Справа № 212/2035/22
2/212/2392/22
19 травня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в зв'язку з втратою професійної працездатності та отримання інвалідності,
встановив:
19 квітня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в зв'язку з втратою професійної працездатності та отримання інвалідності, посилаючись на те, що він працевлаштований за професією машиніста навантажувальної машини на дільниці №10 шахти «Октябрьська» АТ «Кривбасзалізрудком». 16.12.2021 року позивача було травмовано. Факт травмування позивача комісією з розслідування нещасного випадку визнано пов'язаним з виробництвом. Згідно довідки МСЕК від 23.03.2022 року ОСОБА_1 первинно та безстроково встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності, за наслідками трудового каліцтва. Позивач вважає, що з вини підприємства, внаслідок неналежного виконанням АТ «Кривбасзалізрудком» вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, позивач втратив своє здоров'я, чим йому завдана моральна шкода. Ушкодження здоров'я стало причиною необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя ОСОБА_1 втрата працездатності призвела до відсутності у останнього можливості реалізовувати свої наміри в професійній сфері, повноцінно працювати, обмежило можливість приділяти час своєму інтелектуальному та духовному розвитку, приділяти увагу близьким та рідним людям.
Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 350 000,00 грн., які просить суд стягнути з відповідача, а також витрати на правову допомогу.
20 квітня 2022 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі доказами.
Відповідач 18.05.2022 року надав до суду письмові пояснення до позовної заяви. Згідно поданого письмового пояснення, відповідач не погоджується в повні мірі з пред'явленими позовними вимогами вважаючи, що ОСОБА_1 повинен був дотримуватись вимог охорони праці на робочому місці та у нещасному випадку встановлено провину позивача. Зазначає, що вина роботодавця у настанні нещасного випадку за незабезпечення безпечних умов праці відсутня. Окрім цього, на думку відповідача, позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди. Також вважає заявлений позивачем розмір моральної шкоди необґрунтованим та просить відстрочити виконання рішення суду на один рік.
Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 16.12.2021 рік виконував роботи відповідно трудового договору за спеціальністю машиніст навантажувальної машини на шахті «Октябрська» Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (ЄДРПОУ 00191307).
16 грудня 2021 року на дільниці №10 шахти «Октябрська» Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» з машиністом навантажувальної машини ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого працівник дістав ушкодження у вигляді важкої поєднаної травми лівої кисті, закриті багато уламкові переломи 3,4.5 п'ясткових кісток зі зміщенням уламків, травматичне розчавлення м'яких тканин лівої кисті та ділянки променеве зап'ястного суглобу. В результаті проведеного лікування консиліумом лікарів було прийнято рішення щодо ампутації лівої кисті на рівні н/3 лівого передпліччя. Комісією з розслідування нещасного випадку, вказаний нещасний випадок з машиністом навантажувальної машини ОСОБА_1 визнано пов'язаним з виробництвом. Комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_1 , який не подбав про особисту безпеку та здоров'я в процесі виконання робіт, чим порушив п. 1.1.6 «Інструкції з охорони праці № 86-2021 для машиніста навантажувальної машини (учня машиніста навантажувальної машини», п 3.1.10 «Інструкції з охорони праці №80-2020 для люкового (учня люкового)» (а.с. 19). ОСОБА_2 - в.о. начальника дільниці №10 шахти «Октябрська» АТ «Кривбасзалізрудком», який не забезпечив здорові та безпечні умови праці, чим порушив вимого п.14.1. «Настанови по системі управління охороною праці ПАТ «Кривбасзалізрудком» (у нові редакції)», п.2.25. «Посадової інструкції начальника дільниці внутрішнього шахтного транспорту»; (а.с. 19).; ОСОБА_3 - майстер гірничий дільниці №10 шахти «Октябрська» АТ «Кривбасзалізрудком», який не забезпечив здорові і безпечні умови праці підлеглого персоналу, чим порушив вимоги п. 18.1. «Настанови по системі управління охороною праці ПАТ «Кривбасзалізрудком» (у новій редакції)», п.2.37. «Посадової інструкції майстра гірничого дільниці внутрішнього шахтного транспорту». (а.с. 19).
Відповідно до довідки МСЕК Серії 12ААА №059339 від 23.03.2022 року позивачу ОСОБА_1 первинно та безстроково встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності за наслідками трудового каліцтва. Також згідно довідки МСЕК Серії 12 ААВ № 567018 ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця, робота з навантаженням на ліву руку, рекомендовано нагляд та лікування у сімейного лікаря. (а.с. 6)
Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки трудове каліцтво отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У зв'язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.
У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок отримання ним трудового каліцтва.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Доводи відповідача щодо відсутності факту встановлення наявності доказу вини відповідача суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності за наслідками трудового каліцтва йому спричинена моральна шкода.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності в розмірі 50%, встановлення третьої групи інвалідності, потребу в медикаментозному лікуванні, ВМП, санаторно-курортному лікуванні та протезуванні лівої верхньої кінцівки тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди дещо завищений, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 110 000,00 грн. без врахування податку з доходу фізичних осіб.
Згідно ч.1, ч.3, ч.4 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, неведені представником відповідача підстави відстрочення виконання судового рішення у зв'язку із введенням в країні воєнного стану та зниженням попиту на продукцію підприємства, судом не визнаються в якості виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду, пов'язаного із стягненням з боржника суми у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки діяльність підприємства не зупинена.
Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підставі Договору про надання правничої допомоги від 18.04.2022, укладеного між позивачем та адвокатом Мотрук В.І., акту виконаних робіт від 18.04.2022, прибуткового касового ордеру від 18.04.2022, позивачем ОСОБА_1 було сплачено адвокату за надану правничу допомогу суму в розмірі 2000,00 грн. (а.с. 22-26)
Враховуючи характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для виконання такої роботи адвокатом, суд дійшов висновку про можливість компенсувати за рахунок АТ «Криворізький залізорудний комбінат» витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1100,00 грн.
Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 110 000 (сто десять тисяч) гривень 00 копійок, без врахування податку з доходу фізичних осіб та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судові витрати в розмірі 1100,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, код ЄРДПОУ 00191307.
Рішення складено та підписано 19 травня 2022 року.
Суддя: М. В. Зімін