19 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17122/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 листопада 2021 року № 00084820705 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 12,25 грн та № 00084810705 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 10000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем протиправно проведено фактичну перевірку, адже наказ ГУ ДПС у Полтавській області на її проведення винесено без належних дійсних та фактичних підстав, та необхідності здійснення податкового контролю за діяльністю позивача у формі фактичної перевірки. На думку позивача, внаслідок проведення незаконної перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, як стверджував позивач, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року заперечення Головного управління ДПС у Полтавській області проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що проведена фактична перевірка позивача за місцем провадження діяльності, а саме: у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому ПК України порядку. За результатами фактичної перевірки складено акт, в якому зафіксовано порушення позивачем: вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, а саме реалізовано пляшку пива "Вид", 0,5 л по ціні 24,50 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій; вимоги частини дванадцятої статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у зв'язку з реалізацією алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: 27.02.2021 2 пляшки вина ігристого за ціною 101,30 грн на загальну суму 202,60 грн та 30.06.2021 шампанського за ціною 89,00 грн, тоді як мінімальна роздрібна ціна на даний вид товару станом на момент реалізації становила 109,00 грн. Всього за період з 30.01.2021 по 25.07.2021 реалізовано алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни, на загальну ціну 3347,50 грн. Твердження позивача про неможливість проведення фактичної перевірки за минулий період спростовується вимогами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Відтак, спірні податкові повідомлення-рішення винесені правомірно /а.с. 49-51/.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем у відзиві не спростовано заявленого позивачем доводу щодо відсутності підстав для проведення фактичної перевірки діяльності позивача /а.с.63-67/.
Відповідач своїм правом на надання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець за зареєстрованими видами діяльності, зокрема: 47.11 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний)" /а.с. 21-22/.
Наказом Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" №2593-П від 27 жовтня 2021 року з метою контролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України наказано провести з 03 листопада 2021 року фактичну перевірку тривалістю 10 діб платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності: магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 28.08.2020 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку /а.с. 23, зв.а.с. 54/.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 та пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" №2593-П від 27 жовтня 2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області видані направлення на перевірку №3824 та №3826 від 27 жовтня 2021 року про проведення з 28 жовтня 2021 року фактичної перевірки позивача за місцем фактичного провадження діяльності /а.с. 55/.
Зі змісту вказаних направлень слідує, що продавцю, як особі, що провадила розрахунки в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за вказаною вище адресою, пред'явлено службові посвідчення та зазначені вище направлення на проведення перевірки, а також вручено копію наказу №2593-П від 27 жовтня 2021 року про проведення фактичної перевірки 03 листопада 2021 року, що підтверджується її особистими підписами в цих направленнях.
За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки №8668/16/31/РРО/ НОМЕР_1 від 28 жовтня 2021 року (надалі по тексту - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:
п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 № 265/95-ВР в редакції Закону України від 01.06.2000 №1776-ІІІ із змінами та доповненнями - не забезпечено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, а саме реалізовано пляшку пива «Вид» 0,5 л по ціні 24,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.
частини 12 ст. 18 Закону № 481 та Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (із змінами та доповненнями) - згідно наданих до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, що містяться на контрольній стрічці, в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, зокрема:
- 27.02.2021 реалізовано 2 пляшки вина ігристого «Vila Krim» по ціні 101,30 грн на загальну суму 202,60 грн (фіскальний чек № 34870 від 27.02.2021);
- 30.06.2021 реалізовано шампанського «Ореанда» голд по ціні 89,00 грн (фіскальний чек №38696 від 30.06.2021).
Всього за період з 30.01.2021 по 25.07.2021 реалізовано алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж встановлені роздрібні ціни на такі напої, на загальну суму 3347,50 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2021 року: №00084810705, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у сумі 10000,00 грн, а також №00084820705, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 12,25 грн /а.с. 52-54/.
Не погодившись із такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року N 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 ПК України).
Пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України /далі - ПК України/ установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім зокрема, фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Як підстава для проведення перевірки у наказі від 02 листопада 2021 року №2655-п зазначені п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Аналіз наведених законодавчих положень свідчить про те, що наказ про проведення перевірки прийнято відповідачем на підставі та у спосіб, передбачений законом та з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Наказ на проведення перевірки позивачем не оскаржується, а тому його правомірність не піддається сумніву.
Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. п. 80.2.5 ПК України).
Системний аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами - лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
У даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, встановленою в постанові Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі N 140/14625/20.
Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до доповідної записки №8617/16-31-07-05-09 від 27 жовтня 2021 року щодо магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що розташований за адресою: м. Горішні Плавні, с. Дмитрівка, вул. Шевченка, буд.27/А, проведено аналіз господарської діяльності такого платника, що стало підставою для призначення фактичної перевірки наказом Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" №2593-П від 27 жовтня 2021 року, який винесений з метою контролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій та на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а тому суд відхиляє як безпідставний довід позивача про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом.
Також судовим розглядом встановлено, що продавцю, як особі, що провадила розрахунки в магазині “Оптовичок” за вказаною вище адресою, пред'явлено службові посвідчення та зазначені вище направлення на проведення перевірки, а також вручено копію наказу №2593-П від 27 жовтня 2021 року про проведення фактичної перевірки 28 жовтня 2021 року підтверджується її особистими підписами в направленнях на перевірку /а.с. 54-55/.
Заперечень щодо допуску до перевірки та підстав проведення перевірки під час здійснення такої перевірки не надходило.
Відтак, судом встановлено, що позивачем фактично допущено посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки, яка проводилась без зауважень щодо неможливості проведення такої перевірки. Фактична перевірка позивача реально проведена та за її результатами складено акт (довідку) фактичної перевірки №86686/16/31/РРО/ НОМЕР_1 від 28 жовтня 2021 року.
Відтак, позов спрямований на оскарження податкових повідомлень-рішень з підстав протиправності перевірки може бути задоволений лише в тому разі, якщо не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є податкове повідомлення-рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.02.2019 року по справі N 820/5481/17.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у Полтавській області як на момент проведення перевірки позивача, так і на момент винесення оскаржуваного рішення мало повноваження та підстави на проведення такої перевірки.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про протиправність проведення фактичної перевірки, як підстави скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Посилання позивача на призначення та проведення фактичної перевірки за період діяльності з 28.08.2020 по дату закінчення перевірки як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд також відхиляє, оскільки наказ Головного управління ДПС у Полтавській області "Про проведення фактичної перевірки" №2593-П від 27 жовтня 2021 року позивачем не оскаржувався та є чинним.
Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.
Наказом Мінфіну від 08.10.2012 року N 1057 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби.
За п. 1.2 Вимог контрольно-звітна інформація - інформація, яку необхідно передавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку згідно з пунктом 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно п. 3.1.2 Вимог РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звiтної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).
Система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - система, призначена для збору даних РРО до бази даних системи обліку даних РРО, для реалізації якої використовується зазначена технологія (п. 1.2 Порядку).
Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють КСЕФ, та/або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні забезпечити передачу до сервера обробки інформації електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані (п. 1.5 Порядку).
СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП (п. 2.2 Порядку).
За ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 73 КАС України).
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 КАС України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 КАС України).
Таким чином, системи зберігання і збору даних РРО, фіскальний номер 3000094888, який зареєстрований та використовує позивач за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, с. Дмитрівка, вул. Шевченка , буд. 27/А, магазин "Оптовичок", зокрема за період з 30.01.2021 року по 25.07.2021 року підтверджують роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни.
Судом врахована правова позиція Верховного суду в постанові від 28.02.2019 року у справі N 822/1310/17.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР /далі - Закон №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Частиною дванадцятою статті 18 Закону №481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” №957 від 30 жовтня 2008 року установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Так, у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 748) встановлено, що для товару “Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об'ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л” мінімальна роздрібна ціна становить 109 гривень.
Таким чином, мінімальна роздрібна ціна шампанського та вина ігристого складає: 109 грн за пляшку.
Під час проведення фактичної перевірки відповідачем встановлений факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімальні, встановлені вимогами постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957, а саме згідно почекової інформації за 27.02.2021 встановлено факт реалізації вина ігристого “Vila Krim”, у кількості 2 пляшок по ціні 101,30 грн за пляшку, на загальну суму 202,60 грн, код УКТЗЕД 2204109800, фіскальний чек №34870 від 27 лютого 2021 року; 30.06.2021 року реалізовано шампанське "Ореанда" голд по ціні 89,00 грн (фіскальний чек №38696 від 30.06.2021 року). Всього за період з 30.01.2021 року по 25.07.2021 року реалізовано алкогольних напоїв, за цінами нижчими ніж встановлені роздрібні ціни на такі напої, на загальну суму 3347,50 грн.
В той же час, позивачем в позовній заяві не було зазначено жодних аргументів в спростування виявлених порушень в частині реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за мінімальні.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 18 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Зі змісту наведених норм вбачається, що роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, є підставою для притягнення суб'єктів господарювання до фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
З огляду на встановлений судом факт порушення позивачем вимоги частини дванадцятої статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” №957 від 30 жовтня 2008 року при здійсненні в період з 30 січня 2021 року по 25 липня 2021 року роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, суд доходить висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Суд ще раз звертає увагу, що довід про безпідставність висновків відповідача про допущення порушення вимоги частини дванадцятої статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” №957 від 30 жовтня 2008 року під час судового розгляду позивачем не заявлявся та на спростування допущення ним таких порушень відповідних доказів позивачем не надано.
Як наслідок, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 №00084810705 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 10000,00 грн.
В свою чергу, стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 №00084820705 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 12,25 грн у зв'язку з порушенням в частині незабезпечення позивачем проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, а саме реалізовано пляшку пива "Вид", 0,5 л по ціні 24,50 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР (тут і надалі - в редакції Закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», чинний з 01 серпня 2020 року, далі Закон №128-IX), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Як визначено статтею 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Як було зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням від 12 листопада 2021 року №00084820705 до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Суд звертає увагу, що штрафну санкцію до позивача застосовано у зв'язку із тим, що під час проведення контрольної розрахункової операції розрахунковий документ не було видано.
Натомість суд наголошує, що і сам факт реалізації пляшки пива "Вид", 0,5 л по ціні 24,50 грн відповідачем належним чином не підтверджений.
В свою чергу, як і додаток до акту перевірки "Опис грошових коштів", так і денний Х-звіт від 28.10.2021 містять ідентичні відомості стосовно готівки, наявної у відповідній касі, а саме 532,30 грн /а.с. 57/.
Оскільки сума коштів, яка зазначена в денному Х-звіті від 28.10.2021 (532,30 грн) збігається із сумою коштів зазначеною в Описі грошових коштів від 28.10.2021 (532,30 грн), який складений продавцем в присутності перевіряючих та є додатком до акту перевірки, то це свідчить, що всі товари, які було реалізовано та кошти за які було отримано в якості оплати за товар було проведено через реєстратор розрахункових операцій. Відтак, твердження відповідача про "не забезпечення позивачем проведення розрахункової операції через РРО при продажу пива "Bud" 0,5л по ціні 24,50 грн" жодним чином не підтверджено.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження реалізації позивачем пляшки пива "Вид", 0,5 л по ціні 24,50 грн без застосування реєстратора розрахункових операцій відповідачем суду не надано.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2021 року №00084820705.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись з позовом до суду, позивач за позовні вимоги майнового характеру сплатив судовий збір у сумі 1816,00 грн, що підтверджуються квитанціями від 07 грудня 2021 року № 483 та від 09 грудня 2021 року №57 /а.с.37-38/ по 908,00 грн кожна. У зв'язку із частковим задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених вимог 908,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП: 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 листопада 2021 року № 00084820705 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 12,25 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський