465/4439/21
3/465/21/22
Іменем України
19.05.2022 року Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст.130 КУпАП, -
Судом встановлено, що 26.05.2021 року о 23:50 год. у м. Львові по вул. Ак. Сахарова, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Q7 д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна шкірного забарвлення покриву обличчя, повторно протягом року. Від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з допомогою алкотестеру Drager та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 на судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
Відтак приходжу до переконання про можливість завершення розгляду справи у відсутності правопорушника, на підставі наявних у справі доказів.
В матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків. У поясненнях свідки зазначили, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з допомогою алкотестеру Drager та у медичному закладі.
У матеріалах справи наявна довідка від 28.05.2021 року, згідно з якою ОСОБА_1 01.04.2021 року Личаківським районним судом м. Львова притягувався до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення 12.01.2021 року, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Дана довідка підтверджує те, що ОСОБА_1 дійсно повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вищевказаного адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №014574 від 27.05.2021 року, поясненнями свідків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії правопорушника ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.130 КУпАП.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП доведена повністю.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 2 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю. Саме тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
У відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий Збір», з правопорушника у дохід Держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі передбаченому п.5 ч.2 ст.4. цього Закону.
З наведених міркувань, керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі гривень) грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість гривень) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Мартьянова С.М.