Справа № 932/9655/21
Провадження № 2-а/932/420/21
19 травня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі, адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова Валерія Федоровича, інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №00497965 від 05.11.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова Валерія Федоровича, інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №00497965 від 05.11.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позов мотивований тим, що 05.11.2021 інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова В.Ф. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного повідомлення серії ІД №00497965 якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимоги п.15.10 (б) Правил дорожнього руху, що виразилося у порушенні 05.11.2021 правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна 33, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
З огляду на те, що ОСОБА_1 вважає винесену постанову такою, що суперечить закону, вимушена звернутися до суду з даним позовом в якому просить скасувати її та провадження у справі закрити. Вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її не відповідністю приписам КАС України.
У зв'язку з усуненням недоліків зазначених в ухвалі від 15 листопада 2021 року, ухвалою від 25 січня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позову разом з доданими матеріалами, а також запропоновано відповідачу подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та відзив на позовну заяву. Проте будь-яких заяв, клопотань, відзиву від інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова Валерія Федоровича, інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, до суду не надходило.
Отже, оскільки до суду не надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та проведенням судового засідання, суд, враховуючи ціну позову, категорію та складність справи, характер і обсяг доказів, дійшов висновку про розгляд спору за наявними у справі матеріалами (доказами), без проведення судового засідання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 05.11.2021 інспектором з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова В.Ф. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного повідомлення серії ІД №00497965 якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимоги п.15.10 (б) Правил дорожнього руху, що виразилося у порушенні 05.11.2021 правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна 33, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Також в матеріалах справи містяться фотознімки від 05.11.2021 фіксування автомобіля державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Січеславська Набережна 33.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Законом України від 27.09.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», уповноважено розглядати справи про порушення правил дорожнього руху інспекторів з паркування.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положенням ст.14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки.
Відповідно до п.15.10 (б) Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Відповідно до п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Аналізуючи пункти «б» та «в» п.15.10 Правил дорожнього руху України у системному взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках: а) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці; б) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Тобто, п. «в» слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом «б» п. 15.10ПДР, рівно як і при застосуванні табличок7.6.2, 7.6.3., 7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39. Таким чином, суд вважає, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення п. «б» 15.10ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених п. «в» вказаного пункту Правил.
З наведеного вбачається, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.1 ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на краю тротуару щонайменше двохметрової зони для руху пішоходів.
Таким чином, суд вважає, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення пп. «б» п.15.10ПДР неможливо, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених п. «в» вказаного пункту Правил.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2019 року по справі № 216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню оскільки наявні у матеріалах справи копії фотофіксації автомобіля державний номерний знак НОМЕР_1 не є належним доказом порушення позивачем п.15.10 (б) ПДР України, оскільки з урахуванням положення п.15.10.(в) легкові автомобілі можуть бути припарковані на тротуарі за умови дотримання певних вимог, а з даних копій фотофіксації не вбачається, що автомобіль позивача розміщений не на краю тротуару та що для руху пішоходів залишається менше 2 м.
Навпаки з матеріалів фотофіксації вбачається, що автомобіль позивача розташований на тротуарі, поруч з яким пішоходи безперешкодно здійснюють рух.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення є неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов задоволено, а позивачем на підтвердження витрат понесених у зв'язку із оскарженням постанови про накладення адміністративного стягнення надано належні докази які обґрунтовують їх розмір, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 454,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 73-77, 241-247, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування інспекції з питань контролю за паркуванням Муратова Валерія Федоровича, інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №00497965 від 05.11.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення (повідомлення до постанови серія ІД №00497965) від 05.11.2021 винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ