Справа № 420/6627/22
18 травня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою cуду від 11 травня 2022 року вказаний позов залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви.
Позивачем 16.05.2022 року надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначено, що на період дії воєнного стану усі кошти державного бюджету спрямовані на забезпечення фінансування заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. На теперішній час усі будівельні роботи, які здійснювалися позивачем за договорами підряду, зупинені, оплата за такими договорами не проводиться. Крім того, Державна казначейська служба України не здійснює оплату за вже виконані будівельні роботи. Усі ці обставини призвели до фактичного зупинення господарської діяльності позивача та відсутності грошових коштів на рахунку останнього, що в свою чергу позбавляє позивача можливості вчасно сплатити судовий збір за подання позову до суду. Вказана обставина підтверджується довідкою АТ «АЛЬФА-БАНК» № 1500-27-21970 від 13.05.2022 року.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Натомість, зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору.
Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення позивачу сплати судового збору, суд виходить із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Окрім того, зокрема, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб'єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище. Однак, судом було встановлено, що позивач не навів умов відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», які б свідчили про наявність у суду правових підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру , у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд зазначає, що вказана позовна заява містить дві немайнові (одна з яких є похідною іншій), а тому, ставка судового збору за подання до суду цього позову юридичною особою становить 2481 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 2481 грн. за подання адміністративного позову немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, суддя,-
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДЕЛЮКС ДЕВЕЛОПМЕНТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Свида