову у допуску посадових осіб Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до проведення перевірки.
Належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів наявності у позивача продукції, яка передбачена Секторальним планом державного ринкового нагляду Укртрансбезпеки на 2021 рік матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті.
У відповідності до п. 3 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Згідно п. 5 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 6 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
У відповідності до п. 11 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
Згідно до п. 1 ст. 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем на вимогу суду (ухвала від 28.12.2021 р.) не надано, а судом під час розгляду справи не добуто копії наказу, що містить предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція, яка підлягає перевірці.
Відповідно до п. 2 ст. 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У відповідності до п. «в» ч. 3 ст. 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у направленні на проведення перевірки зазначаються предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції).
В порушення вимог п. «в» ч. 3 ст. 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» направлення на проведення перевірки № 13/28/21 від 11.11.2021 не містить передбачені законом відомості щодо предмету перевірки, тобто виду (типу), категорії та/або групи продукції, що потребувала такої перевірки.
Згідно ч.3 п.1 ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів.
Відповідно до п.1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до п.3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи позивач не є особою, уповноваженою на представництво інтересів третіх осіб у справі - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , котрий є власником знаку для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та суборендарем частини приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , котрий також є суборендарем частини приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Отже, отримувати направлення та допускати у приміщення магазину «Bus pro», який перебуває у користуванні декількох осіб без законного на те уповноваження та до здійснення перевірки продукції, яка позивачу не належить, останній не мав законного права, а тому такий не допуск не може вважатися перешкоджанням до проведення планової перевірки.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що спроби посадових осіб відповідача вручити направлення на проведення перевірки неуповноваженій позивачем особі є таким, що суперечить ст. 237 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріалами справи доведено, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк під час реалізації управлінської функції контролю не створив належних умов під час проведення планової перевірки, що створило умови недопуску посадових осіб до її проведення за наявності законних на те підстав, що призвело до незаконного застосування штрафу.
Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права заявника у сфері публічних правовідносин знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.
Відносно заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 23000, 00 грн. суд відзначає наступне.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України ).
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).
За приписами ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст.134 КАС України).
Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, має визначатися згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та підтверджуватися доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Тобто, договором про надання правової допомоги має бути визначено вартість робіт (послуг) адвоката.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат представником позивача надані до суду копії:
- ордеру на надання правової допомоги серії АХ № 1060339 від 20.12.2021, згідно з яким адвокат Терпелюк Є.В. був уповноважена на представництво у даній справі;
- попереднього розрахунку вартості витрат на професійну правничу допомогу від 21.12.2021 року.
З поданого представником позивача попереднього розрахунку вартості витрат на професійну правничу допомогу від 21.12.2021 року детальний опис послуг з професійної правничої допомоги складається з:
1. попередній аналіз документів, формування письмових та електронних доказів у справі, їх попередня досудова оцінка на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судової практики (правових висновків Верховного Суду) формування правової позиції у справі, підготовка адміністративного позову - вартість за 1 годину - 1000, 00 грн.; кількість годин - 15; вартість послуг - 15000, 00 грн.
2. підготовка відповіді на відзив - вартість за 1 годину - 1000, 00 грн.; кількість годин - 2; вартість послуг - 2000, 00 грн.
3. підготовка заяви та документів для постановлення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу - вартість за 1 годину - 1000, 00 грн.; кількість годин - 1; вартість послуг - 1000, 00 грн.
4. забезпечення представництва інтересів у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, враховуючи час очікування у разі початку розгляду судом справи із запізненням - вартість за 1 годину - 1000, 00 грн.; кількість годин - 5; вартість послуг - 5000, 00 грн.
Суд відзначає, що позаяк справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та документами по суті такої справи є лише позов та відзив, то підготовка відповіді на відзив, підготовка заяви та документів для постановлення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, забезпечення представництва інтересів у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції, враховуючи час очікування у разі початку розгляду судом справи із запізненням не знаходять свого підтвердження, а відтак у задоволенні вказаних витрат слід відмовити.
Суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що адвокатом не наведено причинно-наслідкового зв'язку між тим, яким чином вказані в акті дії адвоката з консультування та узгодження правової позиції пов'язані та вплинули на хід розгляду справи, зокрема, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів.
Відтак, з урахуванням викладеного, зазначену вище послугу не можна вважати неминучою та такою, що пов'язана та вплинула на хід розгляду справи.
З огляду на вказане, а також враховуючи часткову недоведеність зв'язку витрат з ходом розгляду справи, про що зазначено вище, суд вважає підтвердженими витрати на правову допомогу в суді першої інстанції, що підлягають сплаті позивачем, в сумі 15000,00 грн.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), треті особи: третя особа -1 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), третя особа- 2 - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчука А.О. № 001 від 07.12.2021 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 170000,00 грн.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в сумі 1700, 00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму витрат на правову допомогу у розмірі 15000, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 19.05.2022 року.
Суддя Бадюков Ю.В.