Справа № 450/81/22 Провадження № 2/450/35/22
"10" травня 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Оленич О.І.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою представника позивачки адвоката Жиравецького Тараса Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Жиравецький Т.М., звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Позовні вимоги обґрунтовує наступним. Позивач є власником транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4, д.н.з НОМЕР_1 , рік випуску 2017. Зазначає, що 08.07.2021 року о 14 год. 15. хв на автодорозі Львів - Пустомити - Меденичі, 12 км + 977 м за участю її транспортного засобу відбулося ДТП, внаслідок якого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.08.2021 року винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_4 , який керував автомобілем Volkswagen Tiguan, без номерного знака, VIN код НОМЕР_2 , та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На момент скоєння ДТП транспортний засіб позивачки був застрахований у ПрАТ «СК «Уніка» згідно страхового полісу №203158714, а автомобіль винуватця ДТП ОСОБА_4 в ТДВ «СК «МОТОР - ГАРАНТ» згідно страхового полісу АР-1062515.
Позивачка звернулася до ПрАТ «СК «Уніка» з заявою про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 014074/4605/0000328 та в подальшому такій справі був присвоєний №00442612. Згідно Звіту №19191 від 16.08.2021 року про оцінку автомобіля Suzuki New SX4, д.н.з НОМЕР_1 , складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту автомобіля від виявлених при оцінці пошкоджень з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля становить 341949,91 грн. та включає: 55680,00 грн (вартість ремонтного відновлення), 28076,87 грн. (сумарна вартість матеріалів) та 258193,04 грн. (складові автомобіля, що підлягають заміні). Ринкова вартість автомобіля Suzuki New SX4, д.н.з НОМЕР_1 , станом на 08.07.2021 року до моменту ДТП становить 414949,36 грн. Таким чином, вартість ремонту транспортного засобу перевищила 75% від його вартості, що згідно п. 1.1.10 Договору є конструктивною загибеллю, а ремонт такого транспортного засобу не ліквідний. Так, згідно проведеної ремонтної калькуляції №00442612 від 16.08.2021 року сума завданих збитків оцінена в 414949,36 грн. Згідно п. 8.2.2 Договору залишки пошкодженого транспортного засобу Suzuki New SX4, д.н.з НОМЕР_1 , за згодою позивачки були продані на онлайн - аукціоні «Аudatex» за суму 251300,00 грн. особі, яка запропонувала найвищу ціну пошкодженого транспортного засобу. Відповідно страхове відшкодування становить 163649,36 грн. ПрАТ «СК «Уніка» сплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 118649,36 грн., вираховуючи безумовну франшизу 45000,00 грн., передбачену в страховому полісі №203158714. Для виплати ліміту страхового відшкодування в межах 130000,00 грн. згідно полісу ОССЦПВ відповідача, позивач звернулася до ТДВ «СК «МОТОР - ГАРАНТ», яка виплатила їй 11350,64 грн. - залишок ліміту страхового відшкодування. Таким чином залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 33649,36 грн. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 , як винуватця ДТП.
Також, представник позивача у позовній заяві зазначає, що пошкодження автомобіля позивача, внаслідок якого автомобіль став у непридатному до експлуатації стані, завдало позивачці моральних страждань та переживань, порушило її душевну рівновагу у зв'язку з ДТП та негативно позначилося на всіх членах сім'ї позивачки, порушило звичний спосіб її життя, вона запізнювалась, змушена була користуватися громадським транспортом та таксі, стало менше часу на здоровий сон, сім'ю та інші справи. У позивачки з'явилася нервозність та дратівливість, які їй непритаманні. Наголошує, що завдана моральна шкода полягає не лише в душевних стражданнях щодо знищеного майна, але й щодо її сина, який на момент ДТП перебував в автомобілі. З врахуванням поданих письмових пояснень у відповідь на письмові пояснення відповідача, зазначає, що позивач була не лише номінальним власником, але й фактичним користувачем знищеного транспортного засобу. Зважаючи на стан її здоров'я та устрій життя, який був до події ДТП, автомобіль став основним засобом пересування позивачки містом, важливою частиною її звичайного життя. Знищення автомобіля призвело до необхідності купівлі нового автомобіля та здійснювати дії щодо його оформлення та ремонту, що поклало на неї додатковий тягар. Виходячи з характеру та ступеня страждань, завдану внаслідок ДТП моральну шкоду оцінює в розмірі 60000,00 грн., які просить суд стягнути з відповідача, а також просить вирішити питання судових витрат.
В судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Завада Т.Р., заявлені позовні вимоги підтримали, просять такі задоволити, з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Позиція відповідача: представник відповідача, адвокат Манукян М.А. скерувала до суду письмові пояснення по справі. Зазначає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди відповідач визнає. Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 60000,00 грн. заперечує, вважає таку вимогу позивача безпідставною, оскільки наведені у позовній заяві обставини щодо стану здоров'я позивачки не перебувають у причинно - наслідковому зв'язку з подіями ДТП та не підтверджуються доказами у справі. Також позивачем не додано медичних документів, які підтверджують погіршення стану здоров'я, порушення сну чи інші фізичні / душевні страждання, які зазнала позивач після ДПТ за участі відповідача. Вказує, що позивачем не надано підтверджуючих документів, які свідчать про рівень її доходів та які б обгрунтовували твердження позивача щодо витрачання всіх її заощаджень на купівлю автомобіля. Звертає увагу суду, що позивачем в короткі строки було отримано страхове відшкодування та відчужено автомобіль, що дало можливість отримати грошові кошти у розмірі, що становить 91 % повної вартості автомобіля. Відповідач жодним чином не перешкоджав процедурі отримання позивачем страхового відшкодування, свою вину під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення визнав повністю, чим прискорив процедуру отримання страхового відшкодування. Для врегулювання спору у позасудовому порядку щодо завданої матеріальної шкоди позивач до відповідача не зверталася, хоча останній свого обов'язку по відшкодуванню матеріальної шкоди не заперечує. Відповідно відповідач жодних неправомірних дій, які б прямо заподіяли моральну шкоду позивачу не вчинив. Також вважає суму заявленої моральної шкоди 60000,00 грн. не обґрунтованою, та такою, що фактично вдвічі перевищує вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди. За таких обставин не заперечує щодо задоволення позовних вимог лише в частині стягнення матеріальної шкоди.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача, адвокат Манукян М.А., позовні вимоги визнала частково, лише в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДПТ. У задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди просить відмовити з підстав, викладених у письмових поясненнях по справі.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
12.01.2022 року запит щодо доступу до персональних даних; 08.02.2022 року відповідь на запит щодо доступу до персональних даних; 08.02.2022 року ухвала суду про відкриття провадження; 25.03.2022 року ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 27.04.2022 року письмові пояснення представника відповідача по справі; 05.05.2022 року письмові пояснення представника позивача.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом встановлено що 08.07.2021 року о 14 год. 15 хв. на автодорозі Львів - Пустомити - Мединичі 12 км + 977 м відбулася дорожньо - транспортна пригода. Як вбачається з постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.08.2021 року по справі №450/3066/21, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем Volkswagen Tiguan, без номерного знака, VIN код НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki New SX4, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався попереду, після чого здійснив зіткнення в подальшому з автомобілем Fiat Scudo, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який зупинився попереду, після чого автомобіль Fiat Scudo здійснив зіткнення з автомобілем Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який зупинився попереду. Внаслідок ДПТ автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. Такими діями ОСОБА_4 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР.
Вищевказаною постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.08.2021 року по справі №450/3066/21, водій ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу. Вказана постанова не оскаржувалася і набрала законної сили 31.08.2021 року.
За ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Встановлено, що позивач була власником транспортного засобу марки Suzuki модель New SX4, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 .
Згідно із полісом №203158714 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.03.2021 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка», Сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №014074/4605/0000328 від 15.03.2021 року.
Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Tiguan, без номерного знака, VIN код НОМЕР_2 , ОСОБА_4 застрахована в ТДВ «СК «МОТОР - ГАРАНТ» згідно полісу АР-1062515.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
08.07.2021 року позивач звернулася до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою №00442612 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №014074/4605/0000328 від 15.03.2021 року.
Встановлено, що внаслідок зазначеного ДТП автомобіль Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, що підтверджується Звітом №19191 про оцінку автомобіля, складеним 16.08.2021 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , ремонтною калькуляцією №00442612 від 16.08.2021 року, протоколом огляду транспортного засобу від 16.07.2021 року та від 23.07.2021 року, згідно з якими вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля, становить 341949,91 грн; ринкова вартість автомобіля Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 414949,36 грн.
Згідно укладеного Договору КАСКО №014074/4605/0000328 від 15.03.2021 року, у випадку коли вартість ремонту транспортного засобу перевищує 75 % від вартості транспортного засобу, ремонтувати транспортний засіб не ліквідно (конструктивна загибель). Пунктом 8.2.2 Договору визначено, що вартість залишків пошкодженого транспортного засобу визначається за вибором страховика за допомогою оцінки на онлайн - аукціоні з продажу автомобілів. Як вбачається з зобов'язуючої пропозиції (визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані) автомобіль Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_1 , було продано на торгах ТОВ «Аудатекс Україна» 18.08.2021 року за ціною 251300,00 грн.
Встановлено, що згідно з страховим актом №00442612 від 09.09.2021 року та платіжним дорученням №245471 від 10.09.2021 року, ПрАТ «СК «Уніка» сплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 118649,36 грн. за договором №014074/4605/0000328 від 15.03.2021 року.
Згідно з платіжним дорученням №4780 від 15.11.2021 року ТДВ «СК «МОТОР - ГАРАНТ» сплатило позивачці залишок ліміту страхового відшкодування згідно страхового акту №592/21 ГПО від 15.11.2021 року в сумі 11350,64 грн.
Таким чином, залишок страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача складає 33649,36 грн.(різниця між реальними збитками та сумою страхової виплати).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової та матеріальної шкоди.
Згідно постанови Пленуму № 4 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Пунктом 1 частини 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Також, пунктом 16 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вказане також узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження N 14-176 цс 18, відповідно до якої відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів » у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав, про що представник відповідача надав суду письмові та усні пояснення.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача завданої внаслідок ДТП майнової шкоди в розмірі 33649,36 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 60 000 грн. суд зазначає наступне.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як зазначено в п. 3 Постанови від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) » із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що сам по собі факт ДТП є психотравмуючою подією для людини, безумовних моральних страждань зазнає людина і при неможливості вести звичний спосіб життя через пошкодження свого майна.
Судом встановлено, що внаслідок порушення правил безпеки руху з боку відповідача позивачу були спричинені моральні страждання, які полягали у моральних стражданням з приводу пошкодження належного їй майна, а також душевних стражданнях, перенесених у зв'язку з настанням ДТП.
Однак, виходячи з розміру заявленої позовної вимоги, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. оцінені ним суб'єктивно і є завищеними.
Таким чином, встановивши, що позивачу протиправними винними діями відповідача була заподіяна моральна шкода, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., що на думку суду відповідає характеру та обсягу перенесених позивачем моральних страждань.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
ухвалив:
позовні вимоги представника позивачки адвоката Жиравецького Тараса Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 33649 (тридцять три тисячі шістсот сорок дев'ять) гривень 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 936 (дев'ятсот тридцять шість) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду або через Пустомитівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 19.05.2022 року.
СуддяД. А. Кукса