Справа № 420/131/22
19 травня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (вул.Косовська, буд.2-д, м. Одеса, 65074, ЄДРПОУ 25830731) до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти Василя Ігоровича (вул. Розумовська, буд. 37, м. Одеса, 65091), третя особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування постанови
До Одеського окружного адміністративного суду 04 січня 2022 року надійшла позовна заява Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти Василя Ігоровича, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанов у виконавчому провадженні №65952713 про накладення штрафів у розмірі 5100 грн та 10200 грн від 21.09.2021 року та 06.12.2021 року відповідно.
Позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради обґрунтовує тим, що постановою №65952713 від 06.12.2021 за повторне невиконання рішення суду на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн. Із встановленої частини постанови, боржнику стало відомо про накладення на нього, постановою від 21.09.2021 року першого штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. Зазначає, що на адресу позивача не надходило жодних процесуальних документів від відповідача, щодо неналежного та своєчасного виконання рішення суду. Постанови ухвалювалися без необхідних доказів про невиконання судового рішення, або за відсутності доказів невиконання судового рішення без поважних причин.
Вважаючи зазначені постанови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 10.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків недоліки позовної заяви та зазначено, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з зазначенням:
1. обґрунтуванням пропущеного строку звернення до суду;
2. ціни позову;
3. доказів сплати судового збору;
4. наданням копії оскаржуваної постанови від 21.09.2021;
5. уточненням інформації щодо відповідача;
6. підтвердженням про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою судді від 25.04.2022 року позивачу було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем не наведено належного обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до суду, не надано підтвердженням про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, не надано копії оскаржуваної постанови від 21.09.2021.
17 травня 2022 року до суду (вх..№ ЕП/13466/22) надійшла заява позивача «щодо виконання ухвали від 25.04.2022 та поновлення строку для звернення до суду». В зазначеній заяві та долученої до неї позовної заяви позивач зазначив, що іншого позову до того ж самого відповідача з тих же самих підстав ним не подано, причини відсутності у нього оригіналу чи копії оскаржуваної постанови ним наведені в самому позові, та щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивач посилається на складну епідеміологічну ситуацію, що склалася в Одеській області наприкінці 2021 року - початку 2022 року та як наслідок значну обмеженість робочого ресурсу Управління.
За таких обставин, позивач вважає, що строк на звернення до суду пропущено ним з поважних причин та просить поновити цей строк.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі «Gradescolo S.R.L. проти Молдови» Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд враховує, що відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Проте, посилання позивача на епідеміологічну ситуацію в Одеській області суд вважає абстрактними та не обґрунтованими, їх істотність і суттєвість жодним чином не підтверджуються.
Суд підкреслює, що обмеженість робочого ресурсу позивача, про яке йдеться у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.72-79 КАС України.
Інших обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином, позивачем не зазначено.
Отже, наведені позивачем у заяві причини пропуску строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, із матеріалів заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду судом не встановлено будь-яких інших переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, проаналізувавши матеріали цієї заяви, прийнявши до уваги, що пропущений строк звернення до суду є значним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку на звернення до суду та задоволення заяви про поновлення цього строку, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку звернення, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Проте, наведені позивачем обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем значно пропущено строк звернення до суду, а у клопотанні про поновлення строку звернення ним не наведено жодних обставин на підтвердження поважності причин його пропуску, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суддя
Визнати неповажними підстави пропущеного строку звернення до суду Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
В задоволенні заяви Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Косюти Василя Ігоровича, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови - повернути позивачу разом із усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали разом із позовною заявою і доданими до неї документами надіслати позивачу.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА