18 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7355/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Клочка К.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є. Б., головуючого у справі №440/7355/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лікарсько-консультативної комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", виконуючої обов'язки директора Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
2.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Лікарсько-консультативної комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", виконуючої обов'язки директора Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни, яка виразилася у відмові в направленні заяви від 08.04.2021 щодо надання письмового висновку Лікарсько-консультативної комісії про те, що син позивача - ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення 6-річного віку;
- зобов'язати Лікарсько-консультативну комісію Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" розглянути заяву від 08.04.2021 по суті на засіданні комісії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Однак постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 скасовано, а справу №440/7355/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Удовіченка С.О. від 06.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7355/21 із призначенням її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.10.2021.
18.10.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченка С.О. від розгляду справи № 440/7355/21.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 заяву ОСОБА_1 про відвід судді головуючого Удовіченка С.О. від розгляду справи №440/7355/21 задоволено. Адміністративну справу №440/7355/21 передано для здійснення перерозподілу з урахуванням приписів статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 №18 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/7355/21, за результатами якого справу передано судді Супруну Є.Б.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. від 29.10.2021 вищезазначену справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
16.05.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 10.05.2022 про відвід судді Супруна Є.Б. у цій справі.
В обгрунтування заяви заявник вказує на обставини тривалого зволікання суддею Супруном Є.Б. із прийняттям рішення у справі. На думку заявниці, вказана бездіяльність зумовлена корупційною складовою, яка грає на користь відповідачів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року для вирішення питання про відвід судді Супруна Є.Б. заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2022 року заяву про відвід розподілено судді Полтавського окружного адміністративного суду Клочку К.І.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Оскільки заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, то її розгляд здійснюватиметься судом у порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку мотивам заявленого відводу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частинами першою та другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Як свідчить зміст заяви ОСОБА_1 , мотиви заявленого відводу зводяться до обставин тривалого розгляду справи №440/7355/21 суддею Супруном Є.Б.
Разом з тим, наведені позивачем у заяві про відвід мотиви не відносяться до визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу (самовідводу) судді та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Супруна Є.Б.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/7355/21 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Супруна Євгенія Борисовича, головуючого у справі №440/7355/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лікарсько-консультативної комісії Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", виконуючої обов'язки директора Комунального підприємства "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" Карпової Юлії Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К.І. Клочко