Справа № 466/2770/22
Провадження № 1-кс/466/637/22
іменем України
10 травня 2022 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження:
прокурор Галицької окружної
прокуратури м. Львова ОСОБА_3
слідчий слідчого відділення ВП № 1
ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4
захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5
підозрюваний ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно,-
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, інваліда 2-ї групи, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380000401 від 08 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
встановив:
10.05.2022 року слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням погоджене з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141380000401 від 08 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
В обґрунтування клопотання посилаються на наступне,
ОСОБА_6 в квітні 2022 року (точніший час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у підвалі, що за адресою: м.Львів, вул. Богдана Хмельницького, 85 знайшов (чим вчинив незаконне придбання) шістдесят патронів калібром 7,62х39 мм які в подальшому незаконно переніс та незаконно зберігав у квартирі за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
09.05.2022 року під час проведення невідкладного обшуку на підставі постанови старшого слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , працівниками поліції у трьох картонних коробках на столі, розташованому у прихожій кімнаті, виявлено вказані вище шістдесят патронів.
Відповідно до висновку експерта Львівського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/114-22/6553-БЛ від 09.05.2022 року, шістдесят патронів а саме патрони калібром 7,62 мм до автоматів системи Калашникова та його модифікацій (АК, АКМ, АКМС), самозарядних карабінів СКС, ручних кулеметів (РПК, РПКС), які вилучені 08.05.2022 року під час проведення обшуку за вище вказаною адресою, належать до боєприпасів промислового виготовлення до військової вогнепальної нарізної зброї, які придатні до стрільби.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному поводженні з бойовими припасами, тобто у незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
09.05.2022 ОСОБА_6 , 00:52 год. затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.
09.05.2022 слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 ЛРУП №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.05.2022; протоколом проведення невідкладного обшуку за адресою проживання ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , висновком експерта за результатами проведення експертизи №СЕ-19/114-22/6553-БЛ від 09.05.2022.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 не заперечував проти клопотання.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечив, просив обрати міру запобіжного заходу не пов'язану із триманням під вартою, застосувати домашній арешт або у випадку неможливості обрання більш м'якого запобіжного заходу визначити менший розмір застави, долучив до матеріалів копії документів.
Дослідивши матеріали, що подані слідчим, заслухавши думку прокурора в підтримку клопотання, пояснення підозрюваного, думку захисника, за результатами розгляду клопотання в судовому засіданні суд дійшов висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено у ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину та відповіднодо ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією ч.1 ст.263 КК України передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, підозрюваний є особою, яка обізнана із можливою мірою покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, а також підозрюваний офіційно не працевлаштований, розлучений, не має на своєму утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей або осіб похилого віку чи інвалідів, що свідчить про відсутність міцних соціально стримуючих факторів, які б створювали перешкоди для переховування від органу досудового розслідування.
Вказане свідчить про те, що підозрюваний не бажає ставати на шлях виправлення, як спосіб життя свідомо обрав злочинний шлях, тому при обранні більш м'якого запобіжного заходу, існує високий ризик вчинення ним нових злочинів та продовження переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до п. «С» ч.І ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність достатніх підстав вважати, що дана особа яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину буде намагатися ухилятися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень, або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність.
У відповідності до п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «застосування тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Тому, жоден більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України не забезпечить належну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних рішень, та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи викладене, є підстави вважати про необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Підозрюваному інші більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому необхідно застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість злочину необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 177, 193, 194, 196, 197 КПК України,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 99 240 гривень.
Строк дії ухвали становить шістдесят діб з 10.05.2022 року по 08.07.2022 року включно.
У випадку внесення підозрюваним застави, покласти на нього наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора, слідчого судді та в подальшому до суду;
2) не відлучатися за межі м. Львова, без дозволу слідчого СВ ВП№1 ЛРУП№1 ГУ НП у Львівській області, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
6) не вчиняти інших кримінальних правопорушень передбачених КК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження .
Копію ухвали направити до державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» - для виконання.
Повний текст ухвали складено 11 травня 2022 року.
Слідчий суддяОСОБА_1