Справа № 932/10140/21
Провадження № 2/932/5308/21
19 травня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2021 року позивач Акціонерне товариство «Акцент - Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 16.10.2018 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети - заяви від 16.10.2018 року відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на офіційному сайті А-Банку, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, передбаченому кредитним Договором.
Відповідач умови договору не виконав, внаслідок чого у останньої утворилася заборгованість перед позивачем станом на 18.10.2021 року у розмірі 17 465,65 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 199,35 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 8 266,30 грн.
З наведених підстав позивач прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 465,65 грн. та судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача надав заяву, відповідно до якої просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідача. На його адресу судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову разом з доданими матеріалами, а також запропоновано відповідачу подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзив на позовну заяву. Будь-яких заяв, клопотань, відзиву від ОСОБА_1 не надходило.
Отже, оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, 16.10.2018 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем залишок заборгованості позивача за тілом кредиту становить 0,00 грн., та заборгованість за відсотками також становить 0,00 грн. В той час заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту становить 9 199,35 грн. та за відсотками - 8 266,30 грн.
Відповідно до змісту ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно змісту ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором, і сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Положеннями Цивільного кодексу України, зокрема ст. ст. 207, 634 передбачено спрощений порядок укладання договорів, в т.ч. кредитного договору шляхом приєднання до стандартних (типових) умов, правил, формулярів. Проте такі умови та правила повинні мати конкретний, сталий зміст, тобто не змінюватись протягом тривалого часу, а позичальник повинен бути ознайомлений з ними та розуміти їх. Саме це є запорукою стабільності кредитних відносин та дотримання розумного балансу у відносинах між банком та клієнтом - позичальником.
Проте як убачається з анкети-заяви від 16.10.2018 року, що підписана відповідачем, остання містить лише анкетні відомості про відповідача. Інших істотних умов кредитування, зокрема, розмір кредитного ліміту, розмір та порядку нарахування процентів, неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, порядок нарахування заборгованості у випадку прострочення кредиту, анкета-заява не має.
Натомість є посилання на Умови та Правила надання банківських послуг, з якими ознайомилась відповідач шляхом підписання заяви-анкети. Названі Умови та Правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті А-Банку, і позичальник зобов'язана ознайомитись із цими Умовами та Правилами шляхом роздруківки з офіційного сайту та регулярно відслідковувати їх зміни.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Суд констатує, що в анкеті - заяві від 16.10.2018 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Посилання в анкеті - заяві на офіційний сайт банку, який містить такі Правила, умови обслуговування, не можна визнати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування до виниклих правовідносин правил, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 634 ЦК України, відповідно до яких сторона в спрощеному порядку може укласти кредитний договір шляхом приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в даному випадку є неможливим, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.a-bank.com.ua) могли неодноразово змінюватися самим АТ «А-Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві-анкеті домовленості сторін про сплату процентів, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком анкета - заява від 16.10.2018 року, копія Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент - Банк», що містяться також на сайті позивача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 382/327/18-ц, у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07. 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131 цс 19.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту передбачено Умовами та правилами, які відповідач не підписувала та не була з ними ознайомлена та враховуючи те, що для стягнення саме простроченого тіла кредиту необхідно, щоб умовами кредитного договору було чітко передбачено строк користування кредитним лімітом та дата, станом на яку заборгованість можна вважати простроченою стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту є не можливим.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, в анкеті - заяві від 16.10.2018 року не вказана процентна ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору. Отже, про розмір процентної ставки за кредитним договором, відповідач в анкеті - заяві не була повідомлена. Інші докази у справі достеменно не підтверджують про те, що відповідач була обізнана із процентною ставкою про кредиту, а Умови та Правила надання банківських послуг, як було встановлено судом, не є складовою кредитного договору, оскільки мають мінливий характер, про що стверджує і сам позивач в анкеті-заяві, наголошуючи на тому, що відповідач повинна відслідковувати на сайті зміни, які вносяться до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Наведене свідчить про відсутність стабільності та визначеності у кредитних відносинах, оскільки позивач мав можливість внести такі зміни до Умов та Правил надання банківських послуг, які б погіршували правове становище позичальника, наприклад, встановити більший розмір штрафів, неустойки, процентів.
Отже, суд вважає, що відповідач була належним чином ознайомлена із процентною ставкою по кредиту, що повинно бути підтверджено її підписом, тому вимоги АТ «А-Банк» про стягнення відсотків, не підлягають задоволенню.
Таким чином, при розгляді даного спору суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-267, 526, 530, 536, 654, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код в ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, або через 30 днів з дня отримання його копії учасниками процесу.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ